Названо галузі, які виграють від скасування торгових обмежень до ЄС

Агропромислова продукція у 2021 р. залишилася однією з ключових галузей у зовнішньоекономічній діяльності України. За цей рік було експортовано продукції агропромислового комплексу на загальну суму $27,3 млрд, що становить 41% загальноукраїнського експорту.

У порівнянні з попереднім роком даний показник зріс на 25%, говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.

Як зазначається, найбільший внесок у формування експортної виручки внесли вже традиційні для українського АПК: 

1. експорт олії соняшникової (23% експортної виручки в 2021 р.);
2. кукурудзи (22%); 
3. пшениці (19%); 
4. насіння ріпаку (6%); 
5. макухи соняшникової (6%); 
6. ячменю (5%); 
7. м’яса птиці (3%); 
8. соєвих бобів (2%); 
9. соєвої олії (1%);
10. хлібобулочних виробів (1%). 

«Через війну росії проти України у нас зараз тимчасово заблоковані всі морські порти, через які здійснювався експорт цієї продукції. Через це українські аграрії не мають змоги отримувати кошти для проведення весняної посівної кампанії, а країни-імпортери української продукції — забезпечувати своє населення якісним продуктами харчування. Через фізичну нестачу цих продуктів уже спостерігається стрімке зростання цін. Пшениця зросла в ціні на 25% — до 450 $/т, а соняшникова олія — на 33% — до 2 200 $/т», — наголосила аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції є Китай (16% експортної виручки), Індія (7%), Нідерланди (6%), Єгипет (6%), Туреччина (5%) та інші. 

«І саме цим країнам зараз необхідно додати тиску на росію щодо деблокади українських портів, оскільки це загрожує не лише зростанням цін, а й розповсюдженням голоду в країнах, які не зможуть закуповувати необхідний обсяг продукції», — пояснюють в УКАБ.

agroportal.ua

Замість державної реєстрації прав — державна реєстрація договорів. Мінагрополітики роз'яснює Закон про продовольчу безпеку в умовах воєнного стану (№ 2145-IX).

В умовах воєнного стану функціонування Державного реєстру речових прав є обмеженим. Тому замість державної реєстрації прав запроваджена державна реєстрація договорів про використання земель. Державну реєстрацію таких договорів здійснюють районні військові адміністрації у Книзі державної реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану. Права оренди та інші права на землю виникають з моменту проведення державної реєстрації відповідних договорів.

Договір оренди землі передбачає такі умови:

1) строк оренди землі за такими договорами не може перевищувати одного року. Вимоги щодо мінімального строку договору оренди землі у 7 років до таких договорів не застосовуються;

2) розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

3) він не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено — через 1 рік;

4) виключно електронна форма договору із засвідченням електронними підписами сторін;

5) земельні торги щодо передачі земельної ділянки в оренду не проводяться.

Орендарі/суборендарі земельних ділянок с/г призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди/суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

У такому договорі про передачу права землекористування зазначаються: сторони договору; право землекористування, яке передається; площа земельної ділянки, а також кадастровий номер такої земельної ділянки (за наявності); цільове призначення земельної ділянки с/г призначення; строк, на який передається право оренди або право суборенди землі (не більше 1 року із датою закінчення дії договору).

Завантажити матеріали роз’яснення Закону № 2145-ІХ, типові договори можна за посиланням: cutt.ly/EFJtzfo

Мінарополітики

Апрель 2020 года для украинского производителя молока оказался достаточно непростым. Кроме сезонного увеличения предложения, из-за карантина со второй половины месяца началось стремительное снижение потребления молочных продуктов. Упал спрос и происходило резкое снижение закупочной цены на молоко.

Об этом на своей странице в Facebоok отметил Ион Морару, основатель Школы мясного скотоводства.

По его словам, на рост себестоимости производимого молока и соответственно на снижение рентабельности повлияло подорожание рациона для коров.

«Все зерновые и масличные в регионе начали расти в цене, а это потому, что Казахстан, Румыния и РФ, котрорые конкурируют с Украиной, ввели ограничения на свой экспорт. Поэтому в этих странах цены остались стабильными, а вот у нас они выросли и продолжают расти из-за повышенного спроса. А еще отмена т.н. «соевых правок» также продолжает «бить» по украинскому животноводству повышением цены на некоторые компоненты корма (соевые, рапсовые жмыхи и шроты)», — рассказывает Ион Морару.

Он прогнозирует, что ждет молочную отрасль Украины в будущем:

• в Украине все больше и больше будет расти конкуренция животноводческой отрасли с растениеводством и животноводство пока (к сожалению) будет проигрывать, потому что для большинства хозяйств где есть молочное скотоводство, «молоко» это больше второстепенный заработок;
• сокращение поголовья этого года будет неизбежным, земли которые были задействованы во кормопроизводство засадят подсолнечником, «вырезать» скот будут, но в первую очередь неэффективные хозяйства. С одной стороны это плохой тренд, с другой — возможно и к лучшему на фоне снижения потребительского спроса, потому что есть основой сохранения высокой цены на сырье;
• засуха, которая постигла Украину в этом году, немного изменит структуру посевных площадей и опять не в пользу стоимости затрат в молочном скотоводстве. Зима была теплой и с рекордно низким уровнем осадков, а весна вообще сухой, это привело к тому, что сильно пострадали озимые культуры, по некоторым регионам более 50% рапса были вынуждены пересевать и чаще на полях где был рапс будут сеять подсолнечник, а вот высокотехнологичные и эффективные производители молока в последнее время стараются максимально уменьшать, или вообще отказываться от использования подсолнечного шрота, а делают ставку на шрот и жмых рапса и сои. Существует и небольшой «плюс» в сухой погоде, то есть это с одной стороны удорожит корм, с другой — снизятся немного надои, а это будет способствовать спросу на молоко, соответственно, как и снижение поголовья, — стимулировать закупочные цены;
• ситуация этого года похожа на прошлогоднюю, может немного раньше началось «падение», и причины вам всем известны;
• сейчас также трудные времена и для переработчиков, особенно для экспортеров, так мировые цены также упали. Но, согласно прогнозам, ситуация должна улучшиться, надо наверное немножко переждать и уже в следующие полгода будет возвращение к привычной для нас «нормы»;
• и еще, если Румыния, Казахстан и РФ (основные экспортеры зернофуража и масличных в регионе) снимут ограничения на экспорт из своих стран, то возможно и удешевление «комбикормовой» составляющей в рационе скота;

«Принимая во внимание засуху, сложности весны, пониженный спрос, сокращение поголовья. Все эти факторы на осень имеют отступить, начнет расти потребление молочных продуктов, и те, кто не «вырежет» скот, и останется в бизнесе, получит заслуженный бонус в виде довольно достойной закупочной цены на молоко и соответственно возврата рентабельности их производства», — подчеркнул специалист.

milkua.info

Українські аграрії під час війни стикнулися з новими проблемами. Які виклики стоять перед агросектором внаслідок політики держави в останні місяці, розповів голова ВАР Андрій Дикун під час ефіру авторської передачі Юрія Романенка «Управлінський параліч Кабміну: що не так з економічною політикою».

Очільник ВАР виокремив сім основних викликів для аграріїв та запропонував шляхи їх вирішення.

1.У аграріїв відібрали ПДВ під час експорту. Потрібно повернути колишній формат роботи та повернути аграріям їхні законні гроші.

2. Зерновози стоять у чергах на кордонах та портах часто по 10 днів.

Вирішити це питання може запровадження електронної черги.

3. Ціна на пальне зросла вдвічі.

Є просте у реалізації рішення — використання флексітанків, які заповнюються дизелем і встановлюються у зерновози, коли останні повертаються з Європи до України після відвантаження зерна.

4. Земельний податок на окупованих територіях.

На початку війни Верховна Рада ухвалила закон, згідно якого бізнес, що опинився на окупованій території, не сплачує податки. Далі ВРУ доручив Кабміну протягом трьох місяців надати визначення, що таке «окуповані території». Такого визначення немає по цей час. Аграрії змушені були залишити оброблювані землі, але при цьому вони повинні продовжувати сплачувати за них земельний податок. Якщо боротися за ці території, то потрібно це робити на всіх рівнях, зокрема, економічному. Очевидно, що сплачувати земельний податок за окуповану землю є нелогічим.

5. Відсутність нормативів щодо мобілізації техніки.

На практиці техніку часто забирають в одних і тих самих аграріїв. Потрібно встановити нормативи на законодавчому рівні.

6. Відсутність електронного бронювання співробітників із аграрної сфери.

Наприкінці серпня настав час збирання врожаю, а робочої сили немає. Для агросектору обіцяли запровадити систему електронного бронювання працівників аграрних підприємств ще у червні, але її так і немає. Потрібно запустити електронне бронювання, зробити прості та зрозумілі правила для всіх.

7. Відсутність продовження державних гарантій перед банком.

Весною аграрії взяли кредити на посівну. Наразі банки справедливо вимагають оплату за кредитами. Але аграріям нічим віддавати, оскільки зерно ще не вивезено та не продано. Іншого виходу, як продовжити систему держгарантій, немає, поки аграрії не вивезуть зерно і не отримають розрахунки за контрактами.

uacouncil.org