Пільгове кредитування для аграріїв продовжено до кінця жовтня

22-авг-2022

Аграріям потрібні кошти на завершення жнив та проведення осінньої посівної, підтримання ліквідності та фінансування своєї сільгоспдіяльності. На початку серпня Асоціація виробників молока (АВМ) разом із низкою інших провідних аграрних об'єднань зверталася до влади з проханням пролонгувати терміни пільгового кредитування агровиробників, котре було припинене 31 травня 2022 р.

19 серпня опублікована постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 р. № 916, згідно якої аграрні підприємства можуть отримати кредити, за якими держава компенсує відсотки, до 31 жовтня 2022 р.

Експерти Аналітичного центру «Розумна країна» проаналізували нові умови кредитування.

Щодо Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва:

  • кредит на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності сільськогосподарським товаровиробником, за яким держава компенсує відсотки, може бути залучено до 31 жовтня 2022 року(було до 31 травня);
  • кредит може залучатися на строк не більше 12 місяців(було до 6 міс.);
  • максимальну суму кредиту збільшено до 90 мільйонів гривень;
  • банк може збільшити процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків. При цьому держава компенсує тільки базову процентну ставку, що складає Індекс UIRD(три місяці) плюс п’ять процентних пунктів (для суб'єктів малого підприємництва плюс шість). Все, що перевищує таку процентну ставку сплачується самим позичальником. Індекс UIRD у гривні за останній тиждень складав близько 10 відсотків;
  • кредит не може бути забезпечений заставою не лише майнових прав за договором банківського вкладу, а й облігаціями внутрішньої державної позики. Виняток щодо кредиту, наданого у період війни, виключено;
  • у критеріях до уповноваженого банку доповнено, що якщо НБУ не застосувало до банку санкції, такий банк вважається таким, що відповідає критеріям.

Щодо надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу:

  • кредит на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності сільськогосподарським товаровиробником, за яким держава компенсує відсотки, може бути залучено до 31 жовтня 2022 року(було до 31 травня);
  • банк може збільшити процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків. При цьому держава компенсує тільки базову процентну ставку, що складає Індекс UIRD(три місяці) плюс п’ять процентних пунктів (для суб'єктів малого підприємництва плюс шість). Все, що перевищує таку процентну ставку сплачується самим позичальником. Індекс UIRD у гривні за останній тиждень складав близько 10 відсотків.

Щодо  Порядку надання державних гарантій на портфельній основі:

  • збільшено до двох років строк дії державної гарантії на портфельній основі для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за кредитами, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам;
  • банк може збільшити номінальну процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Читайте также:
Мы изменили механизм господдержки для аграриев — Роман Лещенко
10-сен-2021

Ранее огромные дотации получали именно агрохолдинги. Сегодня 4,5 млрд грн мы вкладываем в поддержку малых и средних агропроизводителей. Об изменении подходов Министр аграрной политики и продовольствия Украины Роман Лещенко рассказал в интервью изданию «Гордон».

Об этом говориться на сайте Минагро.

«Раньше огромные дотации получали именно агрохолдинги. Теперь мы поставили ограничение — до 60 млн грн в одни руки, в том числе с учетом связанных лиц. Дело в том, что в холдинги собраны сотни юридических лиц, кумулятивно они получали от государства миллиарды гривен поддержки. Мы это изменили и сделали так, чтобы малые и средние производители не имели прямого контакта с чиновниками. Подал документы — получил компенсацию кредитной ставки, купил отечественного производства технику — получил компенсацию. То есть не нужно стоять в очередях. Параллельно мы запускаем IT-решения — ГАР. И мы 4,5 млрд грн вкладываем в поддержку именно малых и средних агропроизводителей», — рассказал Роман Лещенко.

«Второе — мы отрезали доступ агрохолдингам к массовой скупке земли, когда зафиксировали, что иностранцы смогут покупать землю только в случае, если на всеукраинском референдуме за это проголосует народ. Агрохолдинги в основной массе своей работают через иностранные компании и конечными бенефициарами являются нерезиденты Украины», — добавил министр.

В-третьих, как подчеркнул министр, государство предоставило финансовые инструменты для выкупа земли малым и средним производителям.

«Фактически около 0,5% ВВП страны идет на поддержку аграриев, и наша задача поддерживать именно тех товаропроизводителей, которые работают на земле», — резюмировал Роман Лещенко.

Узнать подробнее
Закупочные цены на молоко толкает вверх высокий экспорт
18-сен-2017

Фактический показатель индекса сырого молока в августе составил 212 пунктов (на уровне предварительного прогноза), что на 8 пунктов (3,9%) выше июля и на 41 пункт (24,0%) выше аналогичного показателя прошлого года. Прогнозный показатель индекса на сентябрь рассчитывается на уровне 223 пункта, что на 11 пунктов (5,2%) выше августа и на 42 пункта (23,2%) выше сентября прошлого года.

Стоимость сырья прогнозировано увеличилась в августе и продолжает рост в сентябре. Основными причинами, по мнению экспертов, остаются: 1) общее сезонное снижение производства сырого молока в стране; 2) высокие экспортные показатели молочной продукции; 3) дефицит качественного сырья (сортов «высшего» и «экстра»), благодаря которому переработчики-экспортёры получают заведомо большую цену продукта при внешних продажах.

Вопреки ожиданиям, вырос и индекс биржевых товаров, отмечают специалисты. Согласно фактическим данным за август, индекс биржевых молочных товаров составил 217 пунктов (предварительный прогноз был равен 209 пунктам), что на 6 пунктов (2,8%) выше июля. Прогнозный показатель индекса на сентябрь составляет 224 пункта, что на 7 пунктов (3,2%) выше показателя августа и на 31 пункт (16,1%) выше сентября прошлого года.

Причина роста индекса опять находится не в ценовой «плоскости» (фактические экспортные цены оказались на уровне прогноза). После снижения объёмов внешних продаж в июле, экспортёры существенно нарастили отгрузки в августе, — заметное увеличение по маслу и сухому обезжиренному молоку (как к июлю, так и к прогнозу).

В сентябре ожидается дальнейшее укрепление экспортного индекса, в первую очередь за счёт удорожания ключевого товара — сливочного масла.

milkua.info по материалам Infoagro

Узнать подробнее
Комитет ВРУ рекомендовал парламенту внести изменения в заключительные положения в закон Украины «О безопасности и гигиене кормов»
16-июля-2020

15 июля состоялось заседание Комитета Верховной Рады Украины по вопросам аграрной и земельной политики, на котором Комитет рекомендовал парламенту принять за основу и в целом проект Закона О внесении изменений в заключительные положения Закона «О безопасности и гигиене кормов» с целью стабилизации рынка кормов (реестр. № 3672 от 17.06.2020).

Об этом сообщил в сети Facebook Сергей Глущенко, заместитель Министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства.

Это проект закона, который позволит на временной основе ввозить в Украину корма, которые включают в себя добавки, зарегистрированные в Европейском Союзе.

Тем самым проект Закона позволит разблокировать ситуацию, которая сложилась в результате того, что Украина еще не перешла от регистрации кормов (которая существовала до начала этого года) до регистрации кормовых добавок (как это делается в ЕС).

«Принятое Комитетом решение не является идеальным. Но если выбирать между угрозой возникновения дефицита кормов на рынке Украины (соответственно и ростом цен на них, недополучением доходов украинском аграрными предприятиями), и решением позволить на временной основе ввозить корма, содержащие добавки, разрешенные к использованию в ЕС, — то лично я выбираю второе», — говорится в сообщении Сергея Глущенко.

Он добавил, что считает позицию Комитета взвешенной и прагматичной, поскольку речь идет об интересах всего украинского аграрного бизнеса. Также выразил надежду, что Парламент также понимает и осознает важность принятия данного проекта Закона в ближайшие дни.

milkua.info

Узнать подробнее
Аграрний сектор може знову врятувати Україну — Андрій Ярмак
19-мая-2022

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок