Через війну втрачено 15% тваринництва

22-апр-2022

На даний час через війну втрати в галузі тваринництва складають не більше 15% від загального обсягу, що не є критичним для продовольчої безпеки держави.

Про це повідомила заступник директора департаменту аграрної політики Мінекономіки Олена Дадус під час вебінару UA FARMING AT WAR TIME. LIVESTOCK FARMING IN FOCUS. 

«Ми вживаємо всіх заходів для того,  щоб збільшити кількість виробництва в галузі тваринництва в мирних регіонах і забезпечити їх ефективне функціонування. Для цього господарствам пропонуються спеціальні кредитні програми, портфельні гарантії, підтримка попиту за рахунок бюджетних коштів та забезпечення продуктами харчування населення, яке наразі знаходиться на тимчасово окупованих територіях», — зазначила Олена Дадус. 

Також вона додала, що тваринництво — це галузь, яка залежна від  наявності кормів, цінової ситуації та попиту споживання. Зараз усі сили покладені, щоб вдало провести посівну, і, звичайно, важливо відсіятись і кормовими культурами. 

agroportal.ua

Читайте также:
Кабмин хочет продавать украинскую землю иностранцам
04-сен-2019

Иностранцы получат доступ к рынку украинской земли после снятия моратория. Об этом заявил Премьер-министр Алексей Гончарук в эфире “Свободы слова”, передает УНН.

Для этого иностранцам ставят лишь одно условие: зарегистрировать юрлицо в Украине. Ни о каких других ограничениях, которые бы определили приоритетность права на выкуп за украинцами — премьер не озвучил.

“Нам нужно выбирать модель, которая дает наибольший экономический рост. Это означает, что нам нужно разрешить операции с землей для всех, кто имеет возможность сейчас ее обрабатывать, в том числе для иностранных граждан, но при условии, если они регистрируют юридическое лицо в Украине и платят тут налоги”, — заявил Гончарук.

Против такой идеи Кабмина выступили профильные ассоциации. Всеукраинский аграрный совет обращает внимание, что россияне — тоже иностранцы, некоторые из них даже имеют гражданство других стран, например, Британии.

“Или мы хотим, чтобы нашу землю скупил Путин? Чтобы украинские аграрии стали наемниками российских олигархов на украинской земле? Видимо, они все вместе будут работать на благо Украины так, что аграрное ВВП и валютная выручка возрастет еще больше. Получается, что рынок земли — это вопрос не только каждого гражданина, но и вопросы национальной безопасности нашего государства”, — считает глава ВАС Андрей Дикун.

Учитывая, что землю можно будет продать только один раз, Всеукраинский аграрный совет категорически против продажи земли иностранцам.

“Требуем ввести изменения в первый раздел Конституции и запретить продажу земли иностранцам в любой форме раз и навсегда. Земля Украины должна принадлежать народу Украины и точка”, — заявили аграрии.

Наплыва спекулянтов опасаются и в УКАБ (Украинский клуб аграрного бизнеса).

“В прошлую пятницу члены ассоциации, руководители сельскохозяйственных предприятий с общим земельным банком около 7 млн га, провели встречу для обсуждения основных вопросов снятия моратория, а именно возможного доступа на наш рынок финансовых спекулянтов с дешевым ресурсом, но отсутствием намерений, опыта и возможностей обрабатывать украинскую землю после вступления в собственность. Это, по нашему мнению, является угрозой национальной безопасности”, - заявил Президент ассоциации Алекс Лисситса.

Журналист и политический эксперт Янина Соколовская в свою очередь не исключает, что еще до открытия рынка земли власть будет дестабилизировать роботу украинских агропредприятий — держателей крупнейших земельных банков с целью выкупа земель за бесценок.

“Если представить, что работа таких агрохолдингов, как Кернел или МХП, будет дестабилизирована, лишившись возможности сдавать свои участки в аренду, владельцы паев будут вынуждены продавать землю. А мы знаем, что все операции купли-продажи будут осуществляться исключительно через Государственный земельный банк. Проще говоря, у селян начнут скупать землю за бесценок, а потом, через тот же Госзембанк перепродавать новоявленным промышленным латифундистам уже за существенно большие деньги. Если цель борьбы Зеленского и тех, кто за ним стоит, с „коррупцией в агросекторе“ именно такая, тогда вполне логично, что на данный момент Президенту выгодно максимально расшатать и дестабилизировать рынок”, — подытожила Янина Соколовская.

Источник: УНН

Узнать подробнее
Украина и США планируют активизировать торговлю сельхозпродукцией
26-окт-2018

Украина и Америка намерены активизировать двустороннюю торговлю сельскохозяйственной продукцией, в частности товарами животного происхождения.

Об этом сообщила пресс-служба Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты прав потребителей по результатам заседания Украинской-Американского совета по торговле и инвестициям.

«Во время встречи участники обсудили вопросы двусторонней торговли, доступа к рынкам, в частности, требования к импорту продуктов животного происхождения в Украине, а также прогресс в утверждении двусторонних форм сертификатов», — говорится в сообщении.

Кроме того, стороны обсудили законодательное регулирование рынка средств защиты растений, проведение фитосанитарных процедур при экспорте зерна, налоговый режим экспорта рапса и сои, возможные меры для обеспечения открытости рынка зерна, в частности, сокращение «серого» сегмента этого рынка.

milkua.info

Узнать подробнее
Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів
28-июня-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
ФАО обеспечила две государственные лаборатории оборудованием для выявления инфекционных болезней у животных
30-апр-2020

В рамках программы ООН по восстановлению и развитию мира при поддержке Европейского союза ФАО обеспечила лабораторным оборудованием для выявления инфекционных болезней у животных Донецкую региональную государственную лабораториюГоспродпотребслужбы в Мариуполе, а также Луганскую региональную государственную лабораторию Госпродпотребслужбы в Северодонецке.

Об этом сообщает пресс-служба организации.

Оборудование предназначено для выявления инфекционных болезней у животных, таких как африканская чума свиней, узелковый дерматит, перловая болезнь (туберкулез), ящур всех типов, грипп, болезнь Ньюкасла и др.

«Благодаря доставленному оборудованию можно проводить анализ методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с выявлением результатов в режиме реального времени. Это уменьшит риски заболеваний животных, позволит быстро реагировать на местные вспышки и тем самым способствовать укреплению цепи добавленной стоимости продуктов животного происхождения", — отметила технический специалист Лина Плющакова.

В лаборатории доставили системы CFX 96 TOUCH производства США — одни из самых современных технологий исследования ПЦР.

Также каждая лаборатория была оснащена вспомогательным оборудованием для диагностики ПЦР: холодильником комбинированным с морозильной камерой HYCD-282A, лабораторной центрифугой и двумя боксами биологической безопасности II класса.

Луганская областная государственная лаборатория была дополнительно оборудована Гомогенизатор, вакуумной системой, центрифугой, термостатом, кабинетом для ПЦР, миницентрифугой.

Общая стоимость оборудования составляет 3 300 000 грн.

«Теперь наша лаборатория готова к проведению диагностики методом ПЦР, — рассказала заведующая отделом молекулярно-генетических исследований Донецкой областной государственной лаборатории Госпродпотребслужбы Ольга Попович. — Благодаря ФАО мы получили крайне необходимое оборудование, что позволит нам оперативно реагировать на вспышки инфекционных заболеваний и минимизировать распространение болезней среди животных, также уменьшит финансовые риски для фермеров, которые удерживают домашний скот".

Справка: Метод ПЦР применяется для быстрого выявления инфекционных заболеваний, определения эпидемической значимости возбудителя, молекулярных механизмов резистентности микроорганизмов к антимикробным средствам, осуществления эпидемиологического надзора за инфекционными болезнями, проверки сомнительных результатов диагностических исследований другими методами и выявления модифицированной ДНК в пищевых продуктах.

milkua.info

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок