Події аграрного фронту (4.08.2022 - 11.08.2022)

12-авг-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної та жнив, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.

Недостатнє зволоження ґрунту, зумовлене дефіцитом опадів та найвищими температурами упродовж літніх місяців, спричинило погіршення умов формування урожаю, який може знизитися на 20-40%, в залежності від регіону. Про це свідчить опитування аграріїв-учасників Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). На Вінниччині катастрофічно бракує вологи. Складна ситуація у Кіровоградській області, в окремих районах брак дощів відчувають ще з листопада минулого року. У Черкаській області ситуація з опадами краща, проте вологи бракує для нормального розвитку окремих видів сільськогосподарських культур пізньої групи. У Київській області місцями  аграрії також відчувають нестачу вологи для розвитку культур пізньої групи, попри те, що опади в регіоні випадають. Найгірша ситуація із забезпеченістю вологою склалася в Одеській області: в окремих районах дощів не було понад три місяці, відповідно, зниження врожайності може перевищити 60%.  

В інтерв’ю Agravery.com Сергій Іващук учасник ВАР Сергій Іващук, генеральний директор ТОВ НВ «Агрофірма «Перлина Поділля», що знаходиться у Хмельницькій області, розповів про те як експортувати зерна через кордони, закупівельні ціни на зерно, Підняття тарифів «Укрзалізницею» та про розблокування морських портів.

«Раніше ми були експортерами зерна та через війну змушені були звести експорт до мінімуму, майже зупинити. Бракує всього – коштів, вагонів-зерновозів, автовантажівок. До того ж є незрозумілим, в які країни експортувати і як знайти там контрагентів. Вагони з нашим зерном вже 2,5 місяці їдуть до Польщі і ще не доїхали. І така ситуація у всіх фермерів регіону. Наймаємо частину автомобілів, користуємося послугами експедиторів, але цей експорт можна назвати «краплиною у морі». До війни наш експорт складав близько 10 тис. тонн, а зараз не перевищує 1 тис. тонн продукції, яка, як вже йшлося, стоїть на кордоні», - розповів учасник ВАР Сергій Іващук.

Власники самохідних обприскувачів CASE IH PATRIOT високо оцінюють їх універсальність та надійність. Але що робити, якщо умови потребують більш гнучких рішень? Про можливості для ефективного внесення ЗЗР уночі та обробку високорослих культур розповів Артем Борисенко, Керівник служби постачання запчастин Тайтен Машинері Україна. Якісне та професійно встановлене додаткове обладнання дозволить зекономити час та вартісні ресурси.  Яким повинен бути кліренс для ефективної роботи та чи достатньо зазвичай того, що встановлюється заводом-виробником? Що робити, якщо потрібен більш високий кліренс?  Штатний кліренс обприскувача CASE IH PATRIOT  – 135 сантиметрів. І для більшості операцій його достатньо на період весняно-польових робіт. Якщо Ви потребуєте обприскувач для десикації соняшнику чи обробітку високорослих культур, ми можемо збільшити кліренс на 40, 50 або 60 см. Комплект складається з 4-х стойок, втулок для монтажу, кріплення, шлангів і додаткової сходинки для оператора. В чому перевага? Читайте у матеріалі: Самохідний обприскувач - робота на результат. Яке додаткове обладнання варте уваги?  

Аграрії просять владу допомогти з фінансуванням осінніх польових робіт. Сільськогосподарським товаровиробникам бракує фінансових ресурсів на проведення осінньої збиральної та посівної кампанії, а також - на операційну діяльність у тваринництві. Всеукраїнська Аграрна Рада у складі ВАФ звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням підтримати українських  аграріїв та розглянути можливість їх забезпечення дешевими кредитними ресурсами. Незважаючи на вкрай складні умови, працюючи інколи навіть під обстрілами, та відсутність достатньої кількості обігових коштів, українські аграрії засіяли навесні цього року понад 80% запланованих площ. Вдале проведення весняної посівної кампанії відбулось завдяки злагодженій роботі бізнесу та місцевих органів влади, а також значної допомоги з боку Уряду, зокрема надання можливості сільськогосподарському товаровиробнику отримати кредити в банках під державні гарантії (80%) з пільговою ставкою 0% річних.

«Розуміючи свою роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у світі в цілому, український фермер усі наявні фінансові ресурси інвестував у весняну посівну та поточну збиральну кампанії, сподіваючись скоро продати свій урожай минулого року і, таким чином, поповнити власні обігові кошти та виконати свої зобов’язання перед банками. Однак, через блокування морських портів та високі витрати на логістику альтернативними шляхами (витрати на перевезення складають понад 60% ціни), обсяг експорту українських агропродовольчих товарів є незначним у порівнянні з довоєнним періодом. Пересічний аграрій змушений реалізовувати минулорічний врожай за вкрай низькими цінами, що інколи є нижчими його собівартості. І цих коштів подекуди не вистачає навіть на проведення збирання ранніх зернових», - йдеться у зверненні.  

Також аграрії закликають депутатів підтримати реформу зрошення. Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики із закликом проголосувати за законопроєкт №7577, що стане черговим кроком у підтримці реформи меліорації сільськогосподарських земель. Прийняття вищеназваного проєкту буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу, першим кроком якого було прийняття Верховною Радою України Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». «Створення операторів меліоративних систем відповідатиме як інтересам держави так і потребам аграріїв, оскільки таким чином держава з свого боку створює гравця, що матиме середньостроковий план розвитку на 3 – 5 років, бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем.

Не зайвим буде і продовжити відстрочку від мобілізації працівників агросектору. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 194 врегульовано питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану. «Більшість аграріїв навесні 2022 пройшли процес бронювання і отримали відстрочку від мобілізації. Однак строк дії відстрочки від мобілізації не може перевищувати шість місяців. Нещодавно Мінагрополітики було презентовано аграріям зміни до порядку бронювання, суть яких полягає в автоматизації процедури на базі нової інформаційно-комунікаційної системи “єБронювання”. Але розробка такої системи та її запровадження потребуватиме часу. Однак, вже у серпні – вересні 2022 у багатьох аграріїв спливе термін дії відстрочки від мобілізації і працівник сільського господарства може бути мобілізований прямо під час польових робіт, що взагалі ставить під загрозу нову посівну компанію», - йдеться у зверненні.

Джерело: Agravery.com

Читайте также:
Роман Лещенко назвал ключевые реформы в агросекторе
23-мар-2021

Украина на пороге ключевых преобразований в агросекторе и земельных правоотношениях. За последние два года в агросекторе было реализовано больше базовых изменений, чем за последние 10 лет в стране.

Об этом заявил во время Украинско-немецкого экономического форума министр аграрной политики и продовольствия Украины Роман Лещенко, сообщает Правительственный портал.

Язык об отмене моратория на оборот земель сельскохозяйственного назначения, законов по дерегуляции, сельскохозяйственной кооперации, инвестиционных «нянь», запуск портала геопространственных данных. Об этом заявил во время Украинско-немецкого экономического форума Министр аграрной политики и продовольствия Украины Роман Лещенко.

«Страна взяла на себя ответственность провести структурные реформы, связанные в первую очередь с правом собственности на землю. Наконец на 30-м году независимости Украина приняла решение финализировать проект земельной реформы — основу, которая даст поступательное развитие для Украины», — подчеркнул Роман Лещенко.

По словам министра, Украина внедряет консервативный рынок земли, подобный к польскому опыту земельной реформы. Реализация реформы будет происходить поэтапно с конкурентными правилам на условиях, способствующих развитию аграрного производства и сельских территорий. С 2021 до 2024 года право на покупку земли будет только у граждан Украины. Юридическим лицам покупать землю сельскохозяйственного назначения в этот период запрещено, они смогут покупать ее только с 2024 года.

Важным и знаковым событием, в том числе и для международных партнеров, является восстановление Минагрополитики как институциональной основы формирования политик в агросекторе, что будет способствовать в том числе выходу Украины на новые экспортные рынки.

Также ключевой составляющей эффективного развития отечественного агросектора является принятае Стратегия-2030. «Основной акцент в ней делается на малого и среднего сельскохозяйственного товаропроизводителя, формирования добавленной стоимости на каждом этапе производства сельскохозяйственной продукции, максимальную цифровизацию процессов, привлечения максимального количества agro-teh решений, которые позволят минимизировать влияние чиновников на любые процессы в агросекторе», — отметил Роман Лещенко.

Среди приоритетов на 2021 — старт проекта по орошению и мелиорации, что будет способствовать восстановлению производительности юга Украины. Уже сформирована дорожная карта и есть полная поддержка исполнительной и законодательной ветвей власти. «Уже в этом году Украина примет соответствующее законодательство об объединении водопользователей, инфраструктуры, проведет аудит. После земельной реформы моя ответственность как Министра — в векторе ближайших трех лет реализовать национальный проект орошения на юге, а дальше масштабировать на всю страну», — рассказал он.

Роман Лещенко подчеркнул, что на фоне реализации ключевых реформ, в Украине сегодня созданы уникальные возможности для формирования новых отраслей, создания дополнительной стоимости, реализации масштабных проектов, с которыми можно стать лидерами не только в Европе, но и во всем мире. «Безграничный потенциал Украины уже находит практическую плоскость. Мы сегодня является страной новых возможностей. Поэтому я приглашаю немецкий бизнес инвестировать в Украину. Германия всегда была надежным бизнес-партнером Украины. И в свою очередь мы — не разочаруем. Мы готовы и настроены к серьезной совместной работе», — подчеркнул министр.

Узнать подробнее
В Украине проведено первое заседание по вопросам поддержки экспорта сельхозпродукции
25-окт-2021

22-го октября под председательством первого заместителя Министра аграрной политики и продовольствия Украины Тараса Высоцкого состоялось первое заседание рабочей группы по вопросам поддержки экспорта отечественной сельскохозяйственной продукции.

Тарас Высоцкий отметил, что общей целью Минагрополитики, Минэкономики, Госпродпотребслужбы и агентств является постоянная работа над развитием и поддержкой экспорта и открытия новых рынков для украинских производителей.

Во время обсуждения участниками были рассмотрены вопросы относительно путей и инструментов поддержки экспорта, а также организационной деятельности рабочей группы по вопросам отечественной сельскохозяйственной продукции.

minagro.gov.ua/ua

Узнать подробнее
Соняшник та ріпак витіснятимуть пшеницю з полів України
17-июня-2022

Вторгнення росії в Україну призведе до глобального дефіциту пшениці протягом щонайменше трьох сезонів. Ціни виростуть до рекордного рівня.

Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв’ю Reuters.

«Україна надовго випаде з ринку», — сказав він.

За словами Сольського, зараз під загрозою три врожаї пшениці в Україні: торішній неможливо вивезти, цьогорічний неможливо зібрати, а в майбутньому аграрії, ймовірно, не захочуть сіяти.

Він зазначив, що цієї весни аграрії вже перейшли на соняшник із кукурудзи, оскільки олійне насіння важить менше на гектар, але продається дорожче. Подібний перехід може статися і з пшеницею.

Міністр підкреслив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі, і що ці дві сільськогосподарські культури «все витіснять, все очистять — і пшеницю, і кукурудзу».

«Моя особиста думка, що площі озимої пшениці (під урожай 2023 року) на підконтрольній нам території можуть значно скоротитися», — сказав він.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Деблокада портів: як експорт зерна морем вплине на курс гривні
27-июля-2022

Експорт зерна з України морським коридором має стартувати цього тижня. Це дозволить Україні отримати валютну виручку та, відповідно, вплине на курс гривні.

Про це розповів експерт з економічних питань Данило Монін в коментарі Finance.ua.

За його словами, морський експорт зерна може стабілізувати курс валют, хоча й не варто очікувати від нього надто багато.

«Крім зерна, є ще багато факторів, що впливають на курс, — перекази з-за кордону або, особливо, фінансова допомога, ситуація з якою поки що незрозуміла. І в цьому сенсі експорт зерна не є найголовнішим», — вважає експерт.

За прогнозом Данила Моніна, у разі повноцінного запуску зернового експорту морем у серпні курс долара не зросте більше ніж 38-39 грн, якщо ж експорту не буде, або він працюватиме з перебоями через обстріли росії, за долар будуть віддавати не менше ніж 40 грн, а то й більше.

У свою чергу економіст, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук заявив «Еспресо», що рівень, на який Нацбанк вивів обмінний курс гривні, близький до рівноважного. 

«Якщо Україна зможе вивозити зерно, то є перспективи укріплення гривні у даній ситуації. Зрозуміло, що ситуація хитка, і сьогодні вона розвивається одним чином, а завтра через зміни на полі бою все може піти іншим. Але той рівень, на який Нацбанк вивів обмінний курс гривні, близький до рівноважного. На найближчу перспективу можемо вважати, що курс 36,6, як заведено говорити, буде зберігатися навіть за можливості експорту зерна минулого та нового врожаїв, тобто є перспектива укріплення валюти», — прокоментував Боярчук.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок