Соняшниковий шрот помітно додав у ціні

Загальна сума — понад 1,5 млрд грн (50 млн євро).  Програма фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу.

За умовами програми, безповоротну допомогу зможуть отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через Державний аграрний реєстр (dar.gov.ua).

Зареєстровані у ДАР фермерські господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції, що відповідають критеріям програми, зможуть отримати безповоротну допомогу в розмірі:

3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (але не більше 372 тис. грн);

5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача (але не більше 530 тис. грн).

«Малі сільгоспвиробники зможуть скористатися підтримкою Євросоюзу вже цієї осені. Прийом заявок відбувається онлайн через Державний аграрний реєстр. Процес прийняття рішень є простим і прозорим. Водночас Міністерство працює над розширенням програм підтримки в Державному аграрному реєстрі і закликає всіх сільгоспвиробників реєструватися в системі та слідкувати за оновленнями».

Детальніше тут https://bit.ly/3AOsCUq

Війна внесла зміни в життя кожного українця. Частина українців втратили роботу через вторгнення російських окупантів на нашу землю, частина - працює віддалено, і лише невелика кількість людей працюють у звичайному режимі.

Першими кого покличуть до роботи стануть будівельники. Знадобляться інженери, фахівці, що займаються реконструкцією будинків, а також маляри, облицювальники, зварювальники. Зросте потреба також в інженерах, техніках та технологах, які займатимуться відновленням заводів, фабрик, комбінатів. Популярними стануть всі будівельні спеціальності без винятку.
Також першочергово потрібні будуть працівники: агробізнесу, медицини, психології, поліції, ІТ-сфери, логістики, міжнародних фондів та організацій.

Якщо війна триватиме недовго, більшість людей повернуться додому і намагатимуться зайняти ті сегменти економіки, з яких вони вийшли. Однак якщо військові дії будуть затяжними (півроку-рік і більше), біженці, знайдуть собі нішу за кордоном та не захочуть повертатися. Проте з позитивних моментів є те, що значна кількість світових компаній захочуть зайти в Україну, щоб швидкими та потужними темпами допомогти нам оговтатися від російської орди. Завдяки цьому зарплати в дефіцитних галузях можуть різко зрости в кілька разів.

аgravery.com

 «При проведенні лабораторних досліджень проб від трупів кабанів, виявлених на території мисливських господарств Багратіонівського міського округу, 4 листопада підтвердили вірус африканської чуми свиней», — повідомила прес-служба уряду регіону.

Місцевий уряд встановив карантин та затвердив комплекс організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів щодо ліквідації інфекції та запобігання її поширення.

В останні роки АЧС стрімко поширюється територією сусідніх з областю Польщі та Литви. За оцінками фахівців збитки м’ясної галузі у цих країнах обчислюються у десятках мільйонів євро.

У Росії через АЧС за 10 років знищили майже 1 мільйон свиней. Вірус завдав прямих збитків галузі на 5 мільярдів рублів, непрямий збиток оцінюється в десятки мільярдів рублів.

PigUA.info за матеріалами myaso-portal.ru

В Україні станом на 1 вересня 2018 року утримується 2 млн 26 тисяч корів. Це на 3,5% менше, ніж на аналогічний період 2017 року. Поголів'я зменшилося як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

За останні 8 місяців скоротилось утримання промислових корів на 1,5% та склало 474 тис. Присадибні господарства скорочують поголів'я більш помітно — на 4,1% за аналізований період. Загальна їх кількість склала 1 млн 552 тис. голів.

Найбільший приріст індустріальних корів спостерігався у Житомирській області — на 3,2%. А також — в Миколаївській та Івано-Франківській областях.

За аналізований період було вироблено на 2% менше молока, ніж у 2017 році. Загальний обсяг склав майже 7 млн т. В тому числі, обсяг промислового молока зріс на піввідсотка, до 1,9 млн т. Молока, виробленого у присадибному секторі, навпаки, надоєно на 3% менше — 5 млн т.

Найбільші обсяги індустріального молока були виготовлені у Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.

Середня продуктивність промислових корів за 8 місяців склала 4,2 тис. кг на голову, що на 1,7% більше відповідного періоду минулого року.

Зниження постачання молока на переробку через сезонність та посушливу погоду вплинуло на зростання закупівельних цін на молоко у серпні. Крім того, підвищення вимог до параметрів якості молока, яке надходить на переробку, впливає на збільшення розриву між ціною молока екстра ґатунку та інших.

Основний приріст ціни відбувся в другій половині серпня. Так, середня ціна на молоко екстра ґатунку у серпні склала 9,19 грн, що на 21 коп. вище ціни липня. Вищий ґатунок у серпні коштував 8,51 грн, що на 5 коп. вище ціни липня. Перший ґатунок купували по 7,98 грн — на 2 коп. дешевше, ніж у липні.

Покращення ситуації із сирними схемами та посилення сезонного скорочення виробництва молока впливає на зростання цін на молоко по всіх ґатунках і на початку вересня продовжилась тенденція до збільшення цін.

Екстра ґатунок подорожчав найбільше — на 19 коп., до 9,48 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Вищий ґатунок додав 16 коп. у ціні та склав 8,69 грн. Перший ґатунок подорожчав на 7 коп. Його в середньому закуповували по 8,06 грн.

При цьому ціна на молоко, вироблене українським фермером, нижча ніж у його європейського колеги у середньому на 17%. Наприкінці серпня 100 кг молока в Україні коштувало € 26,9. Мова йде на ціну молока екстра гатунку без урахування ПДВ з вмістом жиру 4%, білка — 3,4%.

Для порівняння, у Польщі за таке молоко фермерам платять € 29,8, у Німеччині - € 31,4, у Нідерландах — € 31,9, а у Франції - € 32,8.

Аналітичний відділ АВМ