Аграрные расписки становятся привлекательными для финансового сектора

Европейский Союз (ЕС) является вторым по величине потребителем кормовых материалов в мире после Китая, опережая по этому показателю США и Бразилию. Однако структура потребления обновляется от года к году, и в 2017 г. она также претерпит определенные изменения, отмечается в отчете Rabobank.

В среднем в последние годы доля зерна в структуре потребляемых кормовых материалов в ЕС составляет 70%. Еще 25% приходятся на долю шрота масличных культур. В целом регион потребляет порядка 18% всего зерна, используемого для нужд комбикормовой промышленности в мире.

Вместе с тем в 2016 г. по данным Rabobank, многие страны ЕС, такие как Франция, использовали рекордно низкое количество зерна в комбикормах, в первую очередь по причине плохого урожая, который снизил совокупное производство пшеницы в Европе на 10% - до 136 млн т.

В результате в 2017 г., как предполагается, пшеница в структуре комбикормов в ЕС будет в значительной степени заменена на ячмень. Так, из 60 млн т урожая ячменя порядка 40 млн т в этом году пойдет на покрытие нужд комбикормовой индустрии, что на 10% превысит уровень прошлого года.

Специалисты Rabobank также подсчитали, что в структуре шрота масличных культур порядка 31% в 2017 г. будет приходиться на соевый шрот, 13% - на рапсовый шрот, еще 7% - на шрот подсолнечника и порядка 3% - на ядра кокосового ореха.

All About Feed

По итогам 2020 года комбикормовая отрасль Европейского Союза (ЕС) и Великобритании смогла немного нарастить производственные показатели, несмотря на вызовы в виде эпидемии африканской чумы свиней, гриппа птиц, а также Covid-19.

По данным Европейской федерации производителей комбикормов (FEFAC), в прошлом году в Европе было произведено 164,9 млн тонн комбикормов, что на 0,1% превышает аналогичный показатель 2019 года.  Спад объемов производства в сегменте производства комбикормов для птицы и КРС был компенсирован ростом в сегменте свиноводства, отмечают представители FEFAC.

По материалам Feed Navigator

Посівних площ менше, а отже врожаї мають стати вищими. Таку мету цього року й надалі ставлять собі українські аграрії. І парламент цьому активно сприяє. Зокрема, ухваливши законопроект №4558, який унормовує використання в Україні пестицидів та агрохімікатів. Передає пресслужба Верховної Ради України. 

«Обробка рослин — необхідність, адже пестициди є для них своєрідними ліками. І саме ця процедура впливає на збільшення показників врожайності, — зазначає Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. — Однак у сфері поводження з пестицидами існує низка проблем. Зокрема, використання фальсифікатів, а також недостатня поінформованість аграріїв та бджолярів щодо складу пестицидів, властивостей речовин, впливу на здоров’я людини, бджіл та стану навколишнього середовища».
За оцінками експертів, сьогодні в Україні чи не третина пестицидів — фальсифікати, які ввозять в країну фізичні особи. Використання таких засобів шкодить людям та навколишньому середовищу.

Законопроект забороняє ввезення пестицидів фізособам. Також запроваджуються європейські вимоги до пакування та маркування пестицидів так, аби мінімізувати імовірність їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, ліки чи корм. Ще одна норма документу — запровадження публічного електронного реєстру пестицидів та агрохімікатів з максимально повною інформацією про препарати, доступ до якого матимуть фермери і бджолярі.

«За рівнем використання пестицидів Україна нині посідає невисоку 17- ю позицію у світі. Однак у суспільстві є дещо стереотипне негативне ставлення до цих препаратів. Єдиний спосіб це змінити — зробити використання „ліків“ для рослин максимально правильним, з дотриманням усіх норм. Це дасть можливість покращити й збільшити наші врожаї, що в умовах війни є просто необхідним», — підсумував Олександр Гайду.

аgravery.com

За попередніми підрахунками, промислове поголів’я свиней за час війни скоротилося на 10%. Як це позначилося на балансі на ринку свинини?

«Станом на сьогодні, за підрахунками аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» (АСУ), промислове поголів’я свиней в Україні скоротилося в рамках 10%. Ця цифра включає в себе не лише підприємства, які були зруйновані внаслідок бойових дій, а й ті, які знаходяться в окупаційних умовах і, відповідно, не можуть реалізовувати живець на внутрішній ринок.

Якби потенційні втрати поголів’я прогнозували в перші дні війни, цифри були б значно більшими. Адже впродовж перших тижнів галузь «стала». М’ясопереробні підприємства припинили забій та перестали закуповувати живець. Фермери роздавали м'ясо свиней, яких спромоглися забити на власних потужностях, населенню з довколишніх сіл. Багато хто припинив запліднювати свиноматок та почав евтаназувати молодняк, щоб скоротити обсяги виробництва в умовах війни.   Проте впродовж місяця ситуація стабілізувалася. Оператори ринку, насамперед центрального і західного регіонів, повернулися до довоєнного ритму роботи. А окремі виробники навіть почали озвучувати наміри розвитку.

У нинішній ситуації потенційні ризики скорочення поголів’я  зводимо тільки до тих регіонів, де ведуться активні бойові дії: Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької та Херсонської областей. Якщо припустити, що все промислове поголів’я цих областей стане недоступним для внутрішнього ринку, його частка складе близько 20% від загального промислового поголів’я свиней у країні. Будемо сподіватися, що цей песимістичний сценарій залишиться лише припущенням ризиків і ніколи не справдиться!

Меншу пропозицію живця сьогодні компенсує більший обсяг імпорту. За перші п’ять місяців року в Україну завезли 22 тис. т свинини, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак позитивна динаміка ціни на живець в Україні свідчить, що попит є і імпорт не шкодить, а допомагає його забезпечити», — коментує Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України».

Асоціація «Свинарі України»