Первое производство кормовых добавок из водорослей будет запущено в Австралии

23-июня-2021

Строительство первого завода по переработке красных водорослей для производства кормовых добавок для крупного рогатого скота с целью значительного сокращения выработки им метана начнется в конце этого года на площадке недалеко от Порт-Пири в Южной Австралии.

Проект является результатом партнерства между CH4 Global из США и австралийскими компаниями Pirie Meats, Organic Technology Holdings и Siemens Australia. Строительство планируется начать в четвертом квартале 2021 года и завершить в течение года. Завод также будет работать как центр технологических инноваций в направлении устойчивой углеродно-нейтральной сельскохозяйственной деятельности, заявили авторы проекта.

По материалам Feed Navigator

Читайте также:
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-июня-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД.

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД.

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія».

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
Аграрний фонд розпочав весняну форвардну програму-2022
13-апр-2022

АТ «Аграрний фонд» розпочинає весняну кампанію закупівлі зерна врожаю 2022 р.

Про це йдеться у повідомленні компанії. 

«З метою забезпечення продовольчої стабільності в Україні товариство фінансує як малих, так і великих сільгоспвиробників, які мають успішний досвід вирощування зернових культур», — зазначили в компанії.    

Авансові платежі АТ «Аграрний фонд» здійснює під заставу майбутнього врожаю в розмірі 50-70% від загальної вартості законтрактованого зерна. Обов’язковою умовою співпраці є страхування посівів. 

«Рівень цін закупівлі сільськогосподарської продукції майбутнього врожаю, виходячи з яких здійснюється попередня оплата за договорами, на зерно пшениці 2 класу становить 5 472 грн/т, пшениці 3 класу — 5 301 грн/т», — уточнили в «Аграрному фонді».

Згідно з умовами програми закупівлі майбутнього врожаю обсяг мінімальної закупівельної партії для пшениці становить 100 т.

Для довідки: ПАТ «Аграрний фонд» — один із провідних операторів агропромислової галузі України. Підприємство засноване в 2013 році, власником 100% акцій товариства є держава. Основний вид діяльності — закупівля зернових за форвардними контрактами, продаж мінеральних добрив.

milkua.info

Узнать подробнее
Украина: количество сырого молока уменьшилось
24-мая-2017

Объемы продаж молока на перерабатывающие предприятия сократились почти на 10%.

В ассоциации «Укрмолпром» отметили — мощности заводов позволяют перерабатывать больше сырья, чем поступает. Однако тормозит процесс изготовления молочной продукции не только недостаток сырого молока, но и его качество, что не всегда является премиальным. Немало предприятий не выдерживают такой ситуации и останавливаются. Еще несколько лет назад действовало 260 заводов, сейчас — 200.

Причем, 5% таких предприятий являются убыточными.

В «Укрмолпроме» привели такие данные: из общего объема закупленного в прошлом году сырого молока 67,7% приходится на сельхозпредприятия, 32,3% — на хозяйства населения.

По качеству поступает: 10% — экстра сорта, 25% — высшего сорта, 31% — первого, 32% — второго, и даже 2% — несортового, которое в пищевой промышленности не используется.

Напомним, в прошлом году количество коров молочного направления уменьшилось на 2,7% — до 2,1 млн голов. Следствием этого стало уменьшение производства сырого молока на 2,1% (до 10,4 млн т).

Подготовленно milkua.info по материалам «Голос Украины»

Узнать подробнее
Украина готова за два года заключить 5 «безвизов» с ЕС
02-февр-2022

Украинские власти в условиях гибридной войны со стороны России проводят непростые реформы, строя сильную, стабильную страну, которая в ближайшее время стремится стать членом Европейского Союза.

Об этом заявил Денис Шмигаль, премьер-министр Украины, во время встречи с исполнительным вице-президентом Европейской Комиссии Валдисом Домбровскисом, передает пресс-служба «Правительственного портала».

«Украина уже выполнила 63% задач, предусмотренных Соглашением об ассоциации. Мы готовы упорно работать дальше в этом направлении. Конечно, мы хотим слышать в ответ на прогресс конкретные даты, когда Украина сможет быть страной-кандидатом, когда Украина сможет быть включена в Европейский Союз», — рассказал Шмигаль.

Вместе с тем Украина готова в течение двух лет заключить и имплементировать 5 «безвизов» с Европейским Союзом. В частности, речь идет о промышленном безвизе (заключении соглашения АСАА), энергетическом (присоединении к европейской энергосети ENTSO-E), таможенном, цифровом безвизе, а также дальнейшей имплементации соглашения об Совместном авиационном пространстве.

«Договоренности, достигнутые во время визита Исполнительного вице-президента Еврокомиссии Валдиса Домбровскиса в Киев, дадут мощный толчок для развития и углубления отношений между Украиной и ЕС», — утверждает глава правительства.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок