Україна за січень-квітень імпортувала молока на $343 тис.

Кабінет Міністрів України скасував заборону на експорт мінеральних добрив та жита з України відповідним рішенням у вівторок, 26 липня.

Так, було внесено зміни до Постанови № 1424 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» (від 29 грудня 2021 року).

Відтепер жито; мінеральні, хімічні, азотні, калійні та інші добрива підлягають ліцензуванню.

Нагадаємо, наразі в Україні є 73 тис. тонн перехідних залишків жита, а обсяги його виробництва цьогоріч прогнозуються на рівні 321 тис. тонн, отже, пропозиція жита на ринку у 2022/2023 МР може скласти — 404 тис. тонн, при внутрішній потребі в 353 тис. тонн у 2022/2023 МР.

Стосовно добрив, то на поточний маркетинговий рік потреба становить близько 1,7 млн тонн, що значно менше попереднього року. В Україні наразі працює 2 підприємства з виробництва добрив, які не припиняли свою роботу.

minagro.gov.ua

Виконання Угоди про асоціацію в частині санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) залишається пріоритетом роботи Мінагрополітики. До кінця року потрібно завершити роботу над імплементацією понад 250 актів ЄС.

Про це заявив Сергій Глущенко, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, передає agropolit.com.

За його словами, у 2020 році міністерство зосередилося на комплексних і системних змінах, замість точкових вдосконалень. В результаті розробили 4 важливих проєкти законів:

• №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами»,
• №4600 «Про захист рослин»,
• №4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами»,
• №4554 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС».

«В цілому в минулому році у сфері СФЗ було розроблено 10 проєктів законів, 16 актів Кабміну і близько півсотні наказів Мінекономіки. З них прийнято 10 актів уряду і 16 наказів Мінекономіки», — зауважує Глущенко.

Крім того, у сфері СФЗ на 2021 рік планується прийняти те, що вже знаходиться у парламенті і завершити розробку ще 4 нових великих за обсягом проєктів законів:

• щодо контролю за ГМО;
• двох проєктів законів в сфері географічних зазначень (один стосується сільгосппродукції, інший — спиртних напоїв);
• щодо комплексного врегулювання сфери СФЗ.
• «Головна наша стратегічна мета до 2030 року — зробити Україну надійним виробником і експортером безпечної, здорової сільськогосподарської і харчової продукції», — додає заступник міністра.

Разом з тим, потрібно створити належні умови в трьох сферах:

• Виробництво і обіг безпечних харчових продуктів.
• Забезпечення здоров’я і благополуччя тварин.
• Забезпечення належного рівня фітосанітарної безпеки.

«Найгостріші проблеми, які потребують системного та комплексного врегулювання: недосконалість державної політики і законодавства; надмірне регуляторне навантаження на бізнес; нестача фахівців та відсутність сучасних IT рішень; непрозорість державного нагляду і контролю, відсутність довгострокової реалізації. Лише комплексно вирішивши ці проблеми, ми зможемо досягти наших стратегічних цілей! Продовжуємо працювати», — підсумував Сергій Глущенко.

Український бізнес покращив оцінки щодо рівня ділової активності своїх підприємств у наступні 12 місяців, однак прогнозує зростання інфляції та девальвацію курсу гривні.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Національним банком України (НБУ) у третьому кварталі 2022 року.

«Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 79,5% порівняно з 72,6% у другому кварталі 2022 року. Оцінки за всіма складовими індексу залишаються негативними, водночас відбулося їх пом’якшення, найсуттєвіше — щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва. Послаблення негативних очікувань спостерігається в підприємств переважної більшості областей і видів діяльності», — зазначається у повідомленні.

Водночас респонденти підприємств усіх видів діяльності очікують зменшення кількості працівників на своїх підприємствах: баланс відповідей становив «мінус» 25,5% (у попередньому кварталі — «мінус» 29%).

Водночас погіршилися очікування бізнесу щодо курсу гривні. Дві третини респондентів (67%) вважають, що обмінний курс сягне або перевищить 44 грн/$. Середнє значення обмінного курсу, що респонденти очікують через 12 місяців, становить 41,93 грн/$ (у попередньому кварталі — 36,06 грн/$).

Також зросли інфляційні очікування бізнесу: у третьому кварталі очікувана річна інфляція становила 25,2% порівняно з 21,7% у попередньому кварталі. При цьому 69% опитаних підприємств вважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 30%.

Водночас підприємства також очікують уповільнення темпів скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей становив «мінус» 37,9% порівняно з «мінус» 48,7% у другому кварталі.

«Бізнес оптимістичніше налаштований щодо обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку. Очікуване зниження загальних обсягів реалізації продукції зменшилося у 2,7 раза порівняно з попереднім опитуванням. Підприємства сільського господарства та переробної промисловості очікують зростання загальних обсягів виробництва», — додають у НБУ.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, песимістично налаштовані щодо збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців: баланс відповідей — «мінус» 1,4% (у ІІ кварталі 2022 року — 0,7%).

agroportal.ua

З початку 2021/22 МР станом на 18 жовтня експорт зернових з України досяг 16,5 млн т.

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Експорт зернових з початку сезону на 1,74 млн т або ▲ 11% вище результату за аналогічний період минулого маркетингового року (14,80 млн т).

На 18 жовтня 2021/22 МР експорт зернових культур і з України становить:

• пшениці - 10,7 млн ​​т (на 693 тис. т або ▲ 6,90% більше аналогічного періоду 2020/21 МР);
• ячменю - 4,02 млн т (▲ 723 тис. т, 21%);
• жита - 52,2 тис. т (▲ 50,5 тис. т, в 31 разів);
• кукурудзи - 1,54 млн т (▲ 137 тис. т, 9%).

latifundist.com