Погоджено форму ветсертифіката для ввезення в Україну свіжих та охолоджених шкур і шкур ВРХ із Молдови

Фінансова звітність компаній — один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства. Відтепер вона стала відкритою.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

«Державна податкова служба оприлюднила їх на Єдиному порталі відкритих даних та на власному веб-порталі. Кожен може ознайомитись з реальним фінансовим становищем компаній та розміром сплачених ними податків до бюджету», — йдеться в повідомленні.

ДПС виконала вимоги оновленої редакції 835 постанови про відкриті дані та оприлюднила фінансову звітність компаній. Це інформація про фінансовий стан та діяльність компанії. Вона містить відомості щодо доходів, збитків, активів та коштів, які знаходяться на балансі.

«Тривалий час бізнес в Україні не мав легального доступу до фінзвітності. У результаті, підприємці не могли приймати зважених рішень про співпрацю з партнерами, а іноземні компанії — оцінити реальну ситуацію на ринку України. Розуміння ринку дозволяє створити якісний та потрібний продукт, в цілому розвиває бізнес в Україні та відкриває можливості для зростання іноземних інвестицій», — розповів Михайло Федоров, віце-прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації.

Таким чином, відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу: підвищити прозорість підписання угод з підрядниками; краще оцінити розвиток своєї компанії відносно ключових конкурентів та зрозуміти свою долю ринку; зменшити ризик співпраці з компаніями одноденками.

«Відкриття інформації про фінансову звітність компаній — це важливий етап у детінізації ринку та ще один крок до прозорості економіки держави. Знадобилося більше трьох років, аби її публікували у формі відкритих даних. Раніше ця інформація була конфіденційною. Виключення становили приватні акціонерні товариства — їхня звітність була відкритою і вони були зобов’язані її регулярно публікувати», — підсумував Федоров.

Стартап Recombinetics відзвітував про успішний експеримент зі створення комолих корів, який тривав з 2014 р.

Про це повідомляють в своїй статті для журналу Nature Biotechnology вчені Каліфорнійського університету в Дейвісі, пише Popmech.ru.

Як зазначається, гомозиготность клітини корови по аллелі PC Celtic POLLED дозволяє при штучному заплідненні отримувати повністю здорових телят з повною відсутністю рогів.

Керівник дослідників Елісон Ван Іненнаам уточнила, що з формальної точки зору такі тварини вважаються генномодифіковані, але при цьому всі їхні гени притаманні звичайним тваринам різних порід і можуть вважати плодом селекційного відбору. Очікується, що це повинно допомогти при схваленні нових корів Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США.

Виведення комолих корів за допомогою генної інженерії, на думку вчених, допоможе фермерам, у яких не буде необхідності самостійно позбавлятися від рогів у своїх тварин.

milkua.info

Асоціація European Milk Board, що представляє інтереси виробників молока у Євросоюзі, опублікувала результати дослідження собівартості виробництва молока в шести країнах: Німеччині, Бельгії, Данії, Франції, Люксембурзі і Нідерландах.

Дослідження проводилося BAL (Farm Economics and Rural Studies Office, Німеччина). Як повідомляється на офіційному сайті EMB, в роботі були використані офіційні статистичні дані, надані European Commission’s Farm Accountancy Data Network (FADN). Це надійне, репрезентативне та вичерпне джерело. Враховувалися також актуальні ціни на корми, насіння, добрива, електроенергію, зарплати працівників ферм.

За оцінками представника EMB, це перший аналіз, який представляє актуальні дані по ринку молока у Євросоюзі. Собівартість виробництва літра молока в 2016 році складала: Франція 0,45 євро, Бельгія 0,41 євро, Німеччина 0,50 євро, Данія 0,41 євро, Люксембург 0,44 євро та Нідерланди 0,45 євро.

Найнижча собівартість виробництва (41 євроцент) була зафіксована відразу в двох країнах: Данії і Бельгії. Найбільш високі показники, за даними дослідження, відзначалися в Німеччині — 50 центів.

milkua.info за матеріалами European Milk Board

Національна платформа продовольчої безпеки отримала новий функціонал. Нещодавно на платформі з'явилася можливість замовлення логістичних послуг та укладання смарт-контрактів, а відтепер є змога внесення інформації щодо зареєстрованих потужностей операторів ринку харчових продуктів, автоматичного інформування користувачів щодо створення бронювання за угодами, копіювання потреб та пропозицій. Також створено довідник «Умови постачання» Incoterms у картках потреб та пропозицій.

За місяць роботи на платформі вже зареєстровано понад 2,5 тисяч учасників. З кожним днем функціонал платформи розширюється та вдосконалюється для того, щоб її використання було максимально ефективним.

Нагадаємо, Національна платформа продовольчої безпеки створена для об’єднання зусиль виробників харчових продуктів, міжнародних організацій, територіальних громад, торгових мереж для розвитку української економіки в умовах війни. Через неї можна поінформувати учасників ринку про свої потреби, а також сповістити про наявні пропозиції. Реєстрація та використання функціоналу платформи безкоштовне.

Серед потреб, які розміщуються на платформі найчастіше, зустрічаються крупи, борошно, м'ясні консерви, сіль кухонна, цукор, дріжджі, вітамінні добавки для кормів. Серед пропозицій – борошно, яйця, цукор, свіже м'ясо, сири, молоко, масло та м'ясні консерви.

Довідково. Національна платформа продовольчої безпеки розроблена та впроваджується Держпродспоживслужбою за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки та торгівлі України, Міністерства інфраструктури та Міністерства аграрної політики та продовольства України. 

В якості бази для платформи використано всесвітньо відоме українське програмне рішення Creatio, яке компанія «Террасофт» надала безкоштовно. Налаштування рішення, також на волонтерських засадах, за лічені дні здійснила компанія Banza, провідний партнер «Террасофт» в Україні та світі. На реалізацію проекту кошти з держбюджету не залучалися.

dpss.gov.ua