Держпродспоживслужба під час воєнного стану продовжує забезпечувати контроль державних цін

02-сен-2022

Протягом 7 місяців 2022 року фахівці Держпродспоживслужби здійснили 85 планових та 855 позапланових перевірок суб’єктів господарювання з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Під час проведення перевірок порушення встановлені у 705 випадках, що становить 74,9% від загальної кількості здійснених перевірок.

За результатами проведених перевірок прийнято 575 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 46,9 млн гривень.

Крім того, складено 260 приписів щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та узгодження цін/тарифів з вимогами чинного законодавства, 228 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів на загальну суму 509,9 тис. гривень.

Найбільшу кількість позапланових перевірок здійснено у суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на ринку пального .

Нагадуємо, Держпродспоживслужба здійснює цінове спостереження роздрібних цін на споживчі товари, що мають істотну соціальну значущість, серед яких пальне, і товари протиепідемічного призначення на підприємствах торгівлі та аптечних закладах.

dpss.gov.ua

Читайте также:
Молоко толкнуло вверх мировые цены на продовольствие
13-июня-2018

Цены на сельскохозяйственные товары в мае в мире выросли в результате резкого увеличения котировок молочной продукции. Индекс продовольственных цен ФАО составил 176,2 пункта, что на 1,2% выше по сравнению с апрельским показателем. Об этом говорится в сообщении Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО).

Майский рост обусловлен ростом котировок на основные зерновые и молочные продукты, при этом цены на сахара и растительные масла оставались низкими.
Так, индекс цен на молочную продукцию ФАО в мае увеличился на 5,5%, что в среднем на 11,5% выше по сравнению с показателем год назад. Дефицит предложения в главной стране-экспортёре молочной продукции — Новой Зеландии — оказывает значительное влияние на повышение напряжённости на рынке в последние месяцы.
Индекс цен на зерновые в ФАО вырос на 2,4% с апреля, достигнув максимального уровня с января 2015 года, что на 17% выше соответствующего показателя прошлого года. Котировки пшеницы выросли главным образом на фоне неблагоприятных прогнозов по производству в ряде крупных стран-экспортеров, а ухудшение прогнозов на урожай в Южной Америке привело к росту цен на фуражное зерно. Международные цены на рис также были устойчивыми, чему способствовали значительный объем закупок покупателями из Юго-Восточной Азии.
Индекс цен на растительные масла ФАО снизился на 2,6% до самой низкой отметки за последние 27 месяцев. Котировки пальмового, соевого и подсолнечного масла снизились, отчасти вследствие наличия крупных мировых запасов.
Индекс цен на мясо ФАО упал незначительно, в то время как индекс цен на сахар ФАО продемонстрировал снижение на протяжении шестого месяца подряд, снизившись на 0,5% с апреля, что отражает благоприятные погодные условия в основных сахаропроизводящих регионах Бразилии — крупнейшем производителе и экспортере сахара в мире.

milkua.info

Узнать подробнее
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-апр-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Узнать подробнее
В этом году Украина полностью потеряла две породы свиней
31-окт-2018

На сегодняшний день в свиноводстве чрезвычайно большое количество проблем. Поголовье свиней в Украине очень стремительно снизилось. Если два года назад в Украине было около 8 млн свиней, то сейчас — 6 млн. А некоторые породы свиней вообще теряются из-за вспышки африканской чумы свиней. Об этом сообщил член-корреспондент НААН Украины Институт свиноводства и АПВ УААН Николай Березовский во время конференции в аграрном университете «Современные аспекты технологий производства и переработки продукции животноводства».

«Мы должны о наших проблемах говорить, не молчать, а еще лучше действовать. Свиноводство в европейских странах развивается чрезвычайно большими темпами. А по поголовью свиней в Украине — хвалиться нечем. Оно очень сильно снизилось», — объясняет Березовский.

По его словам, в 2010 году в Украине было более 90 племенных заводов — сегодня уже осталось где-то 48. То есть, произошло их уменьшение почти наполовину. В том числе, количество племрепродукторов уменьшилогсь в несколько раз — их осталось единицы по областям. Причиной этого явления он называет потерю потребителя племенной продукции.

«У нас было раньше 650 спецгоспов по производству свинины — это был огромный массив хозяйств, которые потребляли продукцию наших племенных заводов. К большому сожалению, их сегодня нет. Остались единицы», — говорит эксперт.

Кроме того, Березовский сообщил, что в этом году в Украине было полностью потеряно две породы свиней.

«На сегодняшний день я бы сказал произошла трагедия с нашей первой отечественной породой — миргородская, которую «съела» АЧС буквально где-то три месяца назад. И сегодня очень трудно найти и пополнить стада. Ранее исчезли племенные репродукторы. И большая черная порода. Также было у нас два хозяйства в Донецкой области и Полтавской области. Их ликвидировали. В Полтавской области также была чума, и все свиньи погибли. Больше нет этой породы», — сообщил Николай Березовский.

Напомним, ранее мы сообщали, что Национальная академия аграрных наук Украины потеряла все свои 4 свинохозяйства из-за АЧС. Для справки — ГП «Опытное хозяйство им. Декабристов» — единственное предприятие в Украине, которое специализировалось на разведении породы свиней Миргородская чернорябая. В хозяйстве было сосредоточено 100% генетического потенциала породы (6 линий хряков, 12 семей свиноматок).

PigUA.info по материалам agro-yug.com.ua

Узнать подробнее
Не все водоросли одинаковы безопасны для кормления скота
19-мар-2021

Морские водоросли могут быть эффективным средством сокращения выбросов метана у крупного рогатого скота, однако некоторые их сорта могут быть ядовиты, утверждают ученые из Вагенингенского университета в Нидерландах. Особые опасения ученых вызывает бромоформ, вещество, содержащееся в некоторых видах водорослей, которое через пищеварительную систему коровы может проникать в молоко.

В случае с водорослями вида A. Taxiformis было установлено, что они могут повреждать стенки рубца у животных из-за этого вещества. Бромоформ крайне токсичен как для животных, так и для человека, в связи с чем, по мнению исследователей, следует делать выбор в первую очередь в пользу водорослей, которые содержат его в малых количествах или не содержат вовсе.

По материалам All About Feed

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок