Спецвыпуск «Кормление и содержание свиней», 2017

05-июня-2017

05.06.2017 вышел из печати свежий спецвыпуск. Это ежегодный проект, рассказывающий обо всех аспектах кормления, содержания, здоровья свиней.

Основные разделы этого выпуска:

  • Кормление;
  • Содержание;
  • Здоровье;
  • Технологии.

Спецвыпуск распространяется через редакцию (адресная доставка), на специализированных сельскохозяйственных выставках (коммерческое распространение), на отраслевых семинарах, конференциях, практикумах (бесплатное распространение).

Счет-фактура на оплату спецвыпуска во вложении (срок действия счета до 31.12.2017).

Договор распространения Спецвыпуска во вложении.

Есть вопросы?

Мы с удовольствием ответим на них: podpiska@agro.press,

+38 (044) 454-12-24, +38 (050) 727-13-38

Читайте также:
ЕС ищет альтернативу сое в кормах для животных
29-дек-2021

ЕС профинансировал проект по изучению альтернативных источников кормов с высоким содержанием белка.

Мясная и молочная промышленность ЕС в значительной степени зависит от импортных соевых продуктов в качестве кормов для животных. Уникальная информационная база данных поможет фермерам, выращивающим органические продукты, перейти на использование только органических кормов. Ежегодно ЕС импортирует около 14 млн т сои для кормления птицы, крупного рогатого скота и свиней. Зависимость от сои иностранного производства представляет собой проблему, в частности, для европейских фермеров, занимающихся органическими продуктами, поэтому ЕС профинансировал проект по исследованию альтернативных источников кормов с высоким содержанием белка.

Проект, получивший название OK-Net EcoFeed (Сеть органических знаний о кормах для моногастричных животных), координировался Международной федерацией движений за органическое сельское хозяйство и собрал вместе 18 партнеров из 12 стран, включая производителей кормов, фермеров, исследовательские институты, университеты и консультативные службы, агентства.

Платформа предлагает доступ к широкому спектру практических инструментов и ресурсов, включая аудио, книги, отчеты, буклеты, руководства и видео. Его цель — способствовать обмену знаниями между фермерами, консультантами фермерских хозяйств и учеными. Платформа была расширена и теперь включает материалы об экологически чистых кормах.

Консорциум также разработал инструмент планирования рациона, который позволяет фермерам рассчитывать свои собственные потребности в кормах, исходя из породы животных, стадии их роста и кормов, которые они используют. На сегодняшний день это единственное бесплатное программное обеспечение, доступное производителям органического животноводства и птицеводства. В настоящее время группа ищет финансирование для дальнейшего развития и поддержки сайта.

feedlot

Узнать подробнее
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-апр-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Узнать подробнее
Специалисты из США помогут в борьбе с распространением АЧС в Украине
04-апр-2019

Представители Государственной службы Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей вместе со специалистами Программы уменьшения биологической угрозы Министерства обороны США обсудили пути распространения и методы борьбы с распространением АЧС на территории Украины.

Об этом сообщает пресс-служба Госпродпотребслужбы.

Участие в мероприятии приняли Глава Госпродпотребслужбы Владимир Лапа, Первый заместитель Главы Госпродпотребслужбы Андрей Жук, директор Департамента безопасности пищевых продуктов и ветеринарной медицины госпродпотребслужбы Борис Кобаль и другие.

Стороны обсудили механизмы сотрудничества в рамках Программы уменьшения биологической угрозы, в частности, относительно помощи с противодействием распространению АЧС в Украине, в частности — старт работы проекта по оценке рисков передачи вируса АЧС в дикой фауне и через торговые пути в Украину — подходы к разработке эффективных карантинных мероприятий и стратегий контроля за распространением вируса.

В ходе встречи присутствующие проанализировали существующие методы и направления борьбы с распространением АЧС в Украине, в частности, работу в рамках плана государственного мониторинга АЧС.

Особое внимание стороны уделили рассмотрению распространения вируса АЧС в частных домохозяйствах и через стихийные рынки.

Андрей Жук отметил, что пока сохраняется большой риск распространения возбудителя АЧС в домашних хозяйствах с дикой фауны.

Реализация программы позволит усовершенствовать подходы к разработке эффективных карантинных мероприятий и стратегий контроля за распространением вируса.

Узнать подробнее
Угода щодо деблокади портів: член української делегації розповів подробиці
21-июля-2022

Експорт зерна з території України відбуватиметься через три порти — «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ».

Про це повідомив народний депутат, член української делегації на переговорах з росією Рустем Умєров «Суспільному».

«Експорт відбуватиметься через три порти: «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ», але в майбутньому, сподіваємося, можемо і розширити їх. Усі рекомендації морських сил, збройних сил повинні бути дотримані. Є безпечні коридори, маршрути, які ми розробили спільно з військовими, і цими маршрутами будуть проходити всі цивільні судна. Ми будемо продавати зерно всім. І всі судна, які вільно можуть дотримуватися цих рекомендацій, можуть заходити до нас», — розповів Умєров.

Він додав, що дотримання безпекових правил контролюватиме моніторингова група під егідою ООН, яка буде знаходитися в Стамбулі.

«Жодних російських суден у наших акваторіях не повинно бути. Ми не довіряємо їм. Навіть якщо вони підпишуть угоду з ООН. Це країна-агресор, і поки вони не відійдуть до своїх кордонів, їм довіряти не можна. Але стосовно цих коридорів ми розробили механізм, де жодного контролю цих суден у морі не буде. Буде тільки моніторингова група працювати зі своїм мандатом, і вони будуть лише перевіряти, щоб на цих суднах не було озброєння», — зазначив нардеп.

AgroPortal.ua 

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок