Утримання корів: не райдужні перспективи

20-лист-2020

За десять місяців поточного року Україна втратила істотну частку поголів’я корів, згідно з даними Державної служби статистики. Мінус 5,9% в порівнянні з відповідним періодом минулого року — до 1 747,9 тис.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

«Найбільше загальне поголів'я корів (промисловий і присадибний сектори) скоротилося у Херсонській (50,6 тис. голів; -17,2%), Чернігівській (86 тис. голів; -13,2%), Запорізькій (41 тис. голів; -11,8%) та Миколаївській (52,7 тис. голів; -11%) областях» — повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Промислові молочні ферми на 01.11.2020 утримують на 4,3% менше корів проти аналогічної дати минулого року — 421,6 тис. голів. Позитивна динаміка — тільки у Тернопільській області (+5,5%), тоді як у решті регіонів — скорочення. Навіть області-лідери за промисловим поголів'ям корів демонструють низхідну динаміку. Так, Полтавщина показала мінус 2,7% в порівнянні з минулим роком — 54,3 тис. голів. На Черкащині скоротили утримання на 1,6% — до 43,1 тис. голів. А Київщина на 3,1% — 31,1 тис. голів. Найбільше падіння спостерігається у Рівненській (- 27,6%), Одеській (- 21,9%) та Закарпатській (-14,3%) областях.

У присадибному секторі утримання корів зменшилося на 6,4% у порівнянні із січнем-жовтнем минулого року — до 1 326,3 тис. голів. Висхідну динаміку демонструє лише Рівненська область — +1,4%, до 64,3 тис. голів. На 0,7% збільшилося поголів'я корів у Луганській області — 15,4 тис. голів. Всі решта областей суттєво скорочують поголів'я.

«Ймовірніше всього, ситуація до кінця року буде мати лише поглиблюючий негативний характер. Адже Уряд не досить прихильно ставиться до молочарів, судячи з виділеного на наступний рік бюджету. А ціновий ажіотаж на кормову складову тільки набирає обертів і до нового року може досягнути свого апогею. Собівартість виробництва молока зростатиме. Відповідно, вітчизняна молочна продукція буде втрачати і так хиткі позиції не лише на зовнішніх ринках, але й на внутрішньому», — підсумовує Яна Музиченко.

«Повіривши у наміри Уряду підтримати відновлення та розвиток молочної галузі, господарства ризикують вкотре „обпектися“: не зважаючи на кризовий і карантинний період, промислові підприємства у 2020-му році продовжували проєкти із модернізації та будівництва сучасних молочно-товарних ферм, щоб відповідати новим вимогам харчового і ветеринарного законодавства. Проте наприкінці року аграрії ставлять всі інвестиції у скотарство на паузу. Адже замість декларованих і неодноразово оголошених 8,2 млрд грн на підтримку АПК у 2021-му Уряд після першого читання проєкту бюджету врізав фонд удвічі — до 4,5 млрд грн. Програми часткової компенсації втрачених посівів досі лише у повітрі, хоча найбільші скорочення поголів'я корів саме серед південних регіонів, що знаходяться в критичній ситуації через збитки, спричинені посухою. АВМ та інші молочні асоціації спільно із Мінекономрозвитку закликають Кабмін та Уряд переглянути своє ставлення до підтримки молочної галузі, адже інакше ми стрімко дійдемо до „точки неповернення“, коли підтримувати і розвивати вже буде нікого», — наголошує віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

Поголів'я корів в господарствах усіх категорій у 2019−2020 рр, тис. голів

Більше новин
Інформація про випадок захворювання на сибірку у с. Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області
17-жовт-2018

У ніч з 11.10.2018 на 12.10.2018 до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло повідомлення про загибель корови у с. Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області.

У зв’язку із підозрою на сибірку начальником Саратського Управління Держпродспоживслужби в Одеській області видано розпорядження № 05 від 12.10.2018 про встановлення тимчасових карантинних обмежень.

З метою проведення епідеміологічного та епізоотичного розслідування щодо факту підозри до с. Миколаївка-Новоросійська виїхала оперативна група у складі: фахівців та спеціалістів Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Тварина підозріла у захворюванні та дерев’яний інвентар знищені шляхом спалювання. Приміщення де  утримувалась тварина, місце загибелі, контактні предмети і матеріали продезинфіковано.

13.10.2018 підтверджено діагноз на сибірку, про що видано Звіт про результати досліджень патологічного (біологічного) матеріалу №000419 п.м./18 від 13.10.2018 Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Після лабораторного підтвердження діагнозу 13.10.2018р. скликано засідання ДНПК при Саратській РДА «Щодо організації заходів щодо ліквідації та недопущення захворювання тварин сибіркою в населених пунктах Саратського району Одеської області».

Згідно рішення №7 було накладено карантинні обмеження на територію населенного пункту Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області:

- визнано загрозливою зоною щодо сибірки території  населених пунктів с. Крива Балка, с. Успенівка, с. Ярославка Саратського району.

- зобовязано провести переоблік всього поголів’я, сприятливого до сибірки (ВРХ, ДРХ, коні, свині) в населених пунктах район, забезпечити проведення щеплень проти сибірки ВРХ, ДРХ, коней свиней неблагополучного пункту в господарствах усіх форм власності.

- зобов’язано встановити карантинні пости.

- зобов’язано РДА провести ревізію місць захоронення трупів тварин на території Саратського району з відповідним приведенням їх у відповідність до діючих ветеринарно-санітарних вимог.

В період 12-13.10.2018 фахівці районної лікарні ветеринарної медицини Саратського району ревакцинували все наявне поголів’я в селах Миколаївка-Новоросійська, Крива Балка, Успенівка та Ярославка Саратського району.

Встановлено один карантинний пост в с. Миколаївка-Новоросійська для унеможливлювання безконтрольного проїзду транспорту.

Представники місцевого закладу охорони здоров’я визначили коло контактних осіб, яким провели клінічне обстеження, за результатами якого громадяни визнані клінічно здоровими, та за ними встановлено спостереження до 25.10.2018.

Встановлено, що худобомогильник, який розташований на території Миколаївка-Новоросійської сільської ради, не відповідає діючим вимогам щодо їх облаштування та представляє собою звичайну яму, навколо якої відсутні огорожа, ворота.

Епізоотологічне розслідування триває. Для визначення джерела збудника інфекції відібрано зразки ґрунту з худобомогильника, пасовища, де випасалася тварина, води з річки Хаджидер.

Держпродспоживслужба наголошує власникам ВРХ, ДРХ, коней про  необхідність своєчасного проведення профілактичних щеплень проти сибірки в державних установах ветеринарної медицини. Хочемо відмітити, що проведення вказаних щеплень є безкоштовним.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Експорт аграрної продукції: хто і за скільки у нас купує?
13-лют-2019

У 2018 році спостерігалася тенденція до зростання вартості експорту аграрної продукції на 5,4% до 14,8 млрд USD. За рахунок чого це відбулось? Що і за скільки у нас купують інші країни?

Експорт аграрної продукції з України простягається від Америки до Азійського регіону та покриває значну частину країн. Українська соняшникова олія до Індії, кукурудза та молочна сироватка до Китаю, м’ясо та їстівні продукти птиці до Нідерландів.

Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства підготував топ-п'ятірку країн, які найбільше купують аграрну продукцію.

Лідируючу позицію стабільно займає Індія, яка купує українські бобові овочі, овес, соєву та соняшникову олію. Загальна сума експорту даних товарів складає 1,8 млрд USD.

На другому місці знаходиться головний світовий азійський імпортер — Китай із загальною вартістю 1 млрд USD. Наявність даного ринку серед топів, не новина, адже країна розвивається та постійно потребує великої кількості продукції. Найбільше було відвантажено до Китаю кукурудзи на загальну суму 489 млн USD, соняшникової олії — 334 млн USD, молочної сироватки — 11,3 млн USD та ін.

Країна тюльпанів та вітряків — Нідерланди — треті. Країна активно імпортує м'ясо та їстівні субпродукти птиці, вершкове масло, кукурудзу, гречку та просо. Експорт даних позицій складає 643 млн USD.

Четверте місце за Іспанією. Вартість експорту країни знизилася на 32% у порівнянні з 2017 роком (країна опустилась на одну сходинку вниз). Кукурудза та бобові (свіжі та сушені) користуються найбільшим попитом серед іспанців.

Одна з найбільших нафтодобувних країн — Королівство Саудівська Аравія, імпортувала продукції на загальну вартість 510 млн USD. Основними позиціями поставок були яйця птиці без шкаралупи, ячмінь, м’ясо та їстівні субпродукти птиці.

«Україна — це аграрна держава, з великим експортним потенціалом. Проте, щоб закріпитись на світовому ринку, вітчизняним експортерам слід розвивати виробництво продукції з доданою вартістю. Український виробник повинен орієнтуватися на якість продукту, який випускає на ринок», — стверджує аналітик Ради з питань експорту продовольства, Олександра Кищук.

milkua.info

Детальніше
Аграрії проти цьогорічних порядків держпідтримки тваринництва
07-бер-2018

Абсолютна більшість виробників молока виступає проти цьогорічних механізмів державної підтримки галузі тваринництва у зв’язку з «ручним» розподілом бюджетних коштів через спеціальні регіональні комісії.

Такі результати показало голосування, проведене серед учасників ХІ Молочного конгресу, до якого долучились 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників з 280 провідних молочних ферм України.

«Сьогодні у цій залі знаходиться більше половини представників вітчизняного молочного ринку з усіх куточків нашої держави. Тому вибірка репрезентативна. А результати проведеного голосування дають розуміння того, як аграрії оцінюють результати роботи Міністерства аграрної політики та затверджені урядом порядки розподілу дотацій», – повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

Так, за результатами голосування, 93,2% виробників молока висловились проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. Натомість, на думку 74,03% молочарів, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на 1 грн реалізованої дотаційної продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур.

Тим часом, 97,44% виробників зазначили, що надають перевагу автоматичній виплаті дотацій, об’єм яких пропорційний виручці – так званій «квазіакумуляції ПДВ», але з рядом допрацювань, які були запропоновані Всеукраїнською Аграрною Радою в середині минулого року. Лише 2,6% учасників конгресу висловились на підтримку інших видів державної підтримки, розподіл яких здійснюється через регіональні комісії.

80% виробників молока переконані, що при розподілі державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикались з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. Трохи менше половини виробників (46,4%) свідчать про «відкати» у розмірі 10%. А 3,6% представникам галузі довелось зіштовхнутись з вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Крім того, близько половини учасників конгресу вкотре відмітили, що цьогорічні програми державної підтримки тваринництва неефективні.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, у поточному році уряд направив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн в 2017 році. Зокрема, Кабінет міністрів спрямував на державну підтримку галузі тваринництва 4 млрд грн. Однак, на переконання експерта, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги у 2018 році зросла порівняно з попереднім, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій, оскільки затверджений механізм держпідтримки вкотре сприятиме збагаченню окремих олігархічних компаній.

Як зазначив народний депутат України від фракції «Воля народу» Сергій Лабазюк, для напрацювання дійсно ефективного розподілу бюджетних коштів необхідно виключити фактор «чиновника» з цього процесу, оскільки участь державних службовців створює додаткові корупційні ризики.

Народний депутат від ВО «Батьківщина» Вадим Івченко закликав уряд до комунікації з учасниками аграрного ринку, оскільки тільки разом ми зможемо розробити дійсно ефективний механізм державної підтримки, який сприятиме розвитку галузі.

Крім того, до дискусії долучились народні депутати Дмитро Лінько («Радикальна партія» та Оксана Продан («БПП»). У своїх виступах вони зазначили важливість ефективної підтримки та стимулювання розвитку молочної галузі з боку держави.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, яка також взяла участь у обговоренні круглого столу, представила урядове бачення державної підтримки галузі тваринництва на 2018 рік.

Дане обговорення було проведене в ході Національного круглого столу на тему «Державна підтримка галузі тваринництва», що відбувся в рамках ХІ Молочного конгресу. Вже одинадцять років поспіль Молочний конгрес є головною подією молочного сектору України, який щорічно збирає керівників молочних підприємств, народних депутатів та провідних експертів галузі.

agronews.ua

Детальніше
Земля, оподаткування, логістика і держпідтримка — аграрії окреслили основні аграрні питання на наступний рік
23-лист-2018

22 листопада, були проведені загальні збори учасників ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР), у ході яких сільгоспвиробники обговорювали основні проблеми аграрного сектору та можливі шляхи їх вирішення.

Однією з найважливіших тем для обговорення стали земельні питання. Аграрії підкреслили неготовність України до негайного відкриття ринку землі з 1 січня 2019 року.

Іншою важливою темою став пошук справедливого механізму оподаткування аграрної галузі.

Поговорили про боротьбу ВАР за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних та наслідки від прийняття сумнозвісних «олійних правок» наприкінці минулого року. Також мова зайшла за зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції.

Крім того, учасники ВАР висловили стурбованість поширенням тіньового ринку сільгосппродукції в Україні через зростання частки «одноосібників», які не сплачують податків до бюджету. Податкове навантаження на легально оброблювальний 1 га товарної сільгоспземлі становить понад 2000 грн, в той час як «тіньові фермери» платять до 100 грн з 1 га. В результаті аграрії, які працюють офіційно, втрачають свою конкурентоспроможність на ринку прав оренди.

Для того, аби сприяти максимальній легалізації аграрного ринку ВАР розробила відповідний законопроект, який покликаний сприяти рівномірній сплаті податків сільгоспвиробниками.

Іншим не менш важливим питанням для обговорення стали проблеми в роботі «Укрзалізниці», через які аграрії по всій країні не можуть забезпечити планове відвантаження вантажів та нерідко зривають зовнішньоекономічні контракти. Це у свою чергу призводить до значних збитків як самих аграріїв, так і негативно відображається на об'ємах експорту української аграрної продукції.

Також учасники ВАР поговорили про недосконалий механізм державної підтримки аграрної галузі, за якого дотації отримують або найбільші агрохолдинги, або лишаються невикористаними у бюджеті. Так, станом на 1 листопада 2018 року програми держпідтримки були виконані лише на 25,7% — з виділених 6,354 млрд грн фактично виплачено 1,638 млн грн.

Аграрії поговорили про проблеми завищених цін на добрива на вітчизняному ринку та механізми захисту від рейдерства. Зокрема, ВАР розповіла про результати роботи охоронної компанії «Гайдамаки», створеної у листопаді 2017 року задля захисту членів ВАР від рейдерських нападів.

За результатами проведених зборів було прийнято рішення щодо спрямування офіційних звернень від українських обласних рад до голів держави з приводу усіх обговорених питань, в яких буде висвітлена позиція вітчизняного аграрного сектору.

uacouncil

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок