Уряд затвердив критерії оцінки ступеню ризику при зберіганні зерна

05-вер-2019

Урядом затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки.

Про це йдеться в постанові №787.

Крім того, затверджено критерії, за якими визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Постановою передбачено встановлення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки, та визначення чіткої періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужбою.

agravery

Більше новин
У деяких країнах основою корму для ВРХ є трава
04-лист-2022

Отелення корів у таких країнах, як Нова Зеландія, Ірландія та Чилі залежить від сезону. Адже фермери цих країн за основу корму беруть траву – корови отелюються навесні, коли трава росте найшвидше.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Деякі господарства розташовані поруч із пасовищами, а до трави додають трохи комбікорму, близько 2-3 кг на одну корову на день. Продуктивність за такого раціону годівлі невисока, проте вартість годівлі для однієї корови на день і за 1 л молока вкрай низька, якщо не найнижча в світі.

Згідно з останніми тенденціями у розвитку годівлі в цих країнах, фермери силосують надлишкові запаси трави. Це дає велику перевагу на випадок нестійкої погоди і дозволяє зробити раціон годівлі послідовнішим.

milkua.info

Детальніше
Круглий стіл: Змінимо майбутнє міграційних потоків – інвестиції в продовольчу безпеку і розвиток сільского господарства
29-серп-2017

АНОНС

Круглий стіл: Змінимо майбутнє міграційних потоків – інвестиції в продовольчу безпеку і розвиток сільского господарства

Всесвітній день продовольства (WFD) – міжнародна памятна дата, що відзначається щорічно 16 жовтня. Вона була проголошена в 1799 році на конференції Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FAO). Мета пам’ятної дати – підвищення рівня обізнаності населення щодо світової продовольчої проблеми та зміцнення солідарності в боротьбі з голодом, недоїданням і злиднями. Цей день знаменує дату заснування FAO в 1945 році.

У 2017 році WFD проходить під девізом «Змінимо майбутнє міграційних потоків. Інвестуємо в продовольчу безпеку і розвиток сільських територій».

Сталий розвиток сільських територій є одним із ключовим фактором зменшення рівня  трудової міграції. Це передбачає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, включно з  розвитком малого і середнього фермерства,створення додаткових виробничих ланцюгів, поліпшення соціальних умов життя у сільській місцевості та дбайливе поводження з природними ресурсами. Вкладаючи кошти в розвиток сільських територій, міжнародне співтовариство зможе в середньостроковій перспективі переорієнтувати міграційні потоки, що буде сприяти відновленню і стійкому економічному зростанню регіону. ФАО готова надати технічну підтримку урядам і партнерам у вивченні потенціалу регіону, правильне використання якого сприятиме економічному розвитку та зміцненню регіональної та національної продовольчої безпеки.

Дата: 6 вересень 2017 р., реєстрація – 10:30

Адреса: Медіа-центр Agrogeneration (м. Київ, Мандарин Плаза, вул. Басейна, 6, 8 поверх)

Спікери:

  • Михайло Малков, Координатор програм розвитку ФАО в Україні
  • Фаррух Тоїров, Координатор програм ФАО з реагування у надзвичайних ситуаціях в Україні
  • Ольга Трофімцева, Заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграціі
  • Олександр Нездюр, Директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації
  • Наталя Хмиз, Директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації
  • Євген Рищук, Заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації
  • Джон Шморгун, Президент AGROGENERATION
  • Дмитро Титаренко, Генеральний менеджер AGROPORT Ukraine

 

 

Теми для обговорення:

  • Інфраструктура внутрішніх ринків продовольства України. Залучення експертизи FAO в український АПК
  • Доступ до ринку для малих та середніх агровиробників шляхом розвитку ланцюжків доданої вартості
  • Державна підтримка Міністерства АПК євроінтеграційних проектів та їх реалізація на місцях
  • Приватно-державна співпраця в Сталому розвитку
  • Інвестиційний імідж України: цілі та задачі на 2017–2018 роки

Для учасників і представників ЗМІ відкрита обов'язкова реєстрація: wfd.agroport.ua
Координатор: Марія Брижко
mariia@agroport.ua / (+38 050) 939-96-80, (+38 057) 766-55-43

Детальніше
Україна повністю забезпечує внутрішній ринок м’ясної продукції
16-вер-2022

14 вересня відбувся всеукраїнський м’ясний форум MEAT FORUM-2022, який зібрав учасників ринку — представників великих компаній, які займаються вирощуванням м’яса, переробників, представників ритейлу. Також участь взяли профільні експерти Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Під час дискусії учасники проаналізували стан ринку м’яса та м’ясних продуктів в Україні та динаміку довоєнних та післявоєнних продажів. Також обговорили ситуацію на ринку м’яса у поточному році, чинники впливу на цінову політику, тенденції розвитку та трансформації галузі, канали збуту та логістику в умовах війни, а також окреслили проблемні моменти та шляхи їх вирішення.

«Вдячна учасникам ринку за те, що продовжують працювати в таких складних умовах, забезпечують продовольчу безпеку держави, забезпечують виробництво м’ясних продуктів. На сьогодні фонд споживання м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку й має можливості забезпечувати експортний попит. Це переважно за рахунок м’яса птиці. Споживання на душу населення забезпечується на рівні 52 кг м’яса на одну людину на рік. Цей показник співставний з минулим роком в довоєнний час», — зазначила заступник директора департаменту аграрного розвитку — начальник управління тваринництва та племінної справи Мінагрополітики Олена Дадус.

За її словами, зараз на ринку спостерігаються нові тенденції. Вперше ми маємо позитивне експортне сальдо. Тобто у грошовому виразі, експортовано продукції на більшу вартість, ніж імпортовано.

Змінилася тенденція і в структурі. Якщо раніше майже половина поголів'я тварин утримувалась домогосподарствами, то зараз реалізація на забій худоби та птиці у живій масі на 68% забезпечується сільськогосподарськими підприємствами.

«Наразі ми спостерігаємо, що між видами продукції є певне заміщення: більш дорогі види продукції заміщують доступніші. Половина з 2 млн тонн загального фонду споживання м’яса — це птиця, свинина становить 37 відсотків фонду споживання, яловичина — 13 відсотків», — наголосила Олена Дадус.

Сьогодні в Україні за спостереженнями експертів та інформацією учасників ринку переробні підприємства переорієнтовуються — збільшують частку у готовій продукції м’яса птиці, зокрема це стосується м’ясних консервів.

Як зазначила Олена Дадус, наразі є кілька завдань для переробної галузі — забезпечити внутрішній ринок, надати населенню України можливість споживати в достатній кількості й за доступною ціною продукцію, в тому числі і м’ясну. Переробний бізнес зацікавлений у виході на зовнішні ринки. Є попит на українську продукцію і можливості її постачати.

Окремим блоком обговорили забезпечення ЗСУ лінійкою м’ясної продукції та логістику.

Учасники форуму відзначили дієвість державних інструментів підтримки й розвитку галузі. Підтримано пролонгацію дії програм кредитування та державних гарантій для представників переробної галузі, в тому числі на наступний рік.

minagro.gov.ua

Детальніше
Білорусь і Узбекистан реалізують спільний проект по створенню селекційно-генетичного центру
22-черв-2020

В Узбекистані реалізується проект по створенню спільно з Білоруссю селекційно-генетичного центру.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Узбекистані Леонід Маринич.

«Розвитку тваринництва в Узбекистані приділяється особлива увага. У галузь вкладаються значні фінансові ресурси, здійснюється системна державна підтримка, залучаються іноземні інвестиції. З огляду на, те що близько 90% великої рогатої худоби утримується в дехканських, тобто особистих підсобних господарствах, хорошою можливістю для поглиблення українсько-узбецької взаємодії в племінному тваринництві є створення в Узбекистані спільного селекційно-генетичного центру», — зазначив дипломат.

За його словами, за допомогою цього центру можна буде не тільки спростити процес придбання худоби білоруської селекції, а й впровадити білоруські технології запліднення та утримання тварин, розширити поставки племінної генетичної продукції і в результаті збільшити продуктивність поголів'я в господарстві. «Робота по реалізації такого проекту вже ведеться, але вже дуже повільно і обережно», — додав посол.

Як розповів Леонід Маринич, Узбекистан закуповує племінну худобу за кордоном в значних обсягах. У 2019 року в Узбекистан імпорт великої рогатої худоби склав $ 122,5 млн і збільшився в 2 рази по відношенню до 2018 року, в тому числі з Білорусі поставлено 211 голів великої рогатої худоби на $ 372,4 тис. «На жаль, цифри не радують — більше говоримо, ніж робимо. І тут механізм „купи-продай“ не діє. На мій погляд, необхідно всю спільну роботу націлити на кінцевий результат, високу ефективність всього проекту, а не вигоду від окремих його частин», — вважає керівник диппредставництва.

Посол також повідомив, що в Узбекистані узятий курс на укрупнення фермерських господарств, створення нових молочно-товарних комплексів і виробництво м'ясо-молочної продукції. За його словами, особливість сільськогосподарської галузі Узбекистану — переважання дехканських господарств в загальному обсязі виробництва сільгосппродукції. За статистикою, 88,2% загального обсягу продукції сільського господарства припадає саме на такі господарства, 7,6% — фермерські господарства і 4,2% — на сільгоспорганізації. У Білорусі майже 80% загального обсягу продукції сільського господарства виробляється саме в великотоварних сільськогосподарських організаціях — агрокомбінат, холдингах, СПК, 17,5% — в особистих господарствах і 2,7% — на фермерських господарствах.

«Тенденція переходу до великотоварного виробництва сільгосппродукції в Узбекистані обгрунтована як з точки зору забезпечення продовольчої безпеки, так і зростання обсягів її виробництва і підвищення якості. Білорусь в свою чергу, досягнувши значних результатів в цьому напрямку, готова поділитися досвідом створення та функціонування великотоварного виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва», — зазначив Леонід Маринич.

Посол вважає, що кооперація відіграє основну роль у подальшій співпраці, оскільки створюються нові робочі місця, здійснюється трансферт технологій, відбувається оновлення основних засобів підприємств. «Важливо надати партнеру весь комплекс товарів і послуг. Наприклад, при створенні молочно-товарного комплексу має бути організовано спільне виробництво необхідного обладнання та його постачання, надані проектні та будівельні послуги, формування основного стада, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації, забезпечено наукове і технологічне супроводження. Саме такий комплексний підхід повинен стати основою реалізації спільних проектів в АПК наших країн», — підкреслив глава дипмісії.

milkua.info за матеріалами belta.by

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок