Минэкономразвития будет консультироваться с фермерами по рынку земли

01-апр-2020

Сейчас главная задача Минэкономразвития подготовиться к открытию рынка земли и создать все необходимые условия для того, чтобы фермер получил доступ к кредитным ресурсам, не допустить рейдерства и установить такие правила игры, которые бы позволили создавать новые рабочие места на земле и развиваться аграрному сектору, сообщил министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко.

«Очень важно, что политические силы смогли найти консенсус, внести дополнительные предохранители в проект закона и открыть новую страницу в украинской истории», — комментирует Игорь Петрашко.

Также Министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины сообщил: «Начинаем консультации с аграриями и создаем специальную рабочую группу по имплементации этого закона».

Законопроект определяет ключевые параметры функционирования рынка земли.

Так, законопроектом предусматривается поэтапное внедрение оборота земель сельскохозяйственного назначения:

 с 1 июля 2021 до 1 января 2024 покупателями земель сельскохозяйственного назначения смогут только физические лица — граждане Украины;

с 1 января 2024 покупателями смогут быть и юридические лица.

К 1 января 2024 для граждан будет действовать ограничение на приобретение права собственности на земельные участки сельскохозяйственного назначения общей площадью до 100 га. Указанное ограничение не распространяется на земельные участки, приобретенные в собственность гражданином до вступления в силу закона.

Предусматривается запрет на продажу земель сельскохозяйственного назначения государственной и коммунальной собственности, они останутся государственным стратегическим резервом.

agronews.ua.

Читайте также:
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-апр-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Узнать подробнее
Импорт генетических ресурсов фермерам не по карману
12-окт-2018

Иностранные программы обмена генетическим материалом в животноводстве пока достаточно дорогие. Из-за этого не все украинские фермеры могут принять участие в таких программах и улучшить генетический потенциал поголовья животных на своих фермах.

Для того, чтобы изменить ситуацию, государство, в частности Минагрополитики, должно предоставлять финансовую поддержку украинским животноводам и удешевлять участие в подобных генетических проектах. Такое мнение высказал основатель ФХ «Татьяна 2011» и владелец козьей фермы «Zinka» Василий Цвик во время международного научно-практического форума «Перспективы применения биотехнологических методов воспроизводства в овцеводстве и козоводстве. Опыт Канады».

«Сегодняшняя встреча дала возможность познакомиться с канадскими специалистами и их опытом. Однако калькулятор показывает, что такие генетические программы хорошо „зайдут“ в странах, где есть дотации и поддержка государства. А мы к таким, к сожалению, себя отнести не можем. Конечно, мы будем двигаться в этом направлении. Сегодня самая большая проблема при завозе животных на хозяйство — болезни. Импорт генетического материала — эффективное решение этой проблемы, однако для украинских хозяйств, пока, слишком дорогое», — поделился мыслями Василий Цвик.

Фермер добавил, что реализация таких проектов возможна при условии, если к процессу присоединятся ассоциации. В общем, по мнению Василия Цвика, тот, кто первым начнет двигаться в этом перспективном направлении, тот и получит с него наибольшую выгоду.

kurkul

Узнать подробнее
Больше Франции, но меньше России: Украина в ТОПе мировых трейдеров курятины
14-мая-2020

Украина занимает 10-е место в рейтинге мировых экспортеров курятины, передает УНН со ссылкой на World's Top Exporters.

Первое место в рейтинге занимает Бразилия. В 2019 году страна поставила на внешние рынки продукта на 6,3 млрд долларов.

Второе место с показателем в 2,7 млрд долларов принадлежит США. Третье - Нидерландам. В прошлом году нидерландцы экспортировали мяса птицы на 1,2 млрд долларов.

Украина с показателем в 255,5 млн долларов занимает 10-е место в рейтинге.

Соседями Украины в рейтинге являются РФ и Франция. Так, РФ в 2019 году экспортировала курятины на 296,1 млн долларов, заняв 9-е место в рейтинге.

Франция поставила на внешние рынки курятины на 246 млн долларов, заняв 11-е место в рейтинге.

Отметим, речь идет об экспорте замороженной курятины.

Источник: УНН

Узнать подробнее
Доля мяса птицы в общем объеме экспорта мясной продукции составила 80%
26-июня-2017

 Экспорт украинского мяса и мясопродуктов за 5 месяцев 2017 г. составил 154 тыс. т ( вырос на 50% к январю-маю 2016 г.), импорт — 71 тыс. т ( вырос на 11%).Об этом сообщяет "Экономический дискуссионный клуб".

Доля мяса птицы в общем объеме экспорта мясной продукции Украины составила 80% (124 тыс. т, или на 42% больше, чем годом ранее). Высоким спросом украинская птица в этом году пользовалась в Египте, Нидерландах, ОАЭ, Азербайджане.

За январь-май вывезено 22 тыс. т говядины, что составляет 18% от ее отечественного производства, и 6 тыс. т свинины (около 2% от производства).

Мясной импорт, как и в предыдущие периоды, преимущественно представлен свининой и мясом птицы. При этом, импорт птицы за январь-май 2017 г. вырос на 47%, а свинины — уменьшился на 15%. Импортируется мясная продукция, в основном, из Польши и Германии. Доля импорта во внутреннем продовольственном потреблении с января по май составила 8%.

 

В пересчете на мясо, тысяч тонн

 

Январь-май

в том числе:

2017

говядина

свинина

мясо птицы

Спрос на продукцию

1 035

124

366

535

Внутреннего рынка - всего

881

102

360

411

фонд потребления

877

101

359

409

другое потребления

4

1

1

2

Внешнего рынка (экспорт)

154

22

6

124

предложение продукции

1 035

124

366

535

Внутреннего рынка - всего

964

119

341

496

собственное производство

964

119

341

496

Внешнего рынка (импорт)

71

5

25

39

 

 

 

 

 

                                 Источник: Экономический дискуссионный клуб

Справка:

Ассоциация «Союз птицеводов Украины» является добровольным объединением отечественных предприятий-производителей птицеводческой отрасли и имеет статус неприбыльной организации.

Деятельность Ассоциации направлена на сотрудничество с органами государственной власти на общегосударственном уровне. В частности, специалисты ассоциации принимают активное участие в разработке и продвижении государственных программ развития отрасли, разработке государственных стандартов, технических регламентов в области животноводства и птицеводства, анализе и подготовке законодательных проектов и подзаконных актов.

Материал подготовлен Ассоциацией «Союз птицеводов Украины»

                                                                                                                                       

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок