Чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?

11-лип-2018

До 2022 року Україна має повністю відмовитись від виробництва молока другого ґатунку. Наскільки можливо це зробити в сучасних економічних реаліях?

Першого липня селяни полегшено зітхнули: «молоко від населення» буде прийматись переробниками на будь-які цілі ще півтора роки. Новий ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку, фактично вступить в дію з 1 січня 2020 р. Однак і тоді жодної заборони на переробку низькоякісної сировини не буде. До 2022 року її планують використовувати на технічні цілі.

Нагадаємо, ще в травні 2017-го Мінагрополітики заявило про свої наміри відмовитись від другосортного молока. Новий стандарт, в якому містяться тільки класи, екстра, вищий та перший, мав вступити в дію 1 січня 2018-го. Однак цей процес відтермінували до липня.

За оцінкою Асоціації виробників молока, майже третину сировини для подальшої переробки постачають домашні господарства. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що заготівельник наразі закуповує в селян молоко другого ґатунку за ціною 4 грн./кг. Але перепродає його заводу на 1−2 грн. дорожче, оскільки витрачає кошти на збирання та охолодження. Зрештою це молоко з доставкою потрапляє на завод по ціні 7−8 грн./кг. Водночас той самий завод купує фермерське молоко кращої якості за ціною 8−9 грн./кг, тобто приблизно за ті самі кошти. Здавалось би, кінцевому переробнику вигідно взагалі відмовитись від другосортної сировини. Але, хоча вона низької якості, молока від ферм на всіх не вистачить, говорить заступник директора ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолій Дідур. За його словами, взимку, коли попит на молоко зростає, завод купуватиме його в усіх: агрохолдингів, ферм та населення. Адже переробник мусить виготовити той об'єм продукції, який вимагається контрактами. «З молока другого ґатунку ми виробляємо сухе молоко, масло та сухе молоко для тварин. Фасоване молоко, сметана, йогурти, які ми постачаємо супермаркетам, а також продукція на експорт виготовляються з сировини вищого класу, — розповідає Дідур і додає, що підприємство не зупиниться, якщо заборонять використовувати молоко другого ґатунку. Але при цьому зменшиться обсяг сировини, зросте собівартість продукції, внаслідок чого збільшиться її ціна»

Дві різні кооперації

За даними Держстату, протягом трьох останніх років чисельність поголів'я у господарствах населення скоротилась на 210 тис. голів, до 2364 тис. голів станом на 1 січня 2018 року. А обсяги виробленого молока з 2015 по 2017 рік — на 431,4 тис. т., до 7514,8 тис. тонн

По-перше, село урбанізується — численність мешканців скорочується, а ті, що залишилися, воліють працювати на агрокомпанії. По-друге, щоріч із зростанням цін на паливні матеріали та фураж утримання корів стає все більш затратним. Наприклад, мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розповідає, що, здаючи молоко по 4 грн./л, протягом місяця заробляє до 3000 грн, витрачаючи на утримання корови до 2000 грн. в місяць. Тож, якщо в господарстві 1−2 корови, працювати з ними невигідно.

Виправити ситуацію частково може кооперація власників ВРХ: домашні господарства складаються грошима і разом купують доїльну установку та охолоджувальний танк. Наприклад, Руслан Давіцкій із села Жидачів Львівської області тримає близько сотні корів і входить до кооперативу «Молочний дар». Останній об'єднує 18 господарств із семи районів Львівської області. В «найменшого» учасника — вісім корів. Руслан розповідає, що кожен з вісімнадцяти приватників має доїльне обладнання, яке дозволяє отримувати сировину високої якості. «Я можу в день продати 1 т молока, а кооператив — 10 т. Коли ми виходимо на ринок як один гравець з 10 т молока, з нами вже починає рахуватися завод» — пояснює Давіцкій. Щодня молоковоз Самбірського заводу заїжджає в кожен район і купує у членів «Молочного дару» молоко по 7,20 грн./л. За документами ця сировина постачається заводу від одного кооперативу. Усе це стало можливим в рамках канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Програма була націлена на підтримку дрібних та середніх виробників. А як бути тим, у кого дві-три корови? Руслан Давіцкій розповідає, що «молоко від населення» досі залишається низької якості. Можливий вихід для селянина — здати в оренду свою худобу більшому господарству й отримувати по 5 грн. за кожен літр молока, що дасть його корова. При цьому всі витрати на годівлю та догляд несе орендар.

Однак не завжди кооперація вирішує проблеми молочників. Якщо кооператив об'єднує невелику кількість учасників, кожен з яких тримає по дві-три корови, практично нічого не змінюється. В селі відкривається молокоприймальний пункт. Хтось один збирає у населення молоко, зливає його у пластикові бочки, вантажить їх на причеп та доставляє в неналежних умовах до приймального пункту. Потім завод купує в кооперативу цю сировину — так само як і в населення — за ціною другосортного молока. Зрозуміло, що такі «кооперативи на папері» жодним чином не сприяють розвитку і зростанню прибутковості молочного виробництва домашніми господарствами.

Зі свого боку уряд у 2018 році виділив мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації. Існує програма, яка дозволяє кооперативам відшкодувати 70% вартості обладнання для доїння і зберігання молока. До переліку вітчизняної техніки, вартість якої частково компенсує держава, входять декілька доїльних установок, танків охолоджувачів молока, установок для прибирання гною виробництва компанії «Брацлав». У Мінагрополітики обіцяють розширити цей перелік. А поки селяни не поспішають утворювати нові кооперативи, говорять експерти. Серед можливих причин — страх втратити субсидію при більших заробітках, брак досвіду й загальна пасивність населення.

Чого очікувати від перехідного періоду?

Чи вдасться за 3,5 роки покращити ситуацію? Протягом цього періоду частка молока другого ґатунку в переробці може значно скоротитись. Через високі затрати на утримання корів й низькі прибутки від продажу молока люди просто вирізатимуть худобу. До того ж кількість сільського населення в Україні щорічно скорочується і, відповідно, приватних господарств також стає все менше. «Я думаю, що реально відмовитись від другого сорту можна буде тоді, коли його частка не перевищуватиме 10%, такий обсяг вже не буде серйозно впливати на ринок, навіть якщо виникне ризик його неприймання» — зауважує аналітик молочного ринку Максим Фастєєв. Фактично це може означати, що низькоякісне молоко таки потраплятиме на переробку, але по документах воно буде проходити як молоко першого ґатунку.

З 1 січня 2020-го до 1 січня 2022-го року молоко другого ґатунку досі прийматимуть, але виключно на технічні цілі. Це продукція, яка не споживається як харчовий продукт, а підлягає подальшому переробленню, та використовується як технічна добавка, пояснює к.т.н., доцент НУБіП України Юлія Слива. Наприклад, такою продукцією може бути сухе молоко, казеїнат тощо. Виробництво сухого молока супроводжується процесами пастеризації за високих температур та сушіння, які пригнічують розвиток мікрофлори. В подальшому сухе молоко використовують як технологічну добавку в харчовій промисловості або під час виробництва кормів. Також із молочного білка казеїну отримують складну речовину — казеїнат. Він має широке застосування у виробництві водостійких фарб, лаків, пластмас, косметики тощо. З молока низької якості можна отримувати технічний жир і теж в подальшому його переробляти, але це дуже дорого, зауважує фахівець. Тобто з економічної точки зору набагато вигідніше привести молоко другого класу до першого шляхом дотримання гігієни, аніж витрачати ті самі ресурси на утримання корови й виробляти сировину низької якості. Попри це, молоко другого ґатунку не зникне повністю. Навіть коли буде заборонено його використання в харчових цілях, селяни продаватимуть його один одному та на стихійних ринках, говорить Олена Жупінас.

agravery

Більше новин
Соняшниковий шрот помітно додав у ціні
15-серп-2022

Підвищення цін на соняшниковий шрот спостерігається в Україні з початку серпня.

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

Як зазначається, скорочення кількості пропозиції соняшникового шроту від олійнопереробних заводів на тлі низької рентабельності його реалізації на внутрішньому ринку та неактивної торгівлі на експортному напрямі сприяли активізації попиту. Це разом із кон’юнктурою ринку сировини і зниженням НБУ офіційного курсу гривні відносно долара США дозволило переробним компаніям підвищити ціни пропозиції на готову продукцію.

Так, ціни пропозиції за вказаний період підвищилися на 500-1500 грн/т і станом на 12 серпня переважно озвучуються в межах 2500-5000 грн/т EXW. Зазначається, що більш активне зростання цін спостерігалося в північному та західному регіонах.

Детальніше
Боротьба з Африканською чумою свиней в Україні продовжується
05-лют-2018

1 лютого 2018 року, Київ, Україна — Сучасне обладнання та нові знання допоможутьукраїнському свинарському сектору надалі покращувати моніторинг та стримувати африканську чуму свиней (АЧС).

Останніми роками АЧС — смертельна хвороба свиней, що не передається людям — поставила під загрозу український сектор свинарства, а разом із ним і продовольчу безпеку та засоби для існування багатьох людей в країні. З 2012 року було зареєстровано 326 спалахів захворювання.

Поширення AЧС в Україні вже призвело до серйозних соціально-економічних наслідків. Хоча й було досягнуто певних результатів у знищенні цієї хвороби, втім її негативний вплив на внутрішній ринок м’яса триває.

Реальний рівень розповсюдженості АЧС в Україні залишається невизначеним через обмежені можливості державних ветеринарних служб швидко виявляти та підтверджувати діагноз захворювання. За прогнозами експертів, якщо не здійснювати своєчасний та дієвий контроль за хворобою, негативний вплив від її поширення, ймовірно, буде збільшуватися і зумовить нові ризики для фермерів і переробників свинини.

Важливість своєчасної діагностики

Проект «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності та пом’якшення ризиків в Україні» реалізується в Україні з 2015 року Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй (ФАО), за підтримки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Асоціації свинарів України.

1 лютого, як результат другого етапу проекту, ЄБРР і ФАО передали сучасне діагностичне обладнання в українські лабораторії з метою зміцнення потенціалу українських ветеринарних служб до своєчасної та точної ідентифікації АЧС. Вручення відбулося під час зустрічі в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

«Боротьба з африканською чумою свиней починається з належного контролю над захворюванням на державному рівні та інвестиціями у кращу біобезпеку на рівні приватних компаній», — говорить Леся Кузьменко, заступник директора з питань агробізнесу, старший банкір в ЄБРР (Україна). «Спільний проект ФАО-ЄБРР здійснив практичні кроки щодо надання найсучаснішого обладнання та навчання, щоб дозволити українському уряду підвищити його можливості для моніторингу АЧС». Вона додала, що в ЄБРР готові надавати подальшу підтримку розвитку свинарства та інвестувати в компанії з відповідною біобезпекою та стандартами якості.

Нове обладнання для проведення аналізу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (RT-PCR) — єдиного надійного методу діагностики АЧС — дозволить державним лабораторіям у Києві, Житомирі, Сумах та Миколаєві зробити свій внесок в успішний контроль над хворобою і раннє виявлення АЧС, а також допоможе пом’якшити можливі ризики за рахунок поліпшення місцевого лабораторного потенціалу та знань з діагностики.

Якісна освіта — найкраща зброя в боротьбі з АЧС

Незважаючи на те, що в Україні 11 університетів надають освітні послуги для лікарів ветеринарної медицини, брак обладнання і недостатній рівень навчання у сфері боротьби з АЧС перешкоджають своєчасному виявленню захворювання.

Тому проект ФАО і ЄБРР націлений на формування партнерських зв’язків між державними лабораторіями та аграрними університетами в Одесі, Сумах та Житомирі для обміну найкращими практиками з діагностики. У той же час, обладнання, що передано сьогодні, скоро стане доступним для працівників лабораторій і студентів ветеринарних факультетів для навчання і роботи.

«Сьогодні африканська чума свиней є найбільшою загрозою для розвитку українського свинарства», — сказав Дмитро Приходько, економіст інвестиційного центру ФАО, керівник проекту по боротьбі з АЧС в Україні. «Тому коли приватний сектор і держава стають партнерами з науковою спільнотою та освітою, з’являється прекрасна можливість боротися з цією та іншими хворобами тварин, знижуючи ризик для фермерів, переробників та інвесторів».

Комплексне бачення

На початку 2018 року поголів’я свиней в Україні оцінювалося майже в 6,1 мільйона свиней. Значна його частина утримується домогосподарствами та дрібними фермами, які, швидше за все, зіткнуться з труднощами із застосуванням заходів біобезпеки. Таким чином, вітчизняне виробництво свинини залишається вразливим до епізоотичних спалахів.

Українці значною мірою залежать від свинини як джерела тваринного білка — на її частку припадає 36 відсотків усього м’яса, що споживається в Україні, а виробництво свинини забезпечує важливу частину доходу для сільського населення.

Успіх кампанії проти АЧС багато в чому буде залежати від ефективного епізоотичного нагляду за хворобою та подальших комплексних заходів, серед яких — підвищення обізнаності про АЧС серед домашніх господарств, програми, що дозволяють виробникам замінювати свиней іншими тваринами або переходити на інші види сільськогосподарської діяльності, наприклад, виробництво високомаржинальних культур. Окрім того, не варто забувати про соціальні програми компенсації втрат домашніх господарств.

Загалом, проект допоможе надати необхідну лабораторну підтримку для швидкої і точної діагностики, що в поєднанні з іншими заходами забезпечить раннє виявлення і подолання хвороби.

pigua.info

Детальніше
Світова торгівля свининою стає складнішою — Rabobank
11-лип-2018

Світова торгівля свининою продовжуватиме рости, але вона стає все більш складним процесом з надзвичайно високою конкуренцією на головних ринках збуту. Про це повідомляють у своєму аналізі Rabobank.

Китай і деякі інші азіатські країни є основними ринками для найбільших експортерів: ЄС, США, Канади та Бразилії. «Світові торгові потоки свинини продовжують змінюватися, як для країн-експортерів, так і для країн-імпортерів. А продукти з свинини продовжують адаптуватися до змін попиту», — вважає Ян Петер ван Ферніж, старший аналітик Rabobank.

Проте, зниження споживання на деяких ринках і ризики, пов'язані з різними захворюваннями, такими як вірус епідеміологічної діареї свиней (ЕДС) або африканської чуми свиней, є найбільшими проблемами для виробників.

Китай — найбільший ринок збуту свинини, і буде залишатися таким, але, упродовж останніх 12 місяців, цей ринок зіткнувся зі збільшенням внутрішнього виробництва. Низькі ціни породили ліквідацію свиней, що призвело до збільшення виробництва свинини в першому кварталі поточного року.

Згідно з даними, опублікованими Міністерством сільського господарства Китаю, упродовж перших трьох місяців 2018 року забій свиней збільшився на 1,9% в річному обчисленні, приблизно до 200 млн голів худоби, а виробництво свинини збільшилось на 2,1% — до 15,4 млн тонн.

Тенденція зберігається, так як китайські свинарі скоротили поголів'я свиней в травні цього року на 1,9% в порівнянні з попереднім місяцем. Крім того, число свиноматок знизилося на 2,5%. У порівнянні з травнем 2017 року, свинопоголів'я в Китаї знизилося на 3,9%.

Споживання свинини на цьому ринку буде залишатися незмінним упродовж наступних 4-х років, на рівні 58 млн тонн, відповідно до довгострокового прогнозу Rabobank. Невелике збільшення слід очікувати лише в 2023 році, вважають аналітики.

Виробники ЄС відвантажують близько 60% свинини на китайський ринок, а Німеччина і Іспанія є провідними постачальниками, з часткою в загальному обсязі поставок європейської свинини в Китай на рівні 15% і 13% відповідно. У найближчі роки, імпорт може коливатися в залежності від розвитку попиту.

Опинившись у «торговельній війні» з Китаєм, свинарство США може втратити частину ринку, але на даний момент Китай, здається, не потребує іншого постачальника. «Можливо, ЄС просто не пощастило: Європа отримала конкурентну перевагу перед американською свининою в Китаї саме в той момент, коли китайський попит на імпортну свинину сповільнюється», — зазначає д-р Джон Старк.

У такій ситуації європейські свинарі можуть тільки сподіватися, що знайдуться інші ринки збуту продуктів зі свинини.

Японія могла б стати альтернативним ринком для постачальників свинини, оскільки місцеве населення змінює свій раціон, а національне виробництво повільно знижується. Крім того, Південна Корея, Тайвань і Філіппіни збільшили попит на імпортну свинину, але можливості на цих ринках залежать від виду свинячих продуктів, запитуваних споживачами.

«В минулому році світова торгівля свининою склала 8,3 млн тонн на суму понад 20 млрд дол. США. Обсяг становить 7,5% від світового виробництва і 91% експортується чотирма провідними виробниками: ЄС, США, Бразилією і Канадою. Заморожені продукти є основними елементами, присутніми в світовій торгівлі свининою.

У період між 2010-м і 2018-м роками світова торгівля продукцією свинарства збільшилася більш ніж на 37%, незважаючи на невелике зниження в минулому році через зниження попиту на імпорт з Китаю, відзначають експерти Rabobank.

ЄС експортував 2,9 млн тонн свинини і субпродуктів в 2017 році і 75% від цього обсягу було поставлено в Азію. Проте, ризики біозахисту, пов'язані з поширенням африканської чуми свиней (АЧС) в Східній і Центральній Європі можуть обвалити всю галузь, якщо вірус досягне, наприклад, Німеччини.

До теперішнього часу Румунія, Болгарія, Угорщина, Польща та Чехія зареєстрували випадки АЧС серед популяції диких кабанів і на свинофермах. Комп'ютерне моделювання показало, що вірус може дістатися і до Німеччини. Насправді, група дослідників з Польщі вважає, що це може стати реальністю упродовж 4-х років.

Якщо АЧС все ж добереться до Німеччини, і один з найбільших виробників і експортерів свинини в ЄС буде змушений обмежити експорт свинини, то це може мати значний вплив на світову торгівлю свининою, з наслідками для всієї галузі в регіоні, оскільки конкуренція на світовому ринку свинини буде рости в найближчі кілька років.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Детальніше
Уряд затвердив критерії оцінки ступеню ризику при зберіганні зерна
05-вер-2019

Урядом затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки.

Про це йдеться в постанові №787.

Крім того, затверджено критерії, за якими визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Постановою передбачено встановлення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки, та визначення чіткої періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужбою.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок