Первая торговая миссия в Нидерланды онлайн: новый формат расширения экспортных возможностей для МСП пищевой промышленности

14−16 вересня в Чехії (м. Прага), яка головує в Раді Європейського Союзу, пройшла неформальна зустріч міністрів сільського господарства країн членів ЄС, Молдови, Грузії та України.

В рамках зустрічі відбулось пленарне засідання «Забезпечення продовольчої безпеки — роль сільського господарства та харчової промисловості ЄС у сталому глобальному виробництві харчування», в рамках якої Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський представив план щодо поглиблення співпраці ініціативи «Шляхи солідарності».

Під час виступу Міністр наголосив, що експортні шляхи української аграрної продукції через країни Європейського Союзу повинні стати постійними та основними.

Микола Сольський назвав чіткий перелік необхідних ініціатив, котрі потрібно для реалізації цього плану. Передусім, за його словами, потрібно на нашому кордоні з країнами ЄС збудувати термінальні комплекси, які включатимуть зернові конвеєри і за допомогою яких безперебійно транспортуватиметься українське зерно. Будівництво такої інфраструктури зумовлено різницею українських та європейських колій. Кожен такий термінал зможе забезпечити транспортування до 2 млн тонн зерна у рік.

«Наступна ініціатива, яку необхідно здійснити, це будівництво трубопроводу для транспортування рослинних олій. Трубопровід з'єднуватиме завантажувальний термінал на території України та відвантажувальний термінал у європейському морському порту. Потужність такого транспортування за розрахунками становитиме 2 млн тонн у рік», — сказав Микола Сольський.

Міністр повідомив своїм колегам, що цей проект вже перетнув стартову позицію, адже з польськими колегами минулого тижня було підписано меморандум стосовно будівництва такого трубопроводу.

«Суттєвою проблемою є недостатня кількість залізничного рухомого складу у країнах ЄС, яким можна перевозити зерно, а також відповідних вантажних автомобілів», — зауважив Міністр, додавши, що в Україні курсує 22 400 вагонів-зерновозів, а у всіх країнах ЄС — орієнтовно 12 тисяч. Тож збільшення кількості таких вагонів на 3640 одиниць та вантажівок на 6 тис. одиниць дозволить додатково перевозити до 10 млн тонн зернових у рік.

Також необхідно виділити залізничні маршрути для курсування українських вагонів-зерновозів із зміненими візками під стандарт європейських колій територіями Польщі та Німеччини до польського порту Гданськ та німецьких портів Росток та Гамбург, зазначив Микола Сольський.

Міністр звернувся до європейських колег із проханням посприяти в реалізації впровадження нових експортних шляхів, адже від них залежить продовольча безпека усього світу. Зокрема, Микола Сольський запропонував визначити можливі маршрути і графіки курсування для українських вагонів-зерновозів територіями Польщі та Німеччини, попросив надати субсидії у розмірі до 50% на виробництво вантажних автомобілів та залізничного рухомого складу, призначеного для перевезення зернових. А також надати фінансову підтримку зі сторони ЄС для будівництва комплексу терміналів і трубопроводу для рослинних олій та зернових перевантажувальних терміналів.

minagro.gov.ua

Доля энергоемких ресурсов в структуре урожая 2022 г. может достичь 40%, если цены на электроэнергию и природный газ в дальнейшем не «охладятся».

Такое мнение высказал советник по стратегическому развитию президента ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса» Владимир Лапа в комментарии UBR.ua.

«Несмотря на то, что в 2020 году в среднем у отечественных сельхозпредприятий расходы непосредственно на закупку э/э и газа составляли лишь 11-12% от себестоимости продукции, общая доля энергоносителей в себестоимости достигала 30%», — отметил он.

Владимир Лапа объяснил, что по итогам 2020 года еще 20% в общей цене производства приходилось на минеральные удобрения, где цены «напрямую коррелируют со стоимостью газа», который занимает львиную долю в производстве минудобрений.

Поэтому, по словам эксперта, в 2021 году общая доля энергозатрат агрокомпаний может возрасти с 30% до 35%. Относительно невысокую оценку роста можно объяснить тем, что часть объемов энергоресурсов предприятия закупали еще до существенного увеличения их цен этой осенью.

Владимир Лапа напоминает, что согласно данным Госстата, цены на продукты в сентябре этого года оказались выше показателей прошлого сентября на 14,3%.

При этом основным фактором роста для наиболее подорожавших групп товаров — сахара (88%) и подсолнечного масла (72%) — стала конъюнктура внешних рынков. Значительно, на 61%, выросли в цене и яйца, однако здесь сыграло роль вынужденное сокращение их внутреннего выпуска в 2020 году из-за убыточности производства.

Приводя в пример эти данные Владимир Лапа поясняет, что ключевыми факторами, влияющими на изменение цены большинства продуктов в Украине, помимо энергоносителей, также являются:

— стоимость аналогичных товаров за рубежом, так как «цены в Украине фактически «привязаны» к мировым из-за значительных объемов экспорта и импорта»;

— насыщенность внутреннего рынка Украины.

По состоянию на 16 декабря с начала 2020/21 маркетингового года из Украины экспортировано 23,8 млн т зерновых культур, что на 3,8 млн т меньше, чем за аналогичный период прошлого МГ.

В частности, на внешние рынки поставлено:

пшеницы —12,1 млн т;

ячменя — 3,7 млн т;

ржи — 1,7 млн т;

кукурузы — 7,2 млн т.

Из Украины также было экспортировано муки пшеничной и других культур — 73,8 тыс. т, что на 98,4 тыс. т меньше, чем за соответствующий период прошлого МГ.

agravery.com

Показник нижчий за червневий, але все ще на 25,4% вище рівня липня минулого року. Про це повідомляє  Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО.

«Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО в липні склало 146,4 пункту, що на 3,8 пункту нижче за червневий показник, але все ще на 29,7 пункту (25,4%) вище рівня липня минулого року», — йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що найбільше знизилися міжнародні котирування сухого знежиреного молока, а також вершкового масла та сухого незбираного молока, що обумовлено слабкою ринковою активністю в Європі у зв'язку з періодом літніх відпусток.

«Крім того, більшість покупців накопичили достатні запаси для задоволення своїх поточних потреб, що у поєднанні зі слабким попитом з боку Китаю та високими цінами на молочну продукцію призвело до скорочення попиту на спотовому ринку та, як наслідок, до зниження міжнародних котирувань», — пояснили у ФАО.

При цьому світові ціни на сир залишалися стабільними, оскільки високий обсяг продажів на внутрішньому ринку в популярних у туристів європейських країнах дозволив компенсувати слабкий імпортний попит на міжнародних ринках. Незважаючи на загалом мляву торгівлю, обмежений обсяг пропозиції дозволив утримати світові ціни на молочну продукцію на високому рівні.

milkua.info