В Україні має залишитися лише три сорти молока — Ігор Присяжнюк

У 2017 році частка молока екстра-класу за ДСТУ 3662−97, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%. Про це повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації (УАК).

Нагадаємо, що Володимир Гройсман заявив, що заборони на закупівлю молока та м'яса у населення не буде, тільки — контроль якості.

На думку експертів УАК, ситуація із низькою якістю молока може виявитися вкрай загрозливою для розвитку галузі, тому що з 1 липня 2018 року в Україні вступає в дію оновлений стандарт про закупівлю молока у господарствах населення у зв’язку із виконанням Угоди про асоціацію з ЄС положень про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини.

Також УАК акцентує увагу на тому, що в Україні скорочується поголів'я корів.

За даними Держстату, на початок 2017 року поголів'я корів складало 2,1 млн голів, а на 1 січня 2018 року — 2,04 млн голів. При чому скорочення поголів'я більшими темпами відбувалося у сільськогосподарських підприємствах, порівняно з господарствами населення (відповідно — на 4 і 3%). Виробництво ж молока в сільськогосподарських підприємствах зросло на 2,2% у 2017 році, порівняно із 2016 роком, а у господарствах населення навпаки — скоротилося на 2,1%, — ідеться в повідомленні.

Як зазначає прес-служба, частка особистих селянських господарств у надходженні молока від сільськогосподарських тварин усіх видів на переробні підприємства за регіонами у 2017 році залишалася високою.

Від сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм на переробку закуплено 2,7 млн тонн молока (або 68,4% від загального обсягу), а від населення — 1,24 млн тонн (або 31,6% від загального обсягу).

У 2017 році частка молока екстра-класу, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%, — повідомляє прес-служба УАК.

Також експерти наголошують, що протягом двох років незмінною залишається частка молока вищого ґатунку (36,7%) в обсязі молока, що надходило на переробку від сільськогосподарських підприємств.

У той же час, у 2016 році господарства населення не виробляли молоко екстра-класу, а у 2017 році переробними підприємствами у них придбано для переробки 0,1% молока ґатунку «екстра» за ДСТУ 3662−97, такою ж низькою є частка молока вищого ґатунку. В основному від населення на переробку надходить молоко ІІ ґатунку (87% від загального обсягу).

milkua.info

Раніше величезні дотації отримували саме агрохолдинги. Сьогодні 4,5 млрд грн ми вкладаємо в підтримку малих і середніх агровиробників. Про зміну підходів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів в інтерв'ю виданню «Гордон».

Про це йдеться на сайті Мінагро.

«Раніше величезні дотації отримували саме агрохолдинги. Тепер ми поставили обмеження — до 60 млн грн в одні руки, в тому числі з огляду на пов'язаних осіб. Річ у тім, що в холдинги зібрані сотні юридичних осіб, кумулятивно вони отримували від держави мільярди гривень підтримки. Ми це змінили і зробили так, щоб малі та середні виробники не мали прямого контакту з чиновниками. Подав документи — отримав компенсацію кредитної ставки, купив вітчизняного виробництва техніку — отримав компенсацію. Тобто не потрібно стояти в чергах. Паралельно ми запускаємо IT-рішення — ДАР. І ми 4,5 млрд грн вкладаємо в підтримку саме малих і середніх агровиробників», — розповів Роман Лещенко.

«Друге — ми відрізали доступ агрохолдингам до масової скупки землі, коли зафіксували, що іноземці зможуть купувати землю лише в разі, якщо на всеукраїнському референдумі за це проголосує народ. Агрохолдинги в основній масі своїй працюють через іноземні компанії і кінцевими бенефіціарами є нерезиденти України», — додав Міністр.

По-третє, як підкреслив Міністр, держава надала фінансові інструменти для викупу землі малим і середнім виробникам.

«Фактично близько 0,5% ВВП країни йде на підтримку аграріїв, і наше завдання підтримувати саме тих товаровиробників, які працюють на землі», — резюмував Роман Лещенко.

27 березня Кабінет Міністрів України прийняв проект розпорядження «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2 801 540 „Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)“ на 2019 рік».

Метою розпорядження є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів'я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема, зерна.

Зокрема, кошти планується спрямувати за такими напрямами:

— часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (рибництво) — 50,0 млн гривень;

— часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів — 100,0 млн гривень;

— спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м'ясного та м’ясного напряму продуктивності - 700,0 млн гривень;

— спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби — 700,0 млн гривень;

— часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме: телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м'ясного і м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок та сперми бугаїв і ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність — 250,0 млн гривень;

— часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції - 850,0 млн гривень;

— часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна — 850,0 млн гривень.

Нагадаємо, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою 2 801 540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» передбачені видатки загального фонду у розмірі 3 500,0 млн грн.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розподіл коштів за бюджетною програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» (код 2 801 540) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України та має бути погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

minagro

Уповільнення збору врожаю через погану погоду, обмеження в сфері логістики та оборотного капіталу, а також російські обстріли енергоінфраструктури погіршили перспективи української економіки на четвертий квартал 2022 р. і перший квартал 2023 р.

Про це заявляють експерти Міжнародного валютного фонду, передає «Інтерфакс-Україна».

«Прогнозується, що реальний ВВП скоротиться на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року в четвертому кварталі 2022 р., внаслідок чого скорочення в 2022 р. загалом становитиме 33%», — такий основний сценарій очікується у межах Моніторингової програми із залученням ради директорів.

Згідно з ним, у першому кварталі 2023 р. спад сповільниться до 34,5%, після чого почнеться відновлення економіки: у другому кварталі — на 6%, у третьому — на 11,9% та у четвертому — на 21%, а сумарно за роком — на 1%, до 68% від довоєнного.

«Ризики залишаються надзвичайно високими. Наступні кілька місяців виглядають дуже складними через безперервні атаки на найважливішу цивільну інфраструктуру. Відповідно, у той час як основний сценарій передбачає економічну стабілізацію в 2023 р., діапазон ймовірних сценаріїв надзвичайно широкий. Масштаб невизначеності наголошує на необхідності планування на випадок непередбачених обставин, щоб влада могла продовжувати реагувати на потрясіння», — наголошується в документах МВФ до програми.

Відповідно до них, фонд розробив ще два сценарії: негативний — із падінням ВВП на 12,5% — до 57% від довоєнного та позитивний — зі зростанням його на 10%, або до 75% від довоєнного.

Несприятливий сценарій передбачає інфляцію 40% (замість 22,5% у базовому), зниження міжнародних резервів до $ 18 млрд ($ 21 млрд), а також зростання видатків держбюджету до 68,8% ВВП (56,5% ВВП) із розширенням дефіциту 16,8% ВВП (9,1% ВВП). Відповідно, це вимагатиме додатково $ 9,5 млрд фінансування бюджету до базових $ 39,5 млрд.