Чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?

11-лип-2018

До 2022 року Україна має повністю відмовитись від виробництва молока другого ґатунку. Наскільки можливо це зробити в сучасних економічних реаліях?

Першого липня селяни полегшено зітхнули: «молоко від населення» буде прийматись переробниками на будь-які цілі ще півтора роки. Новий ДСТУ 3662:2015, в якому відсутнє молоко другого ґатунку, фактично вступить в дію з 1 січня 2020 р. Однак і тоді жодної заборони на переробку низькоякісної сировини не буде. До 2022 року її планують використовувати на технічні цілі.

Нагадаємо, ще в травні 2017-го Мінагрополітики заявило про свої наміри відмовитись від другосортного молока. Новий стандарт, в якому містяться тільки класи, екстра, вищий та перший, мав вступити в дію 1 січня 2018-го. Однак цей процес відтермінували до липня.

За оцінкою Асоціації виробників молока, майже третину сировини для подальшої переробки постачають домашні господарства. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що заготівельник наразі закуповує в селян молоко другого ґатунку за ціною 4 грн./кг. Але перепродає його заводу на 1−2 грн. дорожче, оскільки витрачає кошти на збирання та охолодження. Зрештою це молоко з доставкою потрапляє на завод по ціні 7−8 грн./кг. Водночас той самий завод купує фермерське молоко кращої якості за ціною 8−9 грн./кг, тобто приблизно за ті самі кошти. Здавалось би, кінцевому переробнику вигідно взагалі відмовитись від другосортної сировини. Але, хоча вона низької якості, молока від ферм на всіх не вистачить, говорить заступник директора ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолій Дідур. За його словами, взимку, коли попит на молоко зростає, завод купуватиме його в усіх: агрохолдингів, ферм та населення. Адже переробник мусить виготовити той об'єм продукції, який вимагається контрактами. «З молока другого ґатунку ми виробляємо сухе молоко, масло та сухе молоко для тварин. Фасоване молоко, сметана, йогурти, які ми постачаємо супермаркетам, а також продукція на експорт виготовляються з сировини вищого класу, — розповідає Дідур і додає, що підприємство не зупиниться, якщо заборонять використовувати молоко другого ґатунку. Але при цьому зменшиться обсяг сировини, зросте собівартість продукції, внаслідок чого збільшиться її ціна»

Дві різні кооперації

За даними Держстату, протягом трьох останніх років чисельність поголів'я у господарствах населення скоротилась на 210 тис. голів, до 2364 тис. голів станом на 1 січня 2018 року. А обсяги виробленого молока з 2015 по 2017 рік — на 431,4 тис. т., до 7514,8 тис. тонн

По-перше, село урбанізується — численність мешканців скорочується, а ті, що залишилися, воліють працювати на агрокомпанії. По-друге, щоріч із зростанням цін на паливні матеріали та фураж утримання корів стає все більш затратним. Наприклад, мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розповідає, що, здаючи молоко по 4 грн./л, протягом місяця заробляє до 3000 грн, витрачаючи на утримання корови до 2000 грн. в місяць. Тож, якщо в господарстві 1−2 корови, працювати з ними невигідно.

Виправити ситуацію частково може кооперація власників ВРХ: домашні господарства складаються грошима і разом купують доїльну установку та охолоджувальний танк. Наприклад, Руслан Давіцкій із села Жидачів Львівської області тримає близько сотні корів і входить до кооперативу «Молочний дар». Останній об'єднує 18 господарств із семи районів Львівської області. В «найменшого» учасника — вісім корів. Руслан розповідає, що кожен з вісімнадцяти приватників має доїльне обладнання, яке дозволяє отримувати сировину високої якості. «Я можу в день продати 1 т молока, а кооператив — 10 т. Коли ми виходимо на ринок як один гравець з 10 т молока, з нами вже починає рахуватися завод» — пояснює Давіцкій. Щодня молоковоз Самбірського заводу заїжджає в кожен район і купує у членів «Молочного дару» молоко по 7,20 грн./л. За документами ця сировина постачається заводу від одного кооперативу. Усе це стало можливим в рамках канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Програма була націлена на підтримку дрібних та середніх виробників. А як бути тим, у кого дві-три корови? Руслан Давіцкій розповідає, що «молоко від населення» досі залишається низької якості. Можливий вихід для селянина — здати в оренду свою худобу більшому господарству й отримувати по 5 грн. за кожен літр молока, що дасть його корова. При цьому всі витрати на годівлю та догляд несе орендар.

Однак не завжди кооперація вирішує проблеми молочників. Якщо кооператив об'єднує невелику кількість учасників, кожен з яких тримає по дві-три корови, практично нічого не змінюється. В селі відкривається молокоприймальний пункт. Хтось один збирає у населення молоко, зливає його у пластикові бочки, вантажить їх на причеп та доставляє в неналежних умовах до приймального пункту. Потім завод купує в кооперативу цю сировину — так само як і в населення — за ціною другосортного молока. Зрозуміло, що такі «кооперативи на папері» жодним чином не сприяють розвитку і зростанню прибутковості молочного виробництва домашніми господарствами.

Зі свого боку уряд у 2018 році виділив мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації. Існує програма, яка дозволяє кооперативам відшкодувати 70% вартості обладнання для доїння і зберігання молока. До переліку вітчизняної техніки, вартість якої частково компенсує держава, входять декілька доїльних установок, танків охолоджувачів молока, установок для прибирання гною виробництва компанії «Брацлав». У Мінагрополітики обіцяють розширити цей перелік. А поки селяни не поспішають утворювати нові кооперативи, говорять експерти. Серед можливих причин — страх втратити субсидію при більших заробітках, брак досвіду й загальна пасивність населення.

Чого очікувати від перехідного періоду?

Чи вдасться за 3,5 роки покращити ситуацію? Протягом цього періоду частка молока другого ґатунку в переробці може значно скоротитись. Через високі затрати на утримання корів й низькі прибутки від продажу молока люди просто вирізатимуть худобу. До того ж кількість сільського населення в Україні щорічно скорочується і, відповідно, приватних господарств також стає все менше. «Я думаю, що реально відмовитись від другого сорту можна буде тоді, коли його частка не перевищуватиме 10%, такий обсяг вже не буде серйозно впливати на ринок, навіть якщо виникне ризик його неприймання» — зауважує аналітик молочного ринку Максим Фастєєв. Фактично це може означати, що низькоякісне молоко таки потраплятиме на переробку, але по документах воно буде проходити як молоко першого ґатунку.

З 1 січня 2020-го до 1 січня 2022-го року молоко другого ґатунку досі прийматимуть, але виключно на технічні цілі. Це продукція, яка не споживається як харчовий продукт, а підлягає подальшому переробленню, та використовується як технічна добавка, пояснює к.т.н., доцент НУБіП України Юлія Слива. Наприклад, такою продукцією може бути сухе молоко, казеїнат тощо. Виробництво сухого молока супроводжується процесами пастеризації за високих температур та сушіння, які пригнічують розвиток мікрофлори. В подальшому сухе молоко використовують як технологічну добавку в харчовій промисловості або під час виробництва кормів. Також із молочного білка казеїну отримують складну речовину — казеїнат. Він має широке застосування у виробництві водостійких фарб, лаків, пластмас, косметики тощо. З молока низької якості можна отримувати технічний жир і теж в подальшому його переробляти, але це дуже дорого, зауважує фахівець. Тобто з економічної точки зору набагато вигідніше привести молоко другого класу до першого шляхом дотримання гігієни, аніж витрачати ті самі ресурси на утримання корови й виробляти сировину низької якості. Попри це, молоко другого ґатунку не зникне повністю. Навіть коли буде заборонено його використання в харчових цілях, селяни продаватимуть його один одному та на стихійних ринках, говорить Олена Жупінас.

agravery

Більше новин
Держпродспоживслужба вживає заходи щодо недопущення розповсюдження спалахів сибірки
06-лип-2017

Відповідно до офіційного повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 29.06.2017 року № 01-12/2826 на березі річки Псел в с. Миропілля Краснопільського р-ну Сумської області (за два кілометри від кордону з Російською Федерацією) виявлено захоронення двох трупів овець. Спеціалістами управління Держпродспоживслужби в Краснопільському районі були відібрані проби решток шкіри та направлені до Сумського філіалу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. За результатами лабораторних досліджень встановлений діагноз – сибірка (звіт про дослідження патологічного (біологічного) матеріалу від 29.06.2017 року № 001035п.м./17).

У терміновому порядку на місце події виїхали спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з метою координації дій із локалізації хвороби, проведення епізоотичного обстеження та вжиття відповідних заходів згідно з Інструкцією про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин.

У ході епізоотичного обстеження проведено подвірний обхід домоволодінь жителів с. Миропілля з метою контролю клінічного стану сприйнятливих тварин та виявлення підозрілих у захворюванні на сибірку. При опитуванні суб’єктів господарювання різних форм власності, які утримують овець, скарг щодо захворювання, падежу, пропажі овець не було. Робота щодо виявлення власника загиблих тварин триває.

Рештки тварин були спалені, поверхневий шар ґрунту на місці виявлення трупів пересипаний хлорним вапном, знятий та захоронений разом із решками тварин. На місці спалення трупів ґрунт також пересипаний хлорним вапном, перекопаний та захоронений.

У зв’язку з надзвичайною подією 30.06.2017 року проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Краснопільській районній державній адміністрації (протокол засідання від 30.06.2017 року № 4), на якому визначена неблагополучна зона по захворюванню на сибірку та введено карантин, а також затверджено План заходів з профілактики та боротьби з сибіркою тварин в с. Миропілля Краснопільського району, розроблений відповідно до Інструкції.

Також проводяться робота по щепленню всього сприйнятливого поголів’я тварин у загрозливій щодо сибірки зоні.

З метою недопущення розповсюдження спалахів сибірки видано доручення Першого заступника Голови Держпродспоживслужби, відповідно до якого доручено начальникам територіальних органів Держпродспоживслужби в Полтавській та Сумській областях проаналізувати стан проведення вакцинації тварин проти сибірки, які випасаються вздовж русла річки Псел, у разі встановлення відсутності щеплень, заборонити випасання тварин до проведення відповідних щеплень та встановлення стійкого імунітету.

Про ситуацію, що склалася, в оперативному порядку поінформовані правоохоронні органи.

Ситуація перебуває під контролем Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

Держпродспоживслужба

Детальніше
Обличчя України на світовому ринку м’яса: рейтинг експортерів
18-вер-2017

У січні-липні 2017 року українські експортери виручили від продажу за кордон м’яса (яловичини, свинини та птиці) 299,17 млн дол., що у 1,5 рази більше, ніж роком раніше, повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів даної продукції за кордон в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн.

Так, найбільш значними обсягами експорту традиційно вирізнилися птахівники. М’яса свійської птиці в зазначений період було експортовано 168,3 тис. тонн на 226,4 млн дол.

Ключові компанії-експортери цієї продукції у січні-липні — це «Миронівський хлібопродукт» (81,9% від натурального обсягу експорту), «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (3,6%), «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (2,6%), «АГРО-ОВЕН» (1,5%), «СМП» (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано до Білорусі). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді — 17,2 млн дол.

Список основних експортерів цієї продукції набагато більш диференційований. Так, на першому місці за обсягами продажу в натуральному вираженні знаходиться компанія «Антонівський МК» (16,1%), за ним ідуть «Агро-Продукт» (14,7%), «Зевс-ЛТД» (7,6%), «Конотопм’ясо» (7,4%), «Свіженька» (6,9%).

Заморожена яловичина була придбана закордонними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю 47,3 млн дол. ТОП-5 експортерів: «Агро-Продукт» (9,1% від обсягу поставок в натуральному вираженні), «Рачинм’ясо» (7,5%), «Лубним’ясо» (6,7%), «Зевс-ЛТД» (4,5%), «Продкомпанія» (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої та замороженої свинини принесли українським експортерам 8,3 млн дол. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги поставок були здійснені компаніями: «АПК-Інвест» (47,7%), «Ексім Фуд» (9,5%), «Кременчук м’ясо» (5,6%).

Рада з питань експорту продовольства, UFEB (Ukrainian Food Export Board) — асоціація виробників готового продовольства, яка допомагає вітчизняним підприємствам харчової промисловості відкривати нові ринки збуту і закріплюватися на традиційних. Мета UFEB — створити позитивний імідж продовольства Мade in Ukraine у споживачів у всіх куточках світу. В рамках своєї діяльності UFEB надає своїм членам аналітичну і консультаційну допомогу щодо умов і можливостей експорту.

pigua.info

Детальніше
Держави-члени ЄС прийняли рішення про заборону формальдегіду в кормі для птиці
23-січ-2018

 Країни Європейського союзу на цьому тижні підтримали пропозицію Європейської Комісії про скасування дозволу на використання формальдегіду в якості кормової добавки, завершуючи таким чином епопею, що тривала більше двох років.

Шляхом голосування під час засідання Постійного комітету з питань рослин, тварин, продовольства та кормів (SCOPAFF) країни ЄС підтримали рішення Комісії не допускати використання формальдегіду в якості консерванту і підсилювача агента гігієнічного стану.

26 країн проголосували за заборону

Незважаючи на те що це рішення не було одноголосним, Комісія заявила, що 26 країн проголосували за пропозицію про скасування, при цьому одна країна утрималася і ще одна проголосувала проти рішення Комісії.

Рішення, яке свого часу буде опубліковано в офіційному віснику, підводить до кінця складну історію крутих поворотів і нерішучості. Спочатку, Комісія рекомендувала повторне затвердження хімічної речовини, проте держави-члени не змогли прийти до угоди протягом двох років.

 У вересні Комісія взяла справу у свої руки і внесла пропозицію про скасування повторного затвердження формальдегіду.

Іспанія і Польща вже припинили використання формальдегіду в кормах для птиці

У минулому році Польща і Іспанія припинили використання речовини в кормах для птиці, на тлі побоювань з приводу його канцерогенного потенціалу та безпеки для працівників, навіть незважаючи на те, що Європейське управління з безпеки харчових продуктів (EFSA) заявило, що з'єднання не викликає рак і допускається в якості кормової добавки з урахуванням дотримання заходів по захисту працівників.

Компанію «Anitotx» обурило таке рішення

Таке рішення обурило виробника формальдегіду - компанію «Anitox», представник якої повідомив ресурсу Feed Navigator.com, що наука більше не є ключовим критерієм в Європі.

«Комісія ЄС і держави-члени пішли проти наукової думки, EFSA, і переважної думки зацікавлених сторін, висловленого в ході громадських обговорень».

Комісія закликала схвалити формальдегід для контролю сальмонели

Це рішення було прийнято через тиждень після того, як Європейський центр з контролю над хворобами заявив в своїй доповіді, що після багатьох років спаду випадки сальмонели у птиці почастішали. Американська асоціація виробників кормів настійно закликала Комісію у відповідь на консультацію «надати дозвіл на використання формальдегіду для контролю сальмонели в кормах для свиней і птиці».

www.poultryukraine.com

Детальніше
Урожай зернових в Україні в 2018/2019 МР може вирости на 3%
27-квіт-2018

Урожай зернових в Україні в 2018/2019 маркетинговому році (МР, липень-червень), за прогнозами Української зернової асоціації (УЗА), може вирости на 3% в порівнянні з попереднім МР - до 61,85 млн т.

"У 2017/2018 МР експорт зернових складе 40,6 млн тонн, в наступному маркетинговому році прогнозуємо зростання експорту на 6% - до 43,3 млн тонн", - повідомив президент асоціації Микола Горбачов.

Зокрема, урожай пшениці в 2018/2019 МР може вирости на 2,2% - до 27,1 млн тонн, кукурудзи - на 9%, до 27 млн ​​тонн, ячменю може скоротитися на 9,3% - до 7,8 млн тонн.

Асоціація прогнозує на 2018/2019 МР зростання експорту пшениці на 5,8% - до 18 млн тонн, кукурудзи - на 10,5%, до 21 млн тонн, скорочення ячменю - на 6,5%, до 4,3 млн тонн.

Станом на 24 квітня, за даними УЗА, Україна експортувала 15,4 млн тонн пшениці, 4,1 млн тонн ячменю, 13,8 млн тонн кукурудзи.

ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок