Держпродспоживслужба під час воєнного стану продовжує забезпечувати контроль державних цін

Мінекономіки України підтримує обмеження використання антибіотиків у ветеринарії. Про це під час прес-конференції з нагоди Всесвітнього тижня обізнаності про антибіотики «Стоп антибіотикорезистентності» повідомив генеральний директор Директорату безпеки і якості харчової продукції Мінекономіки України Микола Мороз.

Він зазначив, що перед міністерством стоїть три завдання: розробити порядок використання антибіотиків, порядок контролю за їхнім обігом і обмеження використання антибіотиків як стимуляторів росту.

«На даний час розроблено порядок використання антибіотиків. Зараз документ перебуває на внутрішньому узгодженні», — зазначив пан Мороз.

Також посадовець додав, що в документі, зокрема, йдеться про заборону використання антибіотиків у профілактичних цілях, для лікування вірусних захворювань, у годуванні тварин без нагляду ветеринарного лікаря.

agravery.com

У 2020 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом становила 10,2 млрд дол. США. Цей показник, хоч і не перевищив рекорду 2019 року у 10,6 млрд дол. США, став другим результатом за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. При цьому додатне сальдо становило 3,1 млрд дол. США.

Про це поінформував Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН, йдеться на сайті центру.

За його словами, головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія, Франція, а також Велика Британія і Бельгія, які протягом останніх років міцно закріпились у цьому списку.

Ці країни створюють понад 80% сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.

Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн — членів ЄС на суму близько 3,6 млрд дол. США. Це на 13,4% більше ніж 2019 року.

В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС, зазначив Микола Пугачов, поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.

У 2020 році Україна найбільше — 386 млн дол. США — витратила на закупівлю в ЄС напоїв, переважно алкогольних.

Різних харчових продуктів, екстрактів і концентратів закупили на 338 млн дол. США.

Поставки з Європи тютюну і виробів з нього збільшилися порівняно з 2019 роком на 16% — до 323 млн дол. США.

Вперше за часів Угоди про асоціацію відносно значну частку (7,9%) у вітчизняному імпорті зайняли молокопродукти. Їх завезли з-за кордону на суму 279 млн дол. США, в тому числі різних сирів загальною вартістю 207 млн дол. США, поінформував науковець.

Залишків та відходів, продуктів для годівлі тварин закупили на 236 млн дол. США.

У групі продуктів «какао-боби, шоколад» імпортувався переважно шоколад. На ці солодощі у 2020 році було витрачено майже на ¼ більше, ніж у 2019 році (+24%) — 228 млн дол. США.

Обсяги поставок на український ринок готових продуктів з зерна склали 209 млн дол. США.

Загалом ці групи продуктів зайняли близько 56% у вартісних обсягах імпорту продовольства з Євросоюзу, підсумував Микола Пугачов.

Минулий рік ознаменувався ще однією подією: 31 січня 2020 року Велика Британія вийшла зі складу Євросоюзу за результатами проведеного раніше референдуму, нагадав експерт. З 1 лютого по 31 грудня 2020 року тривав перехідний період, на час якого вона залишалась в єдиному митному і торговому просторі з ЄС. Наприкінці 2020 року після складних і тривалих переговорів було підписано Угоду про зону вільної торгівлі між Великою Британією та Євросоюзом.

Також наприкінці 2020 року відбулося підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та Великою Британією. Вона, як і очікувалося, почала діяти вже від початку 2021 року. Тому надалі взаємна торгівля України з Об'єднаним Королівством здійснюватиметься та враховуватиметься окремо, поінформував Микола Пугачов.

Технологічний гігант Alibaba Group Holdings Ltd, виробник кормів для свиней Tequ Group і китайська фермерська корпорація Dekon Group, уклали багатомільйонну угоду для застосування системи ШІ «ET Brain» для свинарства, щоб краще відстежувати і реєструвати здоров’я, поведінку і місцезнаходження свиней.

В даний час методи ідентифікації і відстеження свиней в Китаї включають систему електронного маркування RFID (радіочастотна ідентифікація), в якій електронний тег з унікальним кодом прикріплений, як правило, до вуха свині, і всі дані про цю тварину зберігаються в центральній базі даних. Дані, пов’язані з міткою свиней, оновлюються, коли свиня проходить через електромагнітний датчик. Цей метод забирає багато часу і досить дорогий для виробників, тому Китай шукає інноваційні, нові технології для вирішення проблеми обліку свиней.

Новий проект направлений на використання технології, яка використовується в Alibaba’s «ET Brain» на сучасних свинофермах в Китаї, щоб можна було збирати і зберігати більш докладні дані про місце знаходження, поведінцу і здоров’я кожної свині. Технологія машинного зору буде використовуватися для ідентифікації унікальних слідів і відмітини на шкірі тварини, стежитиме за кожним рухом і звуком, який видає тварина, в поєднанні з інфрачервоним відстеженням, яке також контролюватиме температуру тіла.

На даний момент проект планують реалізувати на території провінції Сичуань. У подальшому це забезпечить основу для більш регулярного і ефективного моніторингу стану свиней на фермах по всій території Китаю, при цьому скорочуючи витрати на робочу силу і обладнання.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Війна Росії проти України показала, що необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Про те, якими мають бути ці гарантії, розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом.

У світі є багато країн, які залежать від імпорту с/г продукції. 

«Україна – світовий лідер-експортер продовольства. Нашу продукцію імпортує Європа, Близький Схід, Азія. Ми належимо до п’ятірки найбільших експортерів с/г продукції. Причому для деяких країн Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції – це питання життя чи голоду. У цих країнах резерви зазвичай всього лише на 2–3 місяці споживання. У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, наразі немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Мають бути механізми, які б гарантували безпеку країнам-експортерам, можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Адже в рік ми годуємо, крім себе, близько 400 млн людей, основна маса з яких може зіткнутися з голодом.

«Перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом, як це зараз відбувається, здорожчує логістику. Тепер, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Тому це спричинює здорожчання продукції. Світові ціни на с/г продукцію зросли, на деякі позиції – до 30 %», –  зазначив перший заступник Міністра.

При цьому, як правило, країни, які імпортують нашу продукцію, мають невисокий рівень добробуту населення – вони чутливі до цін. Тому, крім того, що фізично продукції стає для них менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін, додав Тарас Висоцький.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз фактично “з коліс” відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua