Погода стала ключевым фактором на мировом рынке зерна

Сегодня в Европе распространены крупные фермерские хозяйства. Об этом на примере эстонской молочно ферм Vaatsa Agro, рассказал ее руководитель Маргус Мулд.

«Ферма Vaatsa Agro входит в предприятия Trigon Dairy Farming Estonia (TDFE), основанное в 2006 году. Сегодня TDFE удерживает более 6500 КРС, из которых более 3500 дойных коров. Хозяйство обрабатывает 8000 га земли, 4100 га находятся в собственности хозяйства», — сообщил он.

По словам Маргуса Мулда, в состав TDFE входит 3 фермы: Вяятса, Кайу и Кярла.

«Фермы Кайу и Кярла приобретенные в 2006 году и полностью модернизированы. На данный момент эти фермы одни из лучших в Эстонии по количеству производства молока. Ферма Вяятса была приобретена в 2012 году, в 2014 году ее усовершенствовали новым коровником на 2200 коров», — добавил эстонский аграрий.

Следует подчеркнуть, что Trigon Dairy Farming Estonia — одна из крупнейших молочных компаний в Европе.

Источник: презентация спикера

«В TDFE есть совет, руководство и главные управляющие. Все фермы — отдельные юридические лица, у каждого отдельная бухгалтерия и подчиненные. Многих интересует вопрос — почему мы решили создать такую ​​большую компанию? Заметим, что фермы становятся все больше и больше. Если посмотрим сколько коров в среднем в Новой Зеландии на одной ферме, то в 2000 году было около 251 коров, через 10 лет стало почти 386 голов на одной ферме. И эти цифры постоянно растут. То же в США и Эстонии», — сообщил Маргус Мулд.

Источник: презентация спикера

Так почему размеры ферм растут? На этот вопрос, делясь своим опытом, он отметил: «Ответ прост — чем больше ферма, тем ниже затраты. Большие молочные фермы являются более эффективными и себестоимость молока у них ниже. У нас в компании это также хорошо видно. Если сравнивать две фермы — в 100-500 голов и 1000 голов — на второй расходы на 15-20% меньше».

Заметим, что TDFE достигла увеличения производительности молока на всех молочных фермах.

Источник: презентация спикера

«Сердцем фермы считается доильный зал типа «карусель» на 80 мест, которая обслуживает 450 коров в час. Ежесуточно TDFE сдает на переработку 70 тонн молока», — сказал он.

Маргус Мулд добавил, что компания построила коровник для 2 тыс. 200 коров.

«Там у нас нетелей и коров, которые недавно рожали. Пол у нас с резины, для удобства коров. Если коровам будет комфортно, они будут хорошо есть, и в результате — увеличатся надои», — рассказал европейский фермер.

О механизированном компостере для обработки возобновляемой подстилки:

«У нас установлено 3 сепаратора, из которых 2 отделяют твердую часть навоза с 28% содержанием сухого вещества и отделенный навоз прямиком на поля. Один сепаратор работает только для компостера и производит навоз с 32% содержанием сухого вещества, который идет в компостер и используется как подстилка для коров», — добавил руководитель Vaatsa Agro.

Маргус Молд отметил, что в компостер идет 200 кг навоза в час, в результате жизнедеятельности бактерий температура поднимается до 65 градусов по Цельсию и таким образом погибает большинство бактерий, вызывающих болезни.

По его словам, это позволяет экономить 3 000-4 000 тыс евро.

О производстве молока:

«В Эстонии 2 года назад был кризис, в связи с чем цены на молоко были невеликими. И что мы тогда сделали? Сделали все возможное, чтобы увеличить производство молока. А для этого нужно было увеличить поголовье. Средний надой молока на одну дойную корову в 2015 году составлял 32,4 кг, в 2016 — 34,9 кг», — отметил Маргус Мулд.

Он добавил: «Надеемся, что средний надой молока на корову в 2017 году составит 35,9 кг. Что касается производства молока, в 2015 выработали 34,446 т молока, в 2016 — 39,348 т молока, поэтому надеемся, что в 2017 году этот показатель вырастет до 40,940 т молока. Что касается того, сколько молока мы продали: в 2015 году — 33,336 т, в 2016 году — 38,020 т, поэтому лелеем надежду, что в 2017 году это будет не менее 39,656 т молока».

Из планов на будущее компании TDFE — увеличение поголовья. Однако пока это на паузе, из-за неблагоприятных цен на рынке, ожидают улучшения ценовых тенденций.

Пресс-служба АПМ

Европейская Комиссия, регулирующий орган Евросоюза (ЕС), на днях предварительно согласилась продлить действующие требования к поставщикам органических комбикормов в ЕС, согласно которым 5% от их состава может приходиться на неорганические компоненты.

Если бы не было такого рода решения, то  уже с января 2018 года производителям пришлось бы делать свою продукцию на 100% органической, что, по признанию самих компаний, было бы для них крайне затруднительно, главным образом потому, что малый перечень компонентов сегодня сертифицированы в ЕС для индустрии органики.

Смягченные требования были продлены еще на год - до декабря 2018 года, когда европейские регуляторы планируют вернуться к этому вопросу еще раз.

По материалам Feed Navigator

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

«Законопроєкт містить багато правок в частині оподаткування. Тут потрібно бути виваженим, щоб, з одного боку, не нашкодити людям та бізнесу, з іншого — наповнювати бюджет. З позитивного — законодавець прислухався до позиції бізнесу і відкинув початкову ідею збільшення податків на пальне. Пальне і надалі оподатковуватиметься ПДВ за зниженою ставкою 7% та без акцизу», — каже радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан.

На його думку, відміна названих пільг щодо оподаткування пального могла б збільшити вартість ДП щонайменше на 5−7 гривень за літр. В розпал посівної ця норма суттєво підвищила б вартість проведення весняно-польових робіт, адже пальне є суттєвою складовою витрат аграрія. Загалом, підвищення вартості пального може призвести до нового витку інфляції, бо одночасно призведе до здорожчання логістики, виробництва та кінцевої вартості всіх товарів в країні.

«В той же час, ми вітаємо запровадження оподаткування ПДВ при імпорті для тих, хто працює за новою спрощеною системою оподаткування (2% від обороту). Діючі норми фактично ставили вітчизняних виробників у гірші умови відносно іноземних виробників та сприяли заміщенню вітчизняних товарів імпортованими», — прокоментував радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан.

Також, на його думку, до відповідного закону необхідно внести зміни в частині відшкодування ПДВ. У випадку відшкодування ПДВ підприємствам у вигляді державний облігацій, доходи від продажу таких облігацій не повинні враховуватися під час розрахунку частки с/г виробництва для підтвердження статусу платника сільгосп податку (єдиного податку четвертої групи), у якого дохід від продажу с/г продукції повинен бути не менше 75% від загального доходу. При продажу облігації, в даному випадку йде мова про повернення ПДВ, а не отримання доходу.

Основними положеннями законопроєкту № 7311-д пропонується запровадити:

• підвищення ставки військового збору із 1,5% до 3% у період воєнного стану;
• компанії із спрощеним оподаткуванням мають знов сплачувати ПДВ та мита при імпорті;
• поновлюються камеральні перевірки своєчасності подання звітності та сплати податків.
• скасовуються пільги з ПДВ, акцизу та мита при ввезенні транспортних засобів. Залишаються пільги на ввезення повнопривідних джипів до 2017 року випуску, необхідних для потреб збройних сил;
• пальне й надалі обкладатиметься податком із зменшеного ПДВ та без акцизу;
• бюджетне відшкодування за січень 2022 року платник податків за бажання зможе отримати в облігаціях внутрішньої державної позики (ОВГЗ);
• на період воєнного стану дозволяється ввозити в Україну трактори, вантажівки, спецтехніку, які відповідають критерію Євро-3;
• скасовується пільга, яка на 6 місяців після завершення воєнного стану відтерміновувала сплату податків у разі неможливості заплатити зараз. Така пільга залишається тим, хто перебуває на території, де відбуваються бойові дії;
• на період воєнного стану та 180 днів після нього пенсії призначаються для ВПО без документів на підставі даних з реєстрів;
• на період дії воєнного або надзвичайного стану, суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого дозволяється виробництво спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу;
• неоподатковувана благодійна допомога, яка надається внаслідок збройної агресії рф, повинна розподілятися через благодійні організації, або через державний чи місцеві бюджети;
• розширення можливості перебування на спрощеній системі на період воєнного стану тим суб'єктам, які здійснюють видобуток води для задоволення питних і гігієнічних потреб;
• звільняється від оподаткуванням військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, тощо;
• період несплати ЄСВ ФОПами під час воєнного стану включається до страхового стажу;
• Нагадаємо, в березні Верховна Рада ухвалила законопроєкт закон №7137-д, яким запроваджувались податкові пільги для бізнесу та скасування акцизу на пальне.

uacouncil.org