К свиньям едет ревизор: каких проблем нанесет новая система проверок?

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у зв’язку з великою зацікавленістю від фермерів розпочинають другий етап конкурсу для аграріїв на отримання рукавів для зберігання зерна.

Як говориться у повідомленні ФАО, 9 жовтня завершився прийом заявок, відкритий на два тижні наприкінці вересня. Загалом надійшло 1 494 заявки від малих та середніх агровиробників на отримання 30 120 рукавів для тимчасового зберігання збіжжя.

«Для участі у другому етапі потрібно податись до 23 жовтня через Державний аграрний реєстр (ДАР)», — уточнили в організації.

За умовами програми, фермери повинні мати від 100 до 10 тис. га в офіційному обробітку, а отримані рукави використати для зберігання власно вирощеної продукції. При цьому їхній статус — власник чи орендар — не важливий. Як і юридичний статус: погоджуються заявки як від юридичних осіб, так і від фізичних осіб-підприємців. Ключовою вимогою є обробіток землі на підконтрольній Україні території.

Процес відбору та перевірки заявок у першому етапі вже розпочато, і найближчими днями учасники програми отримають у ДАР підтвердження про надання допомоги та повідомлення щодо адреси складу для самостійного транспортування рукавів на територію аграрного господарства. 

agroportal.ua

 В настоящее время мировая птицеводческая отрасль демонстрирует отличные результаты, с высокой рентабельностью в большинстве регионов мира, несмотря на продолжающееся глобальное распространение птичьего гриппа, особенно в Азии, согласно квартальному отчету Rabobank Global Poultry Quarterly за второй квартал 2017 года. Исключением остается Китай, поскольку здесь распространение птичьего гриппа среди людей привело к падению спроса на птицу и снизило цены на продукцию птицеводства.

«Мировая торговля продукцией птицеводства достигла рекордно высоких уровней, но торговые потоки изменились, - отмечает старший аналитик RaboResearch Н. Малдер, - США и, в меньшей степени, Таиланд были победителями в этой торговой встряске из-за ограничений, связанных с поставками птицы из-за птичьего гриппа, и последствий так называемого «мясного скандала» в Бразилии». 

Случаи заражения людей птичьим гриппом в Китае все еще распространяются и влияют на рынок, хотя цены на птицу здесь недавно восстановились. Озабоченность вызывает дальнейшее распространение вируса в Китае с недавними новыми вспышками в северных регионах. Китайские местные власти закрыли многие рынки живых птиц, и это оказало особенно большое влияние на рынок. Импорт относительно не затронут, поскольку он обслуживает, в основном,  рынок переработанного мяса птицы.

Бразильский «мясной скандал» оказывает значительное влияние на глобальную торговлю. Экспорт из Бразилии снижается с марта (апрель: -23%), и это создало дополнительный сдвиг в глобальных торговых потоках, помимо влияния, связанного птичьим гриппом. В выигрыше в данной ситуации оказались США. Европейские экспортеры также воспользовались случаем и расширили торговлю на Ближнем Востоке.

Большинство мировых рынков птицы работают хорошо, на фоне сочетания сильного спроса, ограниченного предложения и текущих низких затрат на сырье. Особенно хорошо обстоят дела в Мексике, Индии, Таиланде и Японии, в то время как Южная Африка и ЕС находятся на пути к восстановлению.

poultryukraine.com по материалам Meatinfo

У Європейському Союзі в 2021 р. дефіцит лізину оцінювався в 420 тис. т. Тому ЄС може стати головною рушійною силою будівництва заводів із глибокої переробки та виробництва амінокислот в Україні.

Про це повідомила СЕО компанії AgroInsightex Ольга Кулакова під час круглого столу «Зернові та бобові культури: ринки, можливості та перспективи».

«Цього року намітилася тенденція, пов’язана з подорожчанням нержавіючої сталі, що спровокувало різке зростання цін на обладнання для глибокої переробки. Тому в світі в 2021 р. був побудований лише один завод. Але наразі ціни на виробництво обладнання практично повернулися в робочий діапазон, і ми очікуємо, що надалі послідує розвиток переробки вологого помелу, зокрема сподіваємося, що такі потужності з’являться і в Україні, адже в нас є все необхідне для цього — сировина і територія», — зазначає Ольга Кулакова.

За її словами, потужності з виробництва в світі зросли з 650 до 4650 т на рік, тобто в 7 разів. Головна тенденція сьогодення у кормовому напрямі з глибокої переробки — це максимальне навантаження заводів вологого помелу.

AgroPortal.ua

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.