Отныне уполномоченные фитосанитарные лаборатории могут быть частными

Вторая неделя осени принесла незначительное ослабление цен на рынке живка. Так, средняя цена закупки свинины в живом весе на этой неделе снизилась до 48,2 грн/кг. Это на 2% или 1 грн/кг ниже чем неделей ранее, отмечают в Ассоциации «Свиноводы Украины».

В ходе торгов предыдущей недели не все производители свинины смогли удержать закупочные цены на достигнутом уровне. Так, часть поставщиков живка «расписала» товарные партии на 1−2 грн/кг дешевле чем в начале месяца. С другой стороны, отдельные операторы смогли реализовать свиней убойных кондиций без пересмотра цен. Вследствие противоречивой динамики на рынке живка диапазон закупочных цен на этой неделе расширился: нижний порог опустился до отметки 47 грн/кг, а ценовой максимум остался без изменений — 50 грн/кг.

Учитывая такую ​​ситуацию и ожидания переработчиков медленного «смещения» закупочных цен на свинину, переговоры по ценам на следующей неделе обещают быть непростыми. Наиболее вероятным развитием событий стала бы консолидация цен в пределах узкого ценового коридора. Впрочем, представители Ассоциации «Мясной отрасли» считают, что во второй половине сентября цена на свинину живым весом может понизиться ощутимее. Так, участники объединения на следующей неделе планируют закупать свиней убойных кондиций по 46−47,5 грн/кг.

Динамика закупочных цен на живок свиней I-й категории понедельно, 2019 гг.

* -прогноз

Источник: Аналитический отдел АСУ

Завдяки відміні тарифів і квот на експорт продукції до країн Європейського Союзу виграють компанії, які продавали товари, що мали невеликі квоти на експорт без сплати мит. Як правило, щороку такі квоти вибирались у перші ж місяці.

«За окремими товарами, навіть за наявності мит, наш експорт йде у великих обсягах і після вичерпання квот. Йдеться про мед, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, ячмінну крупу та борошно, солод та пшеничну клейковину, цукор, крохмаль, овес, м’ясо птиці», — зазначає голова робочої групи з питань міжнародної торгівлі Американської торговельної палати в Україні Анжела Махінова, пише Економічна правда.

Для найбільших українських експортерів повне відкриття ринку може мало що змінити. Через проблеми з логістикою, про які йшлося вище, наростити обсяги продажів до ЄС та сповна відчути переваги вільної торгівлі вони навряд чи зможуть.

Наразі найбільші статті українського експорту до Євросоюзу — чорні метали, залізні руди, зернові та олія, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку.

Переважна частина українського експорту до ЄС — сировинні товари. Натомість звідти Україна імпортує обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Яка ситуація з заблокованими морськими портами України; що наша держава робитиме, якщо не зможе продати зерно за кордон; яка ситуація з цінами на продукти в Україні, — ці теми перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував в ефірі загальнонаціонального марафону на телеканалі Рада.

Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі.

«Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», — зазначив він.

Щодо того, наскільки швидко можна розмінувати узбережжя, то, як пояснив перший заступник Міністра, є багато чинників, які наразі не дозволяють оцінити, як швидко це може статися. «Це залежатиме від того, на якому етапі буде війна. Наша перемога — це зовсім інша швидкість. Якщо продовження бойових дій, це інші ризики. Тому усе варіюватиметься від зовнішніх факторів. Механізми є і досить швидкого розмінування, і навпаки. Тому горизонт важко окреслити», — розповів він.

Разом з тим, Україна вже готує додаткові потужності зі зберігання, аби у варіанті відсутності експорту через порти була змога зберігати і минулорічні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься, додав Висоцький.

«Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10−15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», — розповів він.

Загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території України.

«Щодо цін на с/г продукцію, то є елемент сезонності. Якщо ми говоримо про групу садівництва — овочі, плоди, ягоди, — то ми наближаємося до сезону дещо менших цін. Наближається збір урожаю. Як мінімум до кінця жовтня передумов для зростання цін немає. Аналогічно класично в цей період також збільшуються надої корів та дещо дешевшає молочна продукція. Тому, якщо не буде макровикликів, як-от подальшого зростання цін на пальне чи інших факторів, які можуть впливати на ціну, суто з точки зору аграрного циклу, передумов для підвищення цін наразі немає», — прокоментував Висоцький також і цінову ситуацію на продовольство в Україні.

minagro.gov.ua