Агросектор складе 50% ВВП України

06-июня-2022

Орієнтовна вартість залишків урожаю 2021/22 р. та нового урожаю зерна для України складає приблизно $37,85 млрд.

Такі дані наводять аналітики Spike Brokers на Telegram-каналі. 

Так, за їхніми оцінками, залишки минулого року становлять: 

пшениця — $3,6 млрд; 

кукурудза — $5,1 млрд; 

соняшник — $4,9 млрд; 

соя — $0,65 млрд.

Крім того, вартість урожаю 2022/23 р. орієнтовно становитиме:

ріпаку — $3 млрд; 

соняшнику — $5,6 млрд; 

пшениці — $8 млрд; 

кукурудзи — $6 млрд; 

ячменю — $1,2 млрд.

«Агро може скласти більше 50% ВВП України у 2022 році», — вважають експерти.

agroportal.ua

Читайте также:
Фермеры проекта «Семейные молочные фермы» станут участниками швейцарско-украинской программы
11-февр-2022

Компания «Укрмилкинвест» подписала меморандум о взаимопонимании с Опытным институтом органического сельского хозяйства (FiBL, Швейцария). Благодаря этому взаимодействию, проект «Семейные молочные фермы» станет участником швейцарско-украинской программы «Развитие торговли с высшей добавленной стоимостью в органическом и молочном секторах Украины», которая финансируется Правительством Швейцарии.

Об этом сообщает пресс-служба проекта.

Общая цель этой программы — увеличить объемы торговли с высокой добавленной стоимостью в органическом и молочном секторах на внутреннем и экспортном рынках. Ее действие направлено на частные малые и средние предприятия. Именно таковы семейные молочные фермы-участники проекта «Семейные молочные фермы».

Владельцы последних смогут проходить тренинги и обучения, которые охватывают ряд важных моментов: качество и безопасность продукции, добавленная стоимость и инновации, менеджмент и деловые навыки, рассмотрение лучших кейсов в сельском хозяйстве.

Согласно меморандуму, не менее 500 участников извлекут пользу из учебных услуг. В результате, это положительно повлияет на их семейный молочный бизнес.

Напоминаем, что участниками проекта «Семейные молочные фермы» являются 160 хозяйств из 11 регионов Украины.

milkua.info

Узнать подробнее
АМКУ з'ясує причини подорожчання яєць
21-окт-2022

Антимонопольний комітет України розпочав вивчення причин збільшення цін на яйця курячі в шкаралупі в червні-вересні 2022 року.

Як говориться у повідомленні АМКУ, вартість курячих яєць в Україні знижувалася впродовж лютого-травня цього року, проте з червня по вересень зросла майже на 54%, тоді як споживча інфляція у вересні в річному обчисленні прискорилася до 24,6% (у серпні — 23,8%).

Зазначається, що ціна яєць значною мірою залежить від собівартості їх виробництва, яку визначає вартість кормів, витрати на енергоносії, витрати з оплати праці, вартість ветпрепаратів тощо. Крім того, ця галузь залежить від наявного поголів'я курей-несучок у країні, що безпосередньо пов'язано з виробничою діяльністю.

АМКУ наголосив, що повномасштабна агресія рф в Україні справила значний вплив на глобальну економічну ситуацію в країні: прискорилася інфляція, зріс курс долара і євро відносно гривні, сталося руйнування багатьох виробництв, порушилися ланцюги постачань і логістики, і, як наслідок, збільшилися виробничі витрати бізнесу, знизилася пропозиція товарів і послуг.

Так, на початку повномасштабного вторгнення рф один із найбільших виробників курячих яєць в Україні ГК «Авангард» повідомила про втрату поголів'я курей і виробничих потужностей у Донецькій, Харківській, Київській і Херсонській областях, унаслідок чого первинна пропозиція яєць на ринку могла істотно знизитися. Інші учасники ринку поки що не надали відомству такої інформації.

Крім того, окремі профільні експерти відзначають досить низькі ціни на ринку кормів через надлишок зерна в Україні, що залишилося внаслідок блокади морських портів. Отже, головні складові кормів для курей значно подешевшали порівняно з минулим роком.

«Наразі в комітеті відсутня інформація, що підтверджує наявність об'єктивних чинників для подорожчання яєць відразу на 54%. Під час дослідження АМКУ має намір здійснити широкий аналіз усіх чинників впливу на цінову поведінку суб'єктів господарювання і вже направив їм вимоги про надання інформації», — зазначено в повідомленні.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Події аграрного фронту (4.08.2022 - 11.08.2022)
12-авг-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної та жнив, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.

Недостатнє зволоження ґрунту, зумовлене дефіцитом опадів та найвищими температурами упродовж літніх місяців, спричинило погіршення умов формування урожаю, який може знизитися на 20-40%, в залежності від регіону. Про це свідчить опитування аграріїв-учасників Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). На Вінниччині катастрофічно бракує вологи. Складна ситуація у Кіровоградській області, в окремих районах брак дощів відчувають ще з листопада минулого року. У Черкаській області ситуація з опадами краща, проте вологи бракує для нормального розвитку окремих видів сільськогосподарських культур пізньої групи. У Київській області місцями  аграрії також відчувають нестачу вологи для розвитку культур пізньої групи, попри те, що опади в регіоні випадають. Найгірша ситуація із забезпеченістю вологою склалася в Одеській області: в окремих районах дощів не було понад три місяці, відповідно, зниження врожайності може перевищити 60%.  

В інтерв’ю Agravery.com Сергій Іващук учасник ВАР Сергій Іващук, генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма «Перлина Поділля», що знаходиться у Хмельницькій області, розповів про те як експортувати зерна через кордони, закупівельні ціни на зерно, Підняття тарифів «Укрзалізницею» та про розблокування морських портів.

«Раніше ми були експортерами зерна та через війну змушені були звести експорт до мінімуму, майже зупинити. Бракує всього – коштів, вагонів-зерновозів, автовантажівок. До того ж є незрозумілим, в які країни експортувати і як знайти там контрагентів. Вагони з нашим зерном вже 2,5 місяці їдуть до Польщі і ще не доїхали. І така ситуація у всіх фермерів регіону. Наймаємо частину автомобілів, користуємося послугами експедиторів, але цей експорт можна назвати «краплиною у морі». До війни наш експорт складав близько 10 тис. тонн, а зараз не перевищує 1 тис. тонн продукції, яка, як вже йшлося, стоїть на кордоні», - розповів учасник ВАР Сергій Іващук.

Власники самохідних обприскувачів CASE IH PATRIOT високо оцінюють їх універсальність та надійність. Але що робити, якщо умови потребують більш гнучких рішень? Про можливості для ефективного внесення ЗЗР уночі та обробку високорослих культур розповів Артем Борисенко, Керівник служби постачання запчастин Тайтен Машинері Україна. Якісне та професійно встановлене додаткове обладнання дозволить зекономити час та вартісні ресурси.  Яким повинен бути кліренс для ефективної роботи та чи достатньо зазвичай того, що встановлюється заводом-виробником? Що робити, якщо потрібен більш високий кліренс?  Штатний кліренс обприскувача CASE IH PATRIOT  – 135 сантиметрів. І для більшості операцій його достатньо на період весняно-польових робіт. Якщо Ви потребуєте обприскувач для десикації соняшнику чи обробітку високорослих культур, ми можемо збільшити кліренс на 40, 50 або 60 см. Комплект складається з 4-х стойок, втулок для монтажу, кріплення, шлангів і додаткової сходинки для оператора. В чому перевага? Читайте у матеріалі: Самохідний обприскувач - робота на результат. Яке додаткове обладнання варте уваги?  

Аграрії просять владу допомогти з фінансуванням осінніх польових робіт. Сільськогосподарським товаровиробникам бракує фінансових ресурсів на проведення осінньої збиральної та посівної кампанії, а також - на операційну діяльність у тваринництві. Всеукраїнська Аграрна Рада у складі ВАФ звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням підтримати українських  аграріїв та розглянути можливість їх забезпечення дешевими кредитними ресурсами. Незважаючи на вкрай складні умови, працюючи інколи навіть під обстрілами, та відсутність достатньої кількості обігових коштів, українські аграрії засіяли навесні цього року понад 80% запланованих площ. Вдале проведення весняної посівної кампанії відбулось завдяки злагодженій роботі бізнесу та місцевих органів влади, а також значної допомоги з боку Уряду, зокрема надання можливості сільськогосподарському товаровиробнику отримати кредити в банках під державні гарантії (80%) з пільговою ставкою 0% річних.

«Розуміючи свою роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у світі в цілому, український фермер усі наявні фінансові ресурси інвестував у весняну посівну та поточну збиральну кампанії, сподіваючись скоро продати свій урожай минулого року і, таким чином, поповнити власні обігові кошти та виконати свої зобов’язання перед банками. Однак, через блокування морських портів та високі витрати на логістику альтернативними шляхами (витрати на перевезення складають понад 60% ціни), обсяг експорту українських агропродовольчих товарів є незначним у порівнянні з довоєнним періодом. Пересічний аграрій змушений реалізовувати минулорічний врожай за вкрай низькими цінами, що інколи є нижчими його собівартості. І цих коштів подекуди не вистачає навіть на проведення збирання ранніх зернових», - йдеться у зверненні.  

Також аграрії закликають депутатів підтримати реформу зрошення. Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики із закликом проголосувати за законопроєкт №7577, що стане черговим кроком у підтримці реформи меліорації сільськогосподарських земель. Прийняття вищеназваного проєкту буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу, першим кроком якого було прийняття Верховною Радою України Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». «Створення операторів меліоративних систем відповідатиме як інтересам держави так і потребам аграріїв, оскільки таким чином держава з свого боку створює гравця, що матиме середньостроковий план розвитку на 3 – 5 років, бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем.

Не зайвим буде і продовжити відстрочку від мобілізації працівників агросектору. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194 врегульовано питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану. «Більшість аграріїв навесні 2022 пройшли процес бронювання і отримали відстрочку від мобілізації. Однак строк дії відстрочки від мобілізації не може перевищувати шість місяців. Нещодавно Мінагрополітики було презентовано аграріям зміни до порядку бронювання, суть яких полягає в автоматизації процедури на базі нової інформаційно-комунікаційної системи “єБронювання”. Але розробка такої системи та її запровадження потребуватиме часу. Однак, вже у серпні – вересні 2022 у багатьох аграріїв спливе термін дії відстрочки від мобілізації і працівник сільського господарства може бути мобілізований прямо під час польових робіт, що взагалі ставить під загрозу нову посівну компанію», - йдеться у зверненні.

Джерело: Agravery.com

Узнать подробнее
Китай зняв усі обмеження на імпорт пшениці з рф
11-мар-2022

З 24 лютого 2022 року сайт підтримується лише українською мовою

https://agro.press/ua

Все буде Україна :)

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок