Рост производства сои в Бразилии вызывает сопротивление экологов

Переход бройлеров на низкобелковые рационы не навредит производительности, в том случае, если они будут получать добавки аминокислот – к такому выводу пришли ученые из Нидерландов.

По словам специалистов, они сократили содержание сырого протеина в нескольких группах бройлеров со стандартным уровнем 216 г на 1 кг комбикорма. Когда сокращение составляло около 10%, основные показатели продуктивности оставались на прежнем уровне при добавлении в рацион добавок с содержанием аминокислот.

При этом низкопротеиновый рацион несколько улучшал конверсию комбикорма – установили ученые.

По материалам Feed Navigator

Кабинет министров Украины признался в неэффективности нынешних программ государственной поддержки аграрной отрасли и предлагает уменьшить их общее финансирование в 2018 году на 2,079 млрд грн — до 4,275 млрд грн с 6,354 млрд грн.

Соответствующий правительственный законопроект № 9369 о внесении изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2018 год» был зарегистрирован в парламенте 5 декабря.

Правительство заявило, что ему удалось в 2018 году сэкономить более 10 млрд грн. При этом фактически вся эта экономия была достигнута за счет трех программ: государственной поддержки АПК из-за неэффективных механизмы распределения средств, а также выплаты государственных социальных пособий и поддержки реформы государственного управления.

Так, согласно тексту законопроекта, Кабинет министров предлагает уменьшить размер финансовой поддержки развития фермерских хозяйств на 850 тыс. грн, до 150 тыс. грн, государственной поддержки отрасли животноводства — на 979 тыс. грн, в 3,021 млрд грн, и финансовой поддержки сельхозпроизводителей — на 250 тыс. грн, до 695 тыс. грн.

«Мы выступаем категорически против таких изменений. Те 2 млрд грн, что якобы „сэкономило“ правительство, должны быть выплачены аграриям. „Экономия“ же возникла исключительно в результате безобразного механизма распределения средств, что фактически оставило сельхозпроизводителей без государственной помощи. Все крупнейшие аграрные ассоциации еще в прошлом году предупреждали, что все именно так и будет. Кабинет министров наконец признал то, что не справился со своими обязанностями и фактически провалил нынешнюю программу господдержки АПК, а деньги, которые остались в бюджете неиспользованными, направить на финансирование действительно эффективных и необходимых программ — удешевление кредитов и квазиакумуляцию НДС», — прокомментировал решение Кабинета министров Украины заместитель председателя ВАР Михаил Соколов.

Результаты выполнения программ господдержки АПК в 2018 году свидетельствуют о том, что реальная «экономия» на отечественных сельхозпроизводителях гораздо больше 2,079 млрд грн, которые предлагает перераспределить правительство.

По состоянию на 1 декабря 2018 предусмотренные программы были выполнены лишь на 31%. То есть с формально выделенных аграриям 6,354 млрд грн за 11 месяцев они получили лишь 1,951 млрд грн.

В частности, по программе государственной поддержки отрасли животноводства из выделенных 4 млрд грн по состоянию на 1 декабря 2018 было использовано 1,545 млрд грн (программа выполнена на 38,6%), по программе удешевления сельхозтехники — из выделенных 945 млн грн использовано 383 млн грн (40, 5%). По программе «фермерского миллиарда» из выделенных 1,043 млрд грн аграрии получили только 23 млн грн.

Детальный анализ выполнения бюджетных программ приведен в презентации по ссылке: app.box.com/s/r6r6c7hk14ebvy44bfxkqtpbq78kd2fm.

Динамика бюджетных выплат по программам господдержки АПК за последний месяц также неутешительна.

«За ноябрь аграриям по всем программам господдержки было суммарно выплачено только 313 млн грн, при том, что львиную долю этой суммы составляет выплата дотации на голову КРС за второе полугодие, то есть по другим программам прогресса почти нет», — отметил Соколов.

«Мы считаем, что ситуация, которая сложилась в 2018 году с государственной поддержкой аграрной отрасли, является спланированной акцией правительства для того, чтобы формально соблюсти требования о выплате сельхозпроизводителям 1% аграрного ВВП, которая гарантирована Налоговым кодексом, но при этом денег не дать. Работники Министерства аграрной политики и продовольствия Украины не могли не понимать, к чему приведут принятые ими механизмы распределения средств. Все понимали, что в конечном итоге малый и средний аграрный бизнес, который действительно нуждается в государственной помощи, дотаций не получит. Собственно, так и произошло, о чем свидетельствуют статистические данные использования бюджетных средств», — подытожил заместитель председателя ВАР.

Напомним, 5 ноября ВАР и другие члены ОО «Всеукраинский аграрный форум» обратились к Президенту Украины Петру Порошенко с призывом способствовать отмене неэффективной государственной поддержки аграрной отрасли, при которой выплаты осуществляются или в пользу крупных компаний, либо остаются в бюджете неиспользованными. Несмотря на катастрофические результаты выполнения программ господдержки АПК по итогам 2018 года, правительство настаивает на продолжении этой негативной практики в 2019 году — на следующий год запланирован порядок распределения средств аналогичный тому, что действовал в этом году. Это свидетельствует об институциональной несостоятельности Кабинета министров и Верховной Рады справедливо и эффективно распределять бюджетные средства. Поэтому аграрии решили отказаться от такой «помощи», а предложили направить сэкономленные средства на компенсацию потерь доходов бюджета от принятия законопроектов по снижению ставки НДС для некоторых видов сельхозпродукции до 10% (будет способствовать снижению розничных цен на продукты питания) и введение налога на выведен капитал (приведет к развитию экономики, рост занятости и уровня оплаты труда).

uacouncil

1 липня набуває чинності законопроєкт № 7418 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування.

Ухвалення цього закону створює підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.

З розгортанням повномасштабної війни росії проти України НБУ ухвалив рішення про обмеження валютних платежів за кордон та дозволив оплати лише за переліком критичного імпорту. Зазначений перелік був затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, оскільки цього потребував український бізнес, який відновлював виробництво. Практично всі зміни до постанови про критичний імпорт були зроблені на підставі звернень українських компаній. Сьогодні список товарів критичного імпорту включає в себе близько 90% від усіх товарних категорій.

«Ухвалення парламентом законопроєкту 7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків на імпорт. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізне мито, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами. Після цього програма критичного імпорту може бути завершеною. Економіка розвивається й потребує все більше імпортних товарів і сировини. Після того, як Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон для купівлі товарів критичного імпорту, уряд, зі свого боку, скасує постанову про перелік товарів критичного імпорту», — заявила Перший віце-прем'єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, збільшення імпорту створить додаткові стимули для відновлення роботи бізнесу, поліпшить ефективність українського виробництва, підвищить рівень інвестиційної привабливості України. У виграші також будуть кінцеві споживачі, які матимуть широкий спектр товарів і зможуть обрати найякісніший із них.

«Набрання чинності законом створює передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів із боку НБУ. Водночас в умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг», — зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко.

Відновлення мит та податків на імпорт товарів та послуг є важливим кроком на шляху до повернення здатності валютного ринку до самобалансування. Зокрема, це підтримає подальше відновлення виробництва в Україні та дасть змогу обмежити темпи зростання імпорту, що тисне на валютний ринок і на міжнародні резерви України.

Крім того, зростуть щомісячні надходження до дохідної частини державного бюджету. За оцінками Міністерства економіки, вони збільшаться на 3,5 млрд грн. Це сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку а, відповідно — зниженню девальваційного тиску.

Вторгнення російських військ в Україну призвело до порушення традиційних шляхів експорту української продукції, зокрема, з використанням морського та авіаційного транспорту.

За результатами перемовин Держпродспоживслужби з компетентними органами країн-членів ЄС та Європейською Комісією відбулися певні зміни в умовах транзиту продукції через ЄС.

На сьогоднішній день переміщення експортних вантажів з українських потужностей в режимі транзиту здійснюється автомобільним та залізничним сполученням через визначені пункти пропуску.

До транзиту по території країн-членів ЄС допускаються вантажі з продуктами, які походять з країн або їх окремих територій, з яких дозволяється ввезення до ЄС продуктів, та сертифікатом для ввезення продуктів в ЄС (форми відповідних офіційних сертифікатів затверджені Регламентом (ЄС) № 2020/2235). 

Для сертифікації підконтрольних вантажів для транзиту через ЄС необхідно використовувати форми сертифікатів, опубліковані на вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням.

Разом з тим, звертаємо увагу, що законодавство ЄС, а саме Регламент (ЄС) № 2019/2124 встановлює порядок здійснення контролю транзиту продуктів з однієї третьої країни в іншу третю країну, що здійснюється через територію країни-члена ЄС. При цьому, вантажі з продуктами тваринного походження мають відповідати вимогам щодо здоров’я тварин, які сертифікуються у відповідних формах на транзит. 

Спеціальні умови транзиту. 

Додатково до основних пунктів пропуску на державному кордоні з Республікою Польща та Румунією встановлено тимчасові пункти контролю для залізничного сполучення, які діють виключно для транзитних вантажів тваринного походження – Медика (Шегені) та Вікшани (Вадул-Сірет) відповідно.

Таким чином, транзит продуктів тваринного походження до третіх країн (за межі ЄС) можливий для категорій товарів, які авторизовані на екпорт до ЄС як з схвалених, так і неавторизованих потужностей за умови дотримання вимог щодо здоров’я відповідних форм сертифікатів.

Щодо категорій вантажів, які не дозволені на екпорт до ЄС (яловичина, свинина, м’ясні продукти, живі тварини, тощо), а відповідно які і не можуть експортуватися в режимі транзиту через ЄС – тривають консультації Європейською Комісією щодо певних категорій та транзитних умов з точки зору діючих в ЄС правил щодо здоров’я тварин, про результами будемо інформувати.

dpss.gov.ua