Україна за січень-квітень імпортувала молока на $343 тис.

13-трав-2017

Україна за підсумками січня-квітня 2017 р імпортувала 205 т молока на суму $343 тис.

Про це свідчать дані ДФС.

Основними експортерами молока в Україні в січні-квітні 2017 р є Німеччина (на $ 179 тис.), Польща (на $ 97 тис.) і Франція (на $ 33 тис.). Експорт цих країн в Україну склав 106,99 т, 57,97 т і 19,72 т молока відповідно.

Нагадаємо, що в 2017 р Україні очікується скорочення виробництва молока, яке за різними оцінками складе від 1% до 5% в результаті скорочення поголів'я великої рогатої худоби.

milkua.info

Більше новин
Українські експортери курятини цьогоріч зароблять більше
12-жовт-2022

Експорт продукції м’ясної групи у січні-серпні поточного року збільшився проти відповідного періоду 2021 р. з $519 млн до $624 млн.

Про це говориться у повідомленні ННЦ «Інститут аграрної економіки».

«Основною причиною цього стало  триваюче зростання вартості зовнішніх продажів м’яса птиці до $586 млн, що на 33% перевищило минулорічний показник. Водночас у натуральному виразі експорт даного продукту скоротився на 10% — до 264 тис. т», — зазначають у відомстві.

За вісім місяців 2022 р. найбільше продукції цієї групи — на $188 млн (30,2%) — придбали Нідерланди, які протягом останніх років невпинно посилюють свої позиції. На другому місці Саудівська Аравія із часткою у 27% у загальному обсязі закупівель. Значно менші закупки здійснюють Словаччина (5,8%), Китай (4,6%), Об’єднані Арабські Емірати (3,9%), Польща (3,3%) і Туреччина (3,2%).

Загалом до названих країн експортується близько 78% м’ясопродукції у грошовому обсязі.

«Виходячи з існуючих темпів експорту м’яса птиці, наші компанії можуть не досягнути рекордних минулорічних кількісних показників, однак за результатами 2022 р. їхні доходи загалом збільшаться через суттєве підвищення цін на міжнародному ринку», — вважає заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

agroportal.ua

Детальніше
Зупинити поширення АЧС може лише посилення заходів біобезпеки
14-лют-2019

Африканська чума свиней завдає значних збитків підприємствам багатьох країн світу. Науковці займаються розробкою вакцини від небезпечного вірусу, а промислові виробники зазнають суттєвих додаткових витрат через фінансування заходів біобезпеки. Як АЧС відображається на галузі свинарства та як запобігти поширенню захворювання, розповів галузевий експерт, керівник британської компанії «Ковентрі Кемікалз» Майкл Баттон.

Пан Баттон зазначає, що сьогодні важко підрахувати глобальні збитки від розповсюдження африканської чуми свиней, але, наприклад, в ЄС їх оцінюють в 1 млрд євро. Експерт вважає, що головна причина поширення АЧС — низький рівень біобезпеки. За словами Баттона, успішно вдалось зупинити розповсюдження вірусу в Південній Америці — усе завдяки профілактичним заходам та контролю за переміщенням свиней.

Найбільш вірогідним наслідком АЧС є подорожчання свинини, оскільки Китай, через поширення вірусу скоротив виробництво. Щоб задовольнити внутрішній попит, КНР почне збільшувати імпорт.

У свиней не виробляється імунітет від АЧС, тому при контакті зі збудником вірусу тварина заражається. Вилікувати африканську чуму поки неможливо. На сьогодні відомо 22 штами АЧС, існує серйозна проблема мутації вірусу. Зупинити його розповсюдження допоможе лише посилення заходів біобезпеки.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Детальніше
Нове дослідження INET: консолідація в молочній промисловості небезпечна
26-серп-2020

На початку введення карантину через пандемію, в новинних роликах в США показували порожні молочні полиці супермаркетів і фермерів, що зливали молоко, яке вони не могли продати.

У новому дослідженні Інституту нового економічного мислення (INET) «Розлите молоко: COVID-19 і небезпека консолідації молочної промисловості» говориться, що пандемія послужила причиною справжнього шторму в молочній галузі США.

Автором звіту є співдиректор Центру економічних і політичних досліджень (CEPR) Ейлін Аппельбаум і дослідник Джаред Габі-Бігль. Вони стверджують, що їхня робота — аналіз майже 40-річного періоду консолідації і спеціалізації в переробці молока і молочних продуктів і застереження про небезпеку ситуації, коли в галузі домінує жменька великих переробників молока, негнучка і нездатна адаптуватися до складних обставин.

Розвиток технологій зробив великотоварні молочні підприємства більш продуктивними і здатними виробляти молоко дешевше, ніж невеликі ферми, і зробив можливим великомасштабне виробництво молочних продуктів. Але в 1982 році антимонопольні правила, спрямовані на захист від домінування на ринку декількох фірм, були перенаправлені на захист добробуту споживачів, що, як говориться в дослідженні, вузько тлумачилося як зниження споживчих цін.

За словами авторів дослідження, це викликало хвилю консолідації, яка триває досі.

За їх словами, корпорації, що належать інвесторам, такі як Dean Food, почали скуповувати конкурентів. До 2001 року Dean Food стала другим за величиною виробником молочної продукції в США.

Молочні кооперативи пішли тим самим шляхом: великі кооперативи скуповували більш дрібні і наймали незалежних молочних фермерів, щоб вони стали членами кооперативу. У 1998 році чотири великих регіональних кооперативи об'єдналися в Dairy Farmers of America (DFA) і розширилися, включивши інші ланки ланцюжка поставок молочних продуктів.

У звіті говориться, що DFA, Dean Food і Borden Dairy домінують в молочній промисловості протягом більшої частини 21 століття.
Також згадується, що монополізація в молокопереробці залучила багатьох сімейних фермерів в цикл консолідації і перевиробництва, оскільки для невеликих молочних заводів переробники встановили ціни на сире молоко нижче собівартості.

Автори стверджують, що для того, щоб вижити, фермери збільшили кількість корів і масштаби виробництва для скорочення витрат і збільшили пропозицію молока, в той час як попит на молоко падав.

Зусилля фермерів по збільшенню масштабів виробництва для досягнення більшої продуктивності і великих обсягів молока привели до перевиробництва молока. Ще до пандемії, в період з 2014 по 2019 рік, цей надлишок пропозиції привів до падіння цін на сире молоко на 40%, що, як говориться у звіті, призвело до банкрутства тисяч невеликих ферм.

Як тільки вибухнула пандемія, великі покупці, такі як ресторани і школи, закрилися, а вузькоспеціалізовані переробні підприємства молочної промисловості і негнучкі ланцюги поставок задихнулися під тиском, не залишивши деяким фермерам іншого вибору, окрім як припинити свою діяльність.

Автори дослідження також заявили, що, хоча галузь і отримала допомогу в розмірі 16 мільярдів доларів в результаті прийняття закону CARES про надзвичайну ситуацію у зв’язку з пандемією, розподіл коштів в рамках закону CARES було зроблено на користь великих молочних ферм.

ІНФАГРО за матеріалами dairyreporter.com

Детальніше
COVID і пташиний грип викликатимуть постійні проблеми в яєчному секторі
03-груд-2020

Протягом наступного року на світовій яєчний сектор постійно буде впливати нестійкість ринку, пов'язана з пандемією коронавірусу і поширенням пташиного грипу.

Такими очікуваннями поділився старший аналітик Rabobank Дірк Малдер, передає poultryworld.

За його словами, сектор пройшов через ключові етапи руйнування через COVID-19, отримавши величезні зрушення в каналах збуту - від громадського харчування до роздрібної та онлайн-торгівлі. Також значно вплинуло закриття частини ринків разом зі збоями в ланцюжку поставок.

Зараз ринок переходить до другого етапу - економічна криза, яка триватиме якусь частину наступного року, поки не з'явитися вакцина проти коронавірусу. Це спричинить за собою зниження зростання сегмента тваринного білка, але яєчний сегмент тільки виграє, тому що яйця є дешевим джерелом білка.

Третій етап настане після 2021 року і потребують зміни поглядів на продовольче постачання.

COVID-19, а також африканська чума свиней (АЧС) привели до великої волатильності глобального ринку, говорить аналітик Rabobank.

Найбільше постраждали країни ЄС, які скоротили продаж на 7%, Україна (-10%) і Туреччина (-22%) - через закриття кордонів Іраком. У той час як США наростили продажі (на 7%) і стали більш конкурентоспроможними.

«В епоху пост-коронавірусу інвестиції в яєчний сегмент будуть здійснюватися, виходячи з трьох чинників: прискорений ріст світового попиту на яйця; більш консолідований міжнародний сектор; зміни, викликані соціальними інтересами», - говорить Малдер.

Він додає: зростання виробництва після 2021-2030 рр. призведе до того, що країни, що розвиваються, такі як Індія, Пакистан, Бангладеш і М'янма, будуть рости швидше за все - більше 5% в рік.

У ключових країнах-виробниках яєць, таких як Китай і США, поряд з Мексикою, Бразилією, Таїландом, Канадою та Південною Африкою буде спостерігатися більш повільне зростання - на 1-3%.

В ЄС, Японії, Росії та Україні ймовірний річний приріст буде на рівні від 0 до 1%.

 ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок