УМІ: яких прибутків очікувати виробникам молока — Ярмак

07-лют-2018

Молочний ринок України швидко змінювався впродовж 2017 року. Тому зниження УМІ в січні на 4,1% в порівнянні зі стандартним для січня зростанням на 2−4% абсолютно не здивувало експертів.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у facebook.

«Просте правило українського ринку молока до останнього часу говорило, що УМІ в січні ніколи не падає. А якщо УМІ падає в січні, значить щось потужне відбувається на світових ринках та/або на ринку України», — пише пан Ярмак.

Зниження УМІ на його думку відбулося виключно за рахунок відчутного зростання цін на фуражні кормові та шроти.

«Якщо говорити відверто, то особливого зростання цін на ці товари насправді не було. Просто була стрімка девальвація української валюти, на яку, так само стрімко, реагували ціни фуражних зернових та протеїнових шротів, що, переважно, експортуються.

Ми вже давно не бачили співвідношення євро до долара на рівні 1,25. І це на руку тим молочарям, що орієнтується на експорт до країн ЄС. Оскільки гривня девальвувала не тільки до євро, а й до долара США, то це, теоретично, на руку й тим, хто експортує до інших країн світу. Однак все не так просто — виробники молока ще швидше відчули зростання витрат на корми, і не так вже просто з ними торгуватися, бо вони за останні роки наростили м’язи. Чимало підприємств зараз вже мають потужні об'єми молока, а кооперація великих виробників потроху додатково зміцнює їхні позиції.

Але правда така, що світовий ринок молока, не зважаючи на нещодавнє зміцнення, лишається відносно слабким. Будь-яке зміцнення цього ринку, як правило, зумовлено тимчасовими емоційними чинниками. Фундаментально на ринку і далі забагато молока, і ціни, фундаментально, і далі досить високі», — розмірковує пан Андрій.

Підтримка девальвацією, скоріш за все, зможе лише допомогти стабілізувати ринок молока, але не зупинить зниження УМІ, яке може відбутися і в лютому, і лише прискориться в березні-травні.

Прибутки в січні 2018 року знизилися лише на 0,5% у порівнянні з першим місяцем минулого року.

«Чи може український виробник підвищити ефективність за рік на пів-відсотка? Звичайно може — потенціал у нас чималий! А рівень прибутку в січні був другим найвищим за останні чотири роки, і на цілих 28% перевищував прибутки січня 2016 року, тому причин для смутку немає жодних», — пише Андрій Ярмак.

Які чинники потрібно враховувати на думку пана Ярмака у 2018 році:

В 2018 році не буде таких високих цін на масло в світі і в ЄС в тому числі, а значить може не бути й такого потужного експорту масла з України;

В цьому році виробництво якісного молока зросте досить відчутно, а це буде потроху тиснути на ціни, адже маркетинг нашої готової продукції на експортні ринки і далі лишається відносно примітивним;

Виробництво молока в господарствах населення перестало падати. Невідомо як вплине психологічний фактор про очікувану відміну другого ґатунку, але, скоріш за все не суттєво. Думаю, що цей фактор також можна вважати негативним для ринку молока;

Погода в регіоні Океанії та Південно-Східної Азії може налагодитися, що також може вбити чи не єдиний позитивний фактор на ринку.

Отже, підсумовує Андрій Ярмак, українським виробникам молока потрібно готуватися до менш прибуткового року, ніж попередній. А значить потрібно пришвидшувати роботу зі створення власних переробних потужностей, націлених на експорт дорогої і якісної продукції.

milkUa.Info

Більше новин
Посівна-2022. Спеціальна платформа закриває потреби
07-бер-2022

Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022. Її мета — з’ясувати, які потреби мають аграрії для успішного старту посівної та допомогти ці потреби покрити за рахунок фондів коштів держави й міжнародної підтримки.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«У цей найскладніший для нашої держави час на нас із вами лежить дуже важлива місія — забезпечити Україну продовольством у повній мірі. Торік ми реалізували земельну реформу, зібрали рекордний врожай.

Завдяки цьому у нас є всі необхідні запаси пшениці, ячменю, кукурудзи, цукру та іншого збіжжя. Наші засіки — повні! Але вони не повинні спустошуватися. Ми повинні зробити все, щоб в цьому році наповнити їх новим щедрим урожаєм», — каже міністр.

Лещенко зазначає, що зараз на аграріїв покладають надію мільйони українців, адже вони є основою економічного розвитку держави. Саме тому Мінагрополітики взяло на себе додаткові функції для координації розподілу всього, що необхідно для забезпечення посівної кампанії–2022 (дизелю, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту).

Для цього створено спеціальну платформу agrostatus.org. На ній треба заповнити спеціальну заявку за вашими потребами.

Далі Мінагрополітики через засоби зв’язку зорієнтує щодо всіх подальших дій.

Аграрії на сторожі продовольчої безпеки. ОНЛАЙН ОНОВЛЕННЯ

minagro.gov.ua

Детальніше
22 листопада 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №11 (87), листопад 2017
22-лист-2017

"Дела идут, контора пишет!!!"

 

Цікава, хоч і нелегка, ця осінь видалася для нашої редакції через велику кількість заходів (галузевих виставок, професійних конференцій, семінарів і т.д.), на які ми хотіли потрапити, потрапили, брали участь, встили, в тому числі - вчасно випускати журнали. Ми заявили колись: «Ми скрізь». Все, треба відповідати сказаному. Відповідальність видавця перед своїм читачем і складається в «пошуку» інформації всюди: у авторів-науковців випросити ексклюзив, об'їхати міста і села, бути в курсі новин, почути, обміркувати, проаналізувати і надрукувати! Точніше - видати. І не просто! А щоб було цікаво читати, красиво в руках тримати, чекати чергового номера з нетерпінням. Тому що корисно для справи. Це наша мрія і мета - всю цю гаму емоційного відгуку бачити від нашого читача.

Здавалося б, зайняті по горло, крутимося .... Але ж ні! Думали-думали і придумали ще один журнал видавати - новий. Процитую себе зі стор.26: «З січня 2018 року наше видавництво «Агро Прес» запускає в інформаційні простори країни своє новее «дітище»- щомісячний спеціалізований журнал для галузі "Птахівніцтво.ua"! Журнал "Птахівніцтво.ua" буде виходити щомісяця, маючи додатком газету, з підтримкою сайту. Тобто таке інформаційне "тріо" журнал-газета-сайт дозволить масово охопити максимальну аудиторію птахівників. З огляду на нашу активність і працелюбність, можна передбачити, що успіх новому почину гарантований.»

Навіщо? «Хто їх, паперові, читає ... Зараз все в інтернеті є» - скаже, скривившись, скептик. Але ми аргументовано подискутуємо! Наша інформація датована номером журналу, а не висить на сайті з невідомого часу, вона актуальна. Вона достовірна, перевірена, її корисність оцінила наукова рада журналу. Ми несемо за неї відповідальність, з нас можна запитати, якщо треба. У будь-якої статті є автор, який несе ту ж відповідальність, або вказане джерело інформації. Лише в десяти відсотках під цікавими мені матеріалами я бачила автора. Чому я повинна довіряти, умовно кажучи, якомусь «Петренко Ф.Ф.», якщо він радить дозування препарату для лікування свині / птиці / корови? А якщо тваринка моя здохне, де я буду шукати шановного «Петренко Ф.Ф.»?

Це напівжартівливе есе, проте піднімає серйозну проблему з довірою / недовірою до інтернет-ресурсів і друкованих виданнь ... Ось саме тому наш новий проект "Птахівніцтво.ua" об'єднає всі кращі можливості всіх масових видів інформаційних джерел.

На фото внизу - ми з директором Іриною Єфімовою «святкуємо» офіційну реєстрацію нового журналу. А епіграф нагорі - коммент нашого дорогого друга і соратника, Ф.С. Марченкова, в фейсбуці. Але він як не можна точніше виражає наш сьогоднішній стан драйву і руху.

Приєднуйся до нас!

Детальніше
ВАР оскаржує несправедливий механізм державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку
19-вер-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Детальніше
В Україні оприлюднені нові форми сертифікатів на імпорт продуктів тваринного походження
30-лип-2020

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства наказом від 14.07.2020 № 1329 затвердило 72 форми міжнародних сертифікатів, які сьогодні було опубліковано в Офіційному віснику України. Про це повідомила Держпродспоживслужба.

Зазначені міжнародні сертифікати призначені для супроводження продуктів тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України і засвідчують їх безпечність.

Кожна окрема форма міжнародного сертифікату призначена для окремої товарної групи. Зокрема, затвердженими формами міжнародних сертифікатів охоплено такі товарні групи, як:

  • свіже м’ясо різних видів тварин – 16 форм;
  • корми для тварин і кормові матеріали для кормів, у т.ч. сіно і солома – 11 форм;
  • молоко і молочні продукти – 5 форм;
  • яйця і продукти з них – 2 форм;
  • риба, мед, продукти бджільництва, равлики, желатин, колаген, пух і пір’я, жири і продукти переробки жиру та ін. продукти тваринного походження – 38 форм.

Зазначені форми розроблені на виконання наказу Мінекономіки від 16.11.2018 №553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки» та є частиною міжнародних зобов’язань України щодо здійснення міжнародної торгівлі.

Наказ набуває чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування, тобто з 24 серпня 2020 року.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок