У Польщі стимулюють захист і благополуччя тварин

У порівнянні з Німеччиною в Україні забагато індивідуальних підприємців та недостатньо малого та середнього бізнесу та експортних компаній.

Про це свідчить дослідження Центру економічної стратегії, яке було презентоване в ході міжнародної конференції «Уроки з досвіду країн ЄС для України».

Так, на 1000 осіб у нас припадає тільки 8 малих чи середніх підприємств та менше одного експортера, в той час як у німців — 30 та 6 відповідно.

«В Україні більше мільйона ФОПів — маємо зробити так, щоб вони переросли в малий та середній бізнес. В цьому нам може допомогти німецький досвід Mittelstand. Завдяки роботі їхніх підприємств країна має найбільші економічні показники в ЄС. Одними з принципів Mittelstand є новаційна технічна освіта для працівників та відповідна якість виробництва», — заявив в ході презентації Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії та автор дослідження.

Ефективність німецьких середніх підприємств, яких ще називають «приховані чемпіони», у сфері інновацій та досліджень вища, ніж у великих корпорацій у 5 разів.

Саме такі сімейні компанії, що орієнтовані на експорт і працюють у секторі виробництва, вважаються брендом німецької економіки.

Близько чверті німецького експорту надходить саме від «прихованих чемпіонів».

Деякі з них відносно невеликого розміру володіють 70−100% частки свого ринку завдяки глибокому досвіду в своїх галузях, а також постійному випередженні своїх конкурентів, який вони забезпечують безперервними інноваціями.

Для того, щоб український малий та середній бізнес також став мотором економічного зростання, ЦЕС рекомендує уряду впровадити дієві заходи, які спрацювали в Німеччині: страхування експортерів, вузькоспеціалізовані програми фінансової підтримки та посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Також економісти рекомендують підтримувати створення галузевих бізнес-асоціацій, технологічних кластерів та заохочувати бізнес тісніше взаємодіяти з громадами, біля яких базуються виробничі потужності.

«Мені дуже імпонують запропоновані рішення, вони стосуються інновацій, питань фінансування, співпраці бізнес-асоціацій. Малі та середні підприємства в Україні досить різні, тому якогось єдиного підходу не може бути. Проте, держава може впливати на них через якісь точкові речі. Для цього нам потрібно більше діалогів, можливо, більше асоціацій. Дані рішення співпадають зі стратегією, яка прийнята Кабміном і ми продовжуємо працювати в її рамках», — заявив Дмитро Романович, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

businessua.com

За даними дослідників з Нідерландів, личинки чорної львінки, або чорної солдатської мухи, можуть в якості джерела білка в кормі для свиней замінити соєвий шрот.

Вчені з Університету Вагенінген і науково-дослідного центру при Лейденському університеті в Нідерландах, провели серію досліджень, в рамках яких свиней годували продуктами переробки чорної львінки. Тварини мали підвищені рівні бактерій Bifidobacterium, які мають позитивний вплив на здоров'я людини і тварин. Вчені також знайшли докази того, що використання раціонів з комахами здатне придушити розмноження шкідливих бактерій. Крім того, вміст метаболітів аміну в плазмі крові продемонструвало здатність шроту з чорної львінки забезпечувати оптимальні функціональні властивості організму свиней.

За матеріалами AllAboutFeed

Кабінет Міністрів України призначив Владиславу Магалецьку Головою Держпродспоживслужби. Відповідне розпорядження № 1028-р прийнято 1 вересня 2021 року.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби. 

«Я дуже вдячна Прем'єр-міністру Денису Шмигалю, Першому віце-прем'єр-міністру — Міністру економіки Олексію Любченку та всьому Кабінету Міністрів України за підтримку реформ, які ми розпочали впроваджувати в Держпродспоживслужбі. Попереду ще дуже багато роботи для того, щоб зробити Службу більш прозорою та ефективною», — розповіла Владислава Магалецька.

За словами Владислави Магалецької, реформування Держпродспоживслужби тільки розпочато і обов’язково буде продовжено. Серед пріоритетів — створення комфортних умов для роботи бізнесу, ефективний захист споживачів, автоматизація процесів, відкриття нових ринків для українських експортерів спільно з МЗС, протидія фальсифікату, контроль реформи шкільного харчування, реформування лабораторій та багато іншого.

Україна й Молдова погодили форму ветсертифіката для ввезення в Україну свіжих та охолоджених шкур і шкур ВРХ.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Держпродспоживслужба та Національне агентство з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова погодили форму міжнародного ветеринарного сертифіката для ввезення в Україну свіжих та/або охолоджених шкур і шкур великої рогатої худоби із Республіки Молдова.

Форму зазначеного сертифіката розміщено на сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво».

milkua.info