ФАО активізує зусилля для збереження майбутнього врожаю та забезпечення експорту зернових культур

07-июля-2022

З метою подолання наслідків війни в Україні для світового сільськогосподарського сектору, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проект на суму 17 мільйонів доларів, щоб допомогти українським фермерам зберегти очікуваний у липні-серпні урожай та забезпечити експорт найважливіших сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки.

Проект, що фінансується Японією та реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, спрямований на відновлення потужностей для зберігання зерна та функціональності ланцюжків постачання від збирання врожаю до експорту, а також збереження виробничого потенціалу українських фермерів для забезпечення безперервності виробництва у майбутньому.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світу. Забезпечення можливості для продовження ними виробництва, безпечного зберігання та отримання доступу до альтернативних ринків для продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», — зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, через блокування чорноморських портів в країні все ще знаходиться 18 мільйонів тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, які очікують на відправку на експорт. Альтернативні залізничні та річкові маршрути не можуть компенсувати втрату експорту через морські шляхи та розв'язати проблему вузьких місць у нових можливих ланцюжках постачання, які ще належить усунути.

Цього року Україна розраховує зібрати до 60 мільйонів тонн зерна. Але сповільнений експорт не дозволяє вивільнити площі для зберігання нового врожаю, оскільки 30 відсотків наявної ємності зерносховищ, як і раніше, заповнені торішнім урожаєм.

«У межах реалізації нового проекту, що фінансується Японією, ФАО займеться розв'язання проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Підтримку буде надано фермерам у десяти областях України: на сході, півдні, центрі та півночі країни», — зазначив П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні.

Крім того, проект надаватиме технічну підтримку Уряду для створення альтернативних маршрутів експорту зерна та сприятиме швидкому нарощуванню технічного потенціалу лабораторії в Ізмаїлі, яка дозволить фермерам дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема, здійснювати перевірку якості тваринної та харчової продукції на безпеку та сертифікацію.

Підтримка ФАО, що надається Україні

ФАО працює в Україні з 2003 року, і починаючи з 2015 року її діяльність була зосереджена на проєктах з надання екстреної допомоги та розвитку.

Після початку війни Організація розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити 115,4 мільйона доларів США для надання підтримки майже 980 000 дрібним фермерам та середнім виробникам до кінця грудня 2022 року.

Станом на 29 червня ФАО надала екстрену сільськогосподарську допомогу для понад 75 000 людей. Така допомога включає роздачу насіння картоплі та овочів, а також грошову підтримку. Додатково 44 000 людей, які займаються виробництвом овочів, зернових культур, молока, м’яса та яєць отримають допомогу протягом найближчих тижнів, щоб забезпечити себе продовольством.

Японія вже вдруге бере участь у фінансуванні Програми гуманітарного реагування ФАО в Україні. Перший внесок було зроблено у квітні 2022 року. Загальна сума фінансової підтримки становить 20 мільйонів доларів США.

Станом на сьогодні, завдяки додатковому фінансуванню Японії ФАО зібрала 30,4 мільйона доларів США. Фінансову підтримку також надали Австралія, Бельгія, Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації, Європейський Союз, Франція, Фонд Луї Дрейфуса, Український гуманітарний фонд та Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA). Додаткові внески допоможуть ФАО охопити більше людей, щоб збільшити виробництво харчових продуктів та покращити ситуацію з продовольчою безпекою в країні.

Факти та цифри:

У 2021 році залежність 36 із 55 країн, які опинилися в умовах продовольчої кризи, від експорту з України та Росії становила понад десять відсотків їхнього загального обсягу імпорту пшениці, при цьому деякі країни імпортували пшеницю виключно з України та Російської Федерації.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, обсяги експорту зернових зазвичай становлять 6 мільйонів тон на місяць, тоді як у 2022 році в березні було експортовано всього 322 000 тон, у квітні - 970 000 тон, у травні - 1,2 мільйона тон, а у червні - понад один мільйон тон.

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 року загальна ємність зернових сховищ в країні становила 75 мільйонів тон. Враховуючи сховища в районах з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише сховища у загальній ємності 60,9 мільйона тон для зберігання зерна.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 2 червня ярими культурами було засіяно 14,2 мільйона гектарів землі, що на 19,4 відсотка менше показника минулого року.

Приблизно 25 відсотків підприємств, що займаються виробництвом продукції рослинництва, мають нестачу у необхідних їм засобах захисту рослин.

Домогосподарства та комерційні виробники не забезпечені достатньою кількістю палива, необхідною для роботи механічних транспортних засобів та здійснення сільськогосподарського виробництва. Відсутність палива може вплинути на збір врожаю озимих культур у липні/серпні.

Ціни на ресурси, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, стрімко зростають. Ціни на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо зросли в середньому на 40−45 відсотків. У майбутніх сезонах виробники можуть дійти висновку про невигідність збирання врожаю.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Численность коров на 1 января: Продолжит ли молочный сектор трансформацию?
20-янв-2022

Согласно обнародованным предварительным данным ГССУ, общая численность коров в Украине по состоянию на 1 января 2022 года уменьшилась на 6,6% — до 1 млн 563,3 тыс. голов.

Об этом сообщает аналитик Ассоциации производителей молока Яна Линецкая.

В том числе, в промышленных хозяйствах содержали 422,1 тыс. голов коров, что на 0,4%, или 1,8 тыс. меньше, чем на соответствующую дату прошлого года.

Эксперт отмечает, что существенное падение, которое уже на сегодня никого не удивляет, отмечают в хозяйствах населения. Там удерживают 1 млн 141,2 тыс. голов коров, что на 8,6%, или 107,9 тыс. меньше, чем в прошлом году. В целом таких итогов ожидал весь рынок, и Ассоциация производителей молока прогнозировала годовое сокращение поголовья коров в промышленном секторе в пределах 1%, а у населения — в пределах 9%.

В целом силы распределились следующим образом: 27% всего поголовья сконцентрировано в промышленных хозяйствах, а 73% — в домохозяйствах. Пять лет до этого картина выглядела следующим образом — 22,8% до 77,2%. Как видим, отрасль проходит эволюционную трансформацию на пути перехода к более качественному производству молока — численность коров в промышленном секторе растет, а в хозяйствах населения сокращается. В следующие несколько лет такая тенденция будет только усиливаться.

Наибольшее поголовье коров, по итогам года, удерживали промышленные хозяйства: Полтавской (54,2 тыс.), Черкасской (42,6 тыс.) и Черниговской (39,6 тыс.) областей. При этом, смогли больше нарастить поголовье коров, по сравнению с прошлым годом, молочно-товарные фермы в Херсонской (6,6 тыс.; +11,9%), Николаевской (6,5 тыс.; +6,6%) и Волынской (18,5 тыс.; +5,7%) областях.

Вместе с тем, лидерами содержания коров в приусадебном звене были такие области: Хмельницкая (95,7 тыс.), Одесская (77,5 тыс.) и Закарпатская (77,1 тыс.). Ни одна из областей не нарастила поголовье за ​​анализируемый период.

«2022 год должен стать переломным в определении дальнейшего вектора движения развития молочной отрасли. Сможет ли она продолжить качественную трансформацию в дальнейшем или остановится на полпути — будет видно уже в первом полугодии этого года. Наибольшую роль здесь возлагают на основном рефере — государство. Будет ли достаточно поддержки с ее стороны (прямой и косвенной) для развития молочной отрасли, будут ли эффективны экстренные меры на период мирового энергетического кризиса и инфляции, будут ли сбалансированы торговые практики в цепочке производитель-переработка-сеть для сбыта, внутреннего рынка из-за контроля за неконкурентным молочным импортом? — целый комплекс мероприятий, их оперативность и сбалансированность будут определять дальнейшую судьбу молочного скотоводства», — заключает Яна Линецкая.

milkua.info

Узнать подробнее
Паралізована логістика не дає поставити насіння аграріям
24-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

Узнать подробнее
Растущие логистические издержки продолжают оказывать влияние на мировой рынок кормовых добавок
25-мая-2021

Рост тарифов на морские перевозки в ближайшее время может стать основным фактором, который будет определять динамику цен на кормовые добавки и сырье, убеждены специалисты торговой платформы Kemiex. В настоящее время во многих портах в мире наблюдаются заторы, которые связаны с блокировкой Суэцкого канала в этом году.

Вместе с тем цены на большинство кормовых витаминов, за исключением витамина Е, и аминокислот снизились на мировом рынке в последние несколько недель.

По материалам Feed Navigator

Узнать подробнее
Спрос на козье молоко растёт с уровнем доходов населения
06-февр-2019

Чем больше людей, тем больше спрос, уверен голландский эксперт в области козоводства Гер ван дер Хейден.

Как высказался главный ветеринарный врач «Хунланд» Гер ван дер Хейден, когда растёт уровень доходов людей, они могут себе позволить более высококалорийную и высокобелковую еду.

— Индия и Бангладеш производят практически половину козьего молока в мире. Но там производится козье молоко в частных семейных хозяйствах. Единственные регионы где можно встретить коммерческое производство козьего молока — Европа, США, Новая Зеландия, сказал Гер ван дер Хейден.

dairynews

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок