Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире

Никакого запрета на закупку молока и мяса у населения не будет.

Об этом во время часа вопросов к правительству сказал Премьер—министр Украины Владимир Гройсман.

«Никакого запрета нет и не будет, а если кто—то будет что—то запрещать, то мы будем жестко реагировать. Надо помнить, что та продукция, которую производят украинские крестьяне и передают для дальнейшей переработки, должна быть безопасной. Надо организовать элементарный контроль гигиенических мероприятий при надое и забое. Это не трудно сделать», — сказал Гройсман.

Напомним, с 4 апреля вступают в силу новые правила забоя животных, которые повлияют на возможность реализации готовой продукции. Требование об ужесточении правил забоя предусматривается Законом «Об основных принципах и требованиях к безопасности и качеству пищевых продуктов». В частности, речь идет о том, что с 4 апреля 2018 уменьшается количество забитых домашних животных не на бойне (подворно) в неделю до трех голов домашних парнокопытных животных или других копытных животных. А с 1 января 2025 продукты, полученные в результате забоя не в бойне, которая имеет эксплуатационное разрешение, могут использоваться исключительно для собственного потребления или реализации на агропромышленном рынке конечному потребителю в пределах 50 километров от места забоя или в области, в которой он осуществлен.

Как ранее заявил Премьер—министр Владимир Гройсман о введении новых санитарных стандартов на молоко, то «никаких ограничений на прием молока второго сорта у населения не введут». «Был сигнал о запрете продажи молока второго сорта у населения. Хочу предупредить: люди пусть выращивают скот, продают спокойно молоко, и пусть никто им не мешает», — подчеркнул Премьер—министр, поручив Минагрополитики проконтролировать ситуацию.

Минагрополитики отложило внедрение новых стандартов молока с 1 января на 1 июля 2018 года. Новые стандарты молока никак не направлены на запрет его продажи из частных домохозяйств. Введение новых норм будет постепенным, чтобы производители могли адаптировать свое производство. Предусмотрен переходный период в два года. Принятие этих стандартов является одним из обязательств Украины в рамках Соглашения об ассоциации.

ukrinform

Украинским экспортерам стоит объединяться и представлять Украину на международных событиях под единым экспортным брендом. Это не только формирует положительный имидж страны на мировой арене, но и вызывает больше доверия к самим поставщикам.

С таким призывом во время практического семинара «Составляющие успешного экспорта: планирование, эффективные каналы продаж и PR» выступила Анастасия Крылова, специалист ГУ «Офис по продвижению экспорта».

«Мы подчеркиваем это на всех своих мероприятиях! Мы призываем компаний-экспортеров объединяться и представлять Украину на событиях единой командой под единым брендом за рубежом. Для этого „Офисом по продвижению экспорта“ уже разработан этот бренд, который впервые был представлен на China International Import EXPO 2018, одной из крупнейших мировых выставок, а впоследствии и на нескольких других крупных международных событиях. И когда вы выходите на экспорт мы очень просим вас отображать эту символику, чтобы Украина воспринималась как единый бренд, представленный в едином формате», — отмечает Анастасия Крылова.

Специалист отмечает, что эта символика может быть представлена ​​как в оригинальном виде, так и несколько стилизованной в зависимости от мероприятия и страны его проведения. Но при этом она подчеркивает, что работа под единым брендом повышает и ответственность экспортеров за свою продукцию и манеру ведения бизнеса. Ведь каждый из них воспринимается как непосредственное лицо всей страны и ошибки или недостатки с их стороны могут негативно отразиться на имидже Украины в целом.

ukrainefood

Для облегчения и улучшения ситуации в области животноводства необходимо решить вопрос удорожания кормов.

Об этом сообщил руководитель отдела развития животноводства A.G.R. Group Владимир Золотарь.

Он отметил, что, в первую очередь, на стоимость кормов влияет ситуация на зерновом рынке.

По мнению агрария, стоило бы вернуться к схеме господдержки, которая была раньше, когда помощь выделялась на одну фуражную корову, удерживаемую сельхозпроизводителями.

«Думаю, что не стоит привязывать поддержку размеру земли, которая находится в обслуживании животноводства (от одного га), а от количества животных на содержании — было бы хорошо. Это личное мое мнение. До пандемии помощь была 1700 грн за одну корову. Конечно, нужно изменить сумму в соответствии с сегодняшними реалиями, но сам подход следовало бы вернуть. Эта помощь необходима для того, чтобы производители молока могли закупить белковые корма, зернофураж, премиксы», — заявил Золотарь.

По его словам, также стоит учитывать перспективу подорожания продукции АПК из-за цен на газ. В принципе, основная задача руководства профильного министерства и высшего руководства государства — наладить процесс, чтобы эта программа господдержки работала и была эффективной. Чтобы можно было развиваться. Сегодня мы видим инициативы со стороны государства по увеличению поголовья КРС, но для большинства фермеров это не очень эффективная программа. Программой воспользуется скудный процент мелких производителей, а, например, для юридических лиц там нет ничего, выживай как хочешь. Для того чтобы исправить ситуацию, стоит запланировать господдержку (для юрлиц включительно) на уровне 5 тыс. грн за удерживаемую фуражную корову. Есть статистическая отчетность, держишь корову — пожалуйста, получи средства на счет предприятия два раза в год — на развитие, на удешевление кормов.

«Что касается программы по наращиванию поголовья, пусть такая и остается — 30 тыс. грн за каждую введенную в основное стадо корову-первотелку. Однако, насколько я вижу, сегодня вопрос не в наращивании, а в содержании животных и плановом развитии хозяйства. Основа развития животноводства сегодня — дать небольшую поддержку и не мешать чрезмерным проверкам, это позволит отрасли нормально, прогнозируемо развиваться», — комментирует ситуацию Владимир Золотарь.

AgroPolit.com

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м³/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua