Методы уменьшения выбросов метана

Очаг африканской чумы свиней зафиксировали в приусадебном хозяйстве гражданина в с. Новый Корогод. Вследствие этого 11 мая Бородянская районная государственная администрация установила карантинные границы и утвердила план мероприятий по недопущению распространения болезни.

Об этом сообщает пресс-служба Бородянской РГА.

По результатам работы комиссии определили зоны защиты территорию сел Бородянского ОТГ: Новый Корогод, Дмитровка и Озерщина и зоной надзора села Новая Гребля, Вабля, Дружная, хутор Гай, Загальцы, Галинка, Новая Буда, Вишняки, Майдановка, Язвинка и охотничьи угодья ООО «МРК «Ярик», ООО «Поле Волк», свинохозяйства ООО «Агро Эко Технологии им.Шевченко».

Также решено принять безотлагательные меры по организации учета свиней и недопущение движения животных; обеспечить учет поголовья свиней во всех населенных пунктах Бородянского района; сообщить Государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при Макаровской РГА о случае АЧС; обеспечить создание материального резерва в соответствии с районной целевой программой превентивных мер по африканской чуме свиней и других инфекционных заболеваний на территории Бородянского района.

Карантин будет снят по решению ГЧПК при Бородянский РГА через 40 дней после выполнения всего комплекса заключительных ветеринарно-санитарных мероприятий.

pigua.info

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

Уряд схвалив законопроект про спрощення дозвільних процедур для набуття права на землю та для початку будівництва під час реалізації проектів, що спрямовані на відновлення економіки.

Під час дії воєнного стану та у відбудовний період підприємці, які реалізують проекти, що входять до Переліку проектів відновлення економіки, отримують максимально сприятливі умови для інвестування.

Це, зокрема:

• скорочення строків набуття прав на земельну ділянку — з 18 до 3 місяців,
• право на земельну ділянку набуватиметься без аукціону, без документації з землеустрою, з гарантіями невідчуження ділянки,
• встановлення та зміна цільового призначення землі зможе відбуватися без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення та видом функціонального призначення території,
• проектування об'єкта будівництва може відбуватися без дотримання містобудівних умов і обмежень за умови відповідності будівельним нормам.

Проектом відновлення буде вважатися проект, який:

• має вартість від 500 тисяч євро;
• спрямований на будь-яку сферу промисловості(за виключенням діяльності з поводження з відходами та будівництва житла).

Для його включення до Переліку проектів відновлення підприємцю слід подати заявку до Міністерства економіки.

Уряд схвалив законопроект, який незабаром буде зареєстрований у Парламенті.

«Пришвидшуємо відбудову України шляхом залучення приватних інвестицій. Створюємо інвесторам максимально комфортні процедурні умови для реалізації інвестиційних проектів, — прокоментувала рішення Уряду Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко. — Наша мета після завершення бойових дій максимально швидко повернутися до довоєнного стану економіки. Таким чином будемо мати вихідну точку для подальшого зростання. Нам слід в найкоротші строки відбудувати інфраструктуру, відновити втрачені та створити нові виробництва. Закон про швидкі інвестиції передбачає такі змін в законодавстві, щоб в Україні можна було максимально швидко і без зайвої бюрократії будувати промислові підприємства з нуля. Таким чином ми плануємо якнайсильніше розвинути переробну промисловість».

agravery.com

По данным Rabobank, в первый год пандемии количество сделок по слиянию и поглощению в мире существенно сократилось — на 25% относительно предыдущего года.

Роланд Соссна, редактор международного журнала для переработчиков молока, International Dairy Magazine, анализируя реакцию молочной отрасли на ограничения, связанные с пандемией, отмечает, что поскольку локдауны сильно повлияли на условия продаж (уменьшились в HoReCa и выросли в ритейле), главное, чем были озабочены молочные компании в это время, было введение соответствующих изменений в процессы — производство, упаковку, доставку. У них просто не было времени на собрания по обсуждению слияний-поглощений, да и сами собрания были небезопасны в связи с эпидемией.

Как только в 2021 году ситуация несколько стабилизировалась, количество сделок M&A в отрасли начало быстро расти и почти вернулось на уровень года, предшествующего году начала пандемии. За 6 месяцев этого года в мире зарегистрировано по крайней мере 50 таких сделок.

Роланд Соссна считает, что активность сделок M&A может быть прямым индикатором того, в каком состоянии находится экономика, и теперь можно наблюдать, как ситуация будет развиваться — преодолела ли уже молочная отрасль негативные последствия пандемии, или же вирус и дальше продолжит влиять на бизнес тем или иным способом. Сейчас еще рано делать выводы, считает Роланд Соссна.

Инфагро