Чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?

11-лип-2018

До 2022 року Україна має повністю відмовитись від виробництва молока другого ґатунку. Наскільки можливо це зробити в сучасних економічних реаліях?

Першого липня селяни полегшено зітхнули: «молоко від населення» буде прийматись переробниками на будь-які цілі ще півтора роки. Новий ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку, фактично вступить в дію з 1 січня 2020 р. Однак і тоді жодної заборони на переробку низькоякісної сировини не буде. До 2022 року її планують використовувати на технічні цілі.

Нагадаємо, ще в травні 2017-го Мінагрополітики заявило про свої наміри відмовитись від другосортного молока. Новий стандарт, в якому містяться тільки класи, екстра, вищий та перший, мав вступити в дію 1 січня 2018-го. Однак цей процес відтермінували до липня.

За оцінкою Асоціації виробників молока, майже третину сировини для подальшої переробки постачають домашні господарства. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що заготівельник наразі закуповує в селян молоко другого ґатунку за ціною 4 грн./кг. Але перепродає його заводу на 1−2 грн. дорожче, оскільки витрачає кошти на збирання та охолодження. Зрештою це молоко з доставкою потрапляє на завод по ціні 7−8 грн./кг. Водночас той самий завод купує фермерське молоко кращої якості за ціною 8−9 грн./кг, тобто приблизно за ті самі кошти. Здавалось би, кінцевому переробнику вигідно взагалі відмовитись від другосортної сировини. Але, хоча вона низької якості, молока від ферм на всіх не вистачить, говорить заступник директора ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолій Дідур. За його словами, взимку, коли попит на молоко зростає, завод купуватиме його в усіх: агрохолдингів, ферм та населення. Адже переробник мусить виготовити той об'єм продукції, який вимагається контрактами. «З молока другого ґатунку ми виробляємо сухе молоко, масло та сухе молоко для тварин. Фасоване молоко, сметана, йогурти, які ми постачаємо супермаркетам, а також продукція на експорт виготовляються з сировини вищого класу, — розповідає Дідур і додає, що підприємство не зупиниться, якщо заборонять використовувати молоко другого ґатунку. Але при цьому зменшиться обсяг сировини, зросте собівартість продукції, внаслідок чого збільшиться її ціна»

Дві різні кооперації

За даними Держстату, протягом трьох останніх років чисельність поголів'я у господарствах населення скоротилась на 210 тис. голів, до 2364 тис. голів станом на 1 січня 2018 року. А обсяги виробленого молока з 2015 по 2017 рік — на 431,4 тис. т., до 7514,8 тис. тонн

По-перше, село урбанізується — численність мешканців скорочується, а ті, що залишилися, воліють працювати на агрокомпанії. По-друге, щоріч із зростанням цін на паливні матеріали та фураж утримання корів стає все більш затратним. Наприклад, мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розповідає, що, здаючи молоко по 4 грн./л, протягом місяця заробляє до 3000 грн, витрачаючи на утримання корови до 2000 грн. в місяць. Тож, якщо в господарстві 1−2 корови, працювати з ними невигідно.

Виправити ситуацію частково може кооперація власників ВРХ: домашні господарства складаються грошима і разом купують доїльну установку та охолоджувальний танк. Наприклад, Руслан Давіцкій із села Жидачів Львівської області тримає близько сотні корів і входить до кооперативу «Молочний дар». Останній об'єднує 18 господарств із семи районів Львівської області. В «найменшого» учасника — вісім корів. Руслан розповідає, що кожен з вісімнадцяти приватників має доїльне обладнання, яке дозволяє отримувати сировину високої якості. «Я можу в день продати 1 т молока, а кооператив — 10 т. Коли ми виходимо на ринок як один гравець з 10 т молока, з нами вже починає рахуватися завод» — пояснює Давіцкій. Щодня молоковоз Самбірського заводу заїжджає в кожен район і купує у членів «Молочного дару» молоко по 7,20 грн./л. За документами ця сировина постачається заводу від одного кооперативу. Усе це стало можливим в рамках канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Програма була націлена на підтримку дрібних та середніх виробників. А як бути тим, у кого дві-три корови? Руслан Давіцкій розповідає, що «молоко від населення» досі залишається низької якості. Можливий вихід для селянина — здати в оренду свою худобу більшому господарству й отримувати по 5 грн. за кожен літр молока, що дасть його корова. При цьому всі витрати на годівлю та догляд несе орендар.

Однак не завжди кооперація вирішує проблеми молочників. Якщо кооператив об'єднує невелику кількість учасників, кожен з яких тримає по дві-три корови, практично нічого не змінюється. В селі відкривається молокоприймальний пункт. Хтось один збирає у населення молоко, зливає його у пластикові бочки, вантажить їх на причеп та доставляє в неналежних умовах до приймального пункту. Потім завод купує в кооперативу цю сировину — так само як і в населення — за ціною другосортного молока. Зрозуміло, що такі «кооперативи на папері» жодним чином не сприяють розвитку і зростанню прибутковості молочного виробництва домашніми господарствами.

Зі свого боку уряд у 2018 році виділив мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації. Існує програма, яка дозволяє кооперативам відшкодувати 70% вартості обладнання для доїння і зберігання молока. До переліку вітчизняної техніки, вартість якої частково компенсує держава, входять декілька доїльних установок, танків охолоджувачів молока, установок для прибирання гною виробництва компанії «Брацлав». У Мінагрополітики обіцяють розширити цей перелік. А поки селяни не поспішають утворювати нові кооперативи, говорять експерти. Серед можливих причин — страх втратити субсидію при більших заробітках, брак досвіду й загальна пасивність населення.

Чого очікувати від перехідного періоду?

Чи вдасться за 3,5 роки покращити ситуацію? Протягом цього періоду частка молока другого ґатунку в переробці може значно скоротитись. Через високі затрати на утримання корів й низькі прибутки від продажу молока люди просто вирізатимуть худобу. До того ж кількість сільського населення в Україні щорічно скорочується і, відповідно, приватних господарств також стає все менше. «Я думаю, що реально відмовитись від другого сорту можна буде тоді, коли його частка не перевищуватиме 10%, такий обсяг вже не буде серйозно впливати на ринок, навіть якщо виникне ризик його неприймання» — зауважує аналітик молочного ринку Максим Фастєєв. Фактично це може означати, що низькоякісне молоко таки потраплятиме на переробку, але по документах воно буде проходити як молоко першого ґатунку.

З 1 січня 2020-го до 1 січня 2022-го року молоко другого ґатунку досі прийматимуть, але виключно на технічні цілі. Це продукція, яка не споживається як харчовий продукт, а підлягає подальшому переробленню, та використовується як технічна добавка, пояснює к.т.н., доцент НУБіП України Юлія Слива. Наприклад, такою продукцією може бути сухе молоко, казеїнат тощо. Виробництво сухого молока супроводжується процесами пастеризації за високих температур та сушіння, які пригнічують розвиток мікрофлори. В подальшому сухе молоко використовують як технологічну добавку в харчовій промисловості або під час виробництва кормів. Також із молочного білка казеїну отримують складну речовину — казеїнат. Він має широке застосування у виробництві водостійких фарб, лаків, пластмас, косметики тощо. З молока низької якості можна отримувати технічний жир і теж в подальшому його переробляти, але це дуже дорого, зауважує фахівець. Тобто з економічної точки зору набагато вигідніше привести молоко другого класу до першого шляхом дотримання гігієни, аніж витрачати ті самі ресурси на утримання корови й виробляти сировину низької якості. Попри це, молоко другого ґатунку не зникне повністю. Навіть коли буде заборонено його використання в харчових цілях, селяни продаватимуть його один одному та на стихійних ринках, говорить Олена Жупінас.

agravery

Більше новин
Зміна гравців на світовому ринку постачальників м'яса
30-бер-2017

За останні кілька днів через гучний скандал від бразильського м'яса відмовилися Китай, Чилі, Південна Корея і всі країни ЄС, ввезення бразильської продукції призупинили Японія, Мексика і навіть Зімбабве. За оцінками міністра сільського господарства Бразилії Блайро Маггі, скандал загрожує країні втратою понад 10% ринкової частки, пише propozitsiya.com.

Лідери з експорту яловичини в світі - Австралія, Індія та Бразилія. Кожна з цих країн експортує приблизно по 1 млн т продукції щорічно. Саме австралійські та індійські постачальники яловичини, ймовірно, і могли б замістити на світовій арені Бразилію. Якщо говорити про українські перспективи, то Україна в 2016-му поставила за кордон всього 35 тис. т яловичини і знаходиться на 26-му місці серед експортерів між Пакистаном і Ботсваною.

З курятиною все не так однозначно. Перший претендент на втрачену Бразилією частку ринку США - світовий виробник номер два. Частка курячого м'яса з країн ЄС в світовому експорті трохи більше 10%. Навіть якщо Європа повністю замістить бразильську продукцію, цієї кількості навряд чи вистачить для задоволення внутрішніх потреб. Китай, Таїланд, Туреччина, Аргентина, Білорусь і Канада входять в топ-10 постачальників м'яса на світовий ринок. Однак частка їх незначна - 3,5-1,5%. Україна за обсягом експорту курятини - на сьомій позиції з часткою ринку 2% за підсумками 2016 року. У цьому сегменті для українських виробників загоряється зелене світло.

Найбільші виробники м'яса птиці в Україні - Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка (ТМ "Наша Ряба") і "Агромарс" Євгена Сігала (ТМ "Гаврилівські курчата"). Обидва підприємства поставляють свою продукцію по всьому світу. Експортна географія МХП досягає 65 країн, у Агромарса - близько півтора десятка. Обидві компанії перманентно декларують наміри нарощувати експортні поставки. В умовах девальвації гривні в останні роки це куди більш вигідно, ніж продажі на внутрішньому ринку. А в ситуації, коли бразильський скандал "підживлює ціни" на м'ясо в світі, зростання експорту може стати для українських виробників м'яса вдалою ставкою. Адже ф'ючерси на м'ясо в США вже досягли 14-місячного максимуму на цьому тижні, ростуть ціни і в Бразилії, пише The Аustralian.

Довідка

Бразильських продовольчих гігантів JBS і BRF звинуватили в поставках тухлого м'яса. Через скандал від м'ясної продукції країни відмовилися Китай, Чилі, Південна Корея, всі країни ЄС, Японія, Мексика і Зімбабве.

Втрати Бразилії колосальні. За даними бразильського Міністерства торгівлі, середньодобовий експорт м'яса впав на 99,9%. Загальний експорт м'яса з Бразилії оцінюється тим часом в $ 13 млрд на рік. Вона ж найбільший постачальник м'яса на світовий ринок. На Бразилію припадає близько 20% світового експорту яловичини і майже 40% курятини.

Детальніше
ОАЕ ввели заборону на імпорт м'яса і птиці з Росії
04-січ-2018

Влада Об'єднаних Арабських Еміратів ввели заборону на імпорт м'яса, птиці та яєць з Костромської області, які не пройшли термічну обробку, через пташиний грип, повідомляє РІА «Новости» з посиланням на місцеві ЗМІ.

Як повідомляється, в міністерстві з питань зміни клімату та навколишнього середовища країни, обмеження також стосуються імпорту з Астраханської області, а також Калмикії, де недавно спостерігалися випадки пташиного грипу.

 Як повідомила прес-секретар Россільгоспнагляду Юлія крейди, у відомстві не отримував повідомлень від ОАЕ про заборону на поставки живих птахів з Росії через грип птахів.

Вона додала, що «виходячи з повідомлень в пресі можна зробити висновок, що заборона була введена на ті області Росії, де в 2017 році був зафіксований грип птахів».

 Джерело - All Retail

Детальніше
Новим незвичайним способом вирощують корів на Волині
14-трав-2018

Одне з підприємств Волинського області вирощує м'ясні породи корів не прив'язуючи і розселяючи в максимально природні умови.

Про це інформує Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U—LEAD з Європою» і Мінрегіону України.

Так, в Поворськ об'єднаної територіальної громади інвестор організував підприємство, де худобу випасають так званим безприв'язним способом — тварини круглий рік пасуться в поле, ночуючи при цьому в польових кошарах.

Безприв'язне спосіб — найпоширеніший спосіб утримання худоби в США і Європі. У США так утримують 85% великої рогатої худоби. Фахівці вважають, що безприв'язне утримання ВРХ зменшує трудовитрати, підвищує потенціал продуктивності тварин завдяки тому, що їх селять в максимально природні умови. Сьогодні в європейських країнах безприв'язне утримання ВРХ на підстилці є обов'язковою умовою, щоб отримати сертифікат екологічно чистої продукції.

На підприємстві вже працює 15 чоловік з Поворськ ОТГ, причому вони оформлені офіційно, тобто, податки йдуть в громаду. Пастух, наприклад, отримує 4500 грн і премії за збільшення у вазі худоби тощо.

Тварини пасуться на територіях з так званим самосівом, худоба охоче їсть траву і дрібні гілки кущів. Уточнюється, що на Волині безприв'язним способом вирощують кілька порід, наприклад, Волинську м'ясну.

volynnews

Детальніше
Бразилія: експорт свинини просів через скандал
08-серп-2017

У першому півріччі 2017-го експорт свинини з Бразилії скоротився на 2%, порівняно з роком раніше.

Після скандалу з бразильською свининою, який розгорівся у березні*, лише в квітні та травні експорт впав на 16% та 24% відповідно. Незначне покращення ситуації з поставками відбулося в червні (+1% до 2016).

Весняний скандал значно відобразився на співпраці з Китаєм. У другій чверті цього року поставки м’яса свиней до Піднебесної знизилися на 2/3, порівняно з квітнем-червнем 2016-го. Одним із факторів скорочення відвантажень стали й менші імпортні апетити з боку Китаю.

У січні-червні просів й експорт свинини до Гонконгу — на 25%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте, в червні скорочення дещо призупинилося. Так, поставки свинини за цим напрямком зменшилися лише на 6% (до 2016-го).

Певні перебої у співпраці з Аргентиною, Уругваєм, Анголою та Сінгапуром були відчутні переважно у квітні.

Водночас, Росія закріпилася на позиції найбільшого реципієнта бразильської свинини (45% відвантажень за перше півріччя 2017-го). Хоча в квітні-травні об’єми поставок до РФ зменшилися, в червні експорт зріс на 50%, порівняно з 2016-м.

Як зазначають бразильські аналітики, скандал не вплинув на ціну продукції. В першому півріччі 2017-го експортні ціни збільшилася на 32% (до 2520 дол. США/ т). Це призвело до збільшення вартості експорту на 29% в рік (740 млн доларів США). Однак через здорожчання бразильської валюти, ціна зросла лише на 15%.

Якщо Бразилія не відновить позиції найбільшого постачальника свинини до Китаю, її частку на ринку можуть переділити конкуренти — країни ЄС та Північної Америки.

* У середині березня розгорівся скандал навколо низки м’ясопереробних компаній Бразилії. Зокрема вони звинувачувалися в корупції та експорті продукції, непридатної для споживання людьми. Відтак, ключові імпортери свинини (Китай, Гонконг, Євросоюз) тимчасово закрили свої ринки для бразильського м’яса.

Pigua.info за матеріалами pork.ahdb.org.uk

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок