Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів

28-июня-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Мировой рынок зерна ожидают тяжелые времена – IGC
14-авг-2018

 Неблагоприятные погодные условия, наблюдающиеся сегодня в ключевых сельскохозяйственных регионах мира, тяжело отразятся на поставках зерна на мировой рынок, отмечается в докладе, подготовленном Международным зерновым советом (IGC). 

Ожидается, что в сезоне 2018/19 рынок серьезно сократится в объеме, а объем предложения по основным зерновым культурам достигнет наименьших значений за последние три года.

Урожай пшеницы, кукурузы и ячменя находится под давлением. По предварительным прогнозам, в результате жары и засухи в Европе, Австралии, а также в некоторых регионах Северной Америки значительная часть собранного урожая будет неудовлетворительного качества. При этом с ячменем ситуация обстоит особенно тревожно. Предварительные данные свидетельствуют о том, что объемы его производства в текущем сезоне станут наименьшими за последние четверть века, отмечается в отчете IGC.

По материалам IGC

Узнать подробнее
Гибридная рожь может стать альтернативным кормовым компонентом в свиноводстве
14-авг-2019

Новый сорт гибридной ржи может стать дешевой альтернативой традиционным компонентам комбикормов для свиней, утверждают ученые из университета Альберты в Канаде.

Исследование, проведенное с  участием 1008 животных, продемонстрировало, что при замене пшеницы на рожь свиньи несколько снижали совокупное потребление комбикорма, однако темпы набора веса при этом не изменялись, даже независимо от добавления ферментов. Рожь дешевле пшеницы, и такая практика позволила значительно снизить себестоимость кормления животных.

Обычная рожь не используется в комбикормах, поскольку она часто загрязнена спорыньей. Однако в исследовании использовался новый, гибридный сорт этой культуры, который лишен такой проблемы.

По материалам Feed Navigator

Узнать подробнее
Как вносить новосозданного аграрного производителя в Реестр получателей бюджетной дотации
15-июля-2020

Процедура внесения новосозданного сельскохозяйственного товаропроизводителя в Реестр получателей бюджетной дотации регулируется Законом Украины от 24.06.2004 № 1877-IV «О государственной поддержке сельского хозяйства Украины».

Об этом сообщает Юридически консультационная служба Всеукраинская Аграрная Рада вместе с командой Crowe A&A Ukraine и Ольга Богданова (партнер Crowe Erfolg Ukraine), пишет Agravery.com в разделе проекта ВАРті новини, который созданный совместно с ВАР.

Анализ данного Закона свидетельствует о том, что сельскохозяйственный товаропроизводитель, осуществляющий хозяйственную деятельность менее 12 календарных месяцев, имеет право на бюджетную дотацию для своего развития, при соблюдении его следующих условий:

Основная деятельность товаропроизводителя — поставка сельскохозяйственных товаров/услуг, произведенных им в собственных или арендованных основных средствах.

  1. Удельный вес стоимости сельскохозяйственных товаров/услуг, рассчитанный по результатам каждого отдельного отчетного периода, составляет не менее 75% стоимости всех товаров/услуг, поставленных товаропроизводителем.
  2. Товаропроизводитель осуществляет виды деятельности, определенные п. 16−1.3 Закона № 1877, в том числе, пп. 16−1.3.5, а именно: деятельность по коду ОКВЭД 01.41 в части:

выращивания и разведения крупного рогатого скота молочных пород;

получение сырого молока коров, в том числе мясных пород, и буйволиц.

  1. Товаропроизводитель является плательщиком НДС.
  2. Товаропроизводитель внесен в Реестр получателей бюджетной дотации.

То есть, следующий шаг — это внесение товаропроизводителя в Реестр получателей бюджетной дотации.

Поэтому, товаропроизводитель должен подать в налоговый орган по месту своего учета заявление по форме, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 23.02.2017 № 275.

Заявление должно быть подано руководителем хозяйства или его представителем по доверенности.

Заявление можно подать в электронной форме или в бумажном виде. Заявление нужно подать в течение 5 календарных дней после истечения предельного срока представления налоговой отчетности по НДС. При этом, согласно п. 203.1 НКУ: «Налоговая декларация подается за базовый отчетный (налоговый) период, равный календарному месяцу, в течение 20 календарных дней, следующих за последним календарным днем ​​отчетного (налогового) месяца». Налоговый орган обязан в течение 3 рабочих дней после поступления к нему заявления внести хозяйство в Реестр.

Если хозяйство, внесено в Реестр — с тех пор нужно ежемесячно подавать в налоговый орган дополнение к налоговой декларации по НДС, предусмотренный п. 51 подраздела 2 раздела XX НКУ.

Помним о установленные лимиты по сумме бюджетной дотации. Согласно п. 16−1.6 Закона № 1877: «С 1 января 2018 распределение бюджетной дотации осуществляется в сумме не более чем 150 млн гривен на одного сельскохозяйственного товаропроизводителя в год с учетом связанных с таким товаропроизводителем лиц в значении подпункта 14.1.159 пункта 14.1 статьи 14 Налогового кодекса Украины.

Лицо, претендующее на получение государственной поддержки, предусмотренной настоящим разделом, обязано сообщить центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную налоговую политику, о всех связанных с ним лицах, которые в течение бюджетного года есть получателями государственной поддержки, предусмотренной настоящим разделом, а также об изменениях касательно таких связанных лиц".

«Таким образом, если связанные с хозяйством лица также получают государственную поддержку, такое хозяйство должно уведомить об этом налоговый орган. При этом лимит в 150 млн грн. применяется ко всем связанным лицам совокупно, а не к каждой личности в отдельности. То есть, все связанные между собой лица вместе не смогут получить больше 150 млн грн», — комментируют юристы.

Проверить факт получения связанным лицом бюджетной дотации можно на сайте ГНС.

Узнать подробнее
Минэкономики определило европейские требования к маркировке отдельных видов пищевых продуктов
24-февр-2021

Минэкономики определило европейские требования к маркировке отдельных видов пищевых продуктов

Минэкономики завершило подготовку и опубликовало для общественного обсуждения евроинтеграционный проект приказа, которым будет установлен Порядок и специальные требования к маркировке пищевых продуктов, для которых обязательным является указание страны происхождения или места происхождения.

Об этом говорится на сайте Минэкономразвития.

Речь идет о маркировке, которая применяется в странах-членах ЕС к таким продуктам, как различные виды мяса, мясные субпродукты, оливковое масло и мед.

В частности, маркировка отдельных видов мяса должно будет содержать название страны рождения животных, название страны, в которой происходило выращивания (откорм) животных и название страны забоя животного. Маркировка меда должно содержать название страны, в которой были собраны мед, или названия сразу нескольких стран, если это смесь меда.

«Информация о стране происхождения или места происхождения отдельных пищевых продуктов позволит не вводить потребителя в заблуждение. Введение специальных требований к маркировке предоставит потребителям больше информации о пищевых продуктах для осуществления более сознательного выбора. Кроме того, это уменьшит риски недобросовестной конкуренции на рынке", — прокомментировал заместитель Министра Сергей Глущенко.

С проектом приказа можно ознакомиться по ссылке.

Предполагается, что проект приказа будет введен в действие через три года со дня его официального опубликования.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок