З молотка! І корисно, і цікаво

11-трав-2018

В рамках 30-ї міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2018» та спеціалізованої виставки «Animal’EX» відбудеться перший український Аукціон племінних тварин.

Сьогодні дедалі більше українських господарств знову звертають увагу на тваринницький напрямок. Адже сільське господарство, і в тому числі рослинництво, не може бути повноцінним без тваринництва. Вітчизняні аграрії з кожним роком переконуються в тому, що і ферми можуть давати високу рентабельність, але для цього слід використовувати найсучасніші технології.

Першочергової ваги набуває правильний підбір племінного генофонду худоби. Втім, цей ринок в Україні сьогодні лишень починає розвиватися і далебі не завжди можна придбати породистий молодняк худоби та птиці. Перший український Аукціон племінних тварин, покликаний допомогти всім бажаючим започаткувати та розвинути власний тваринницький бізнес. Тут можна придбати тварин саме тієї породи, яку Ви або Ваші консультанти вважаєте найбільш рентабельною для розведення у Вашому регіоні.

Кожен відвідувач отримає можливість взяти участь у відкритих торгах та придбати тварин рідкісних порід. Серед лотів Аукціону затребувані породи овець, такі як романівська, асканійська, тексель, дорпер, эдильбаївска, алтайська, решетилівська та альпійська, зааненська, ангорська, німецькі бурські, оренбурзька, англо-нубійська породи кіз.

 

Дата проведення Аукціону племінних тварин: 8 червня

Місце проведення: Тент Б, біля павільйону 10

Торги триватимуть з 10:00 до 17:00

Контакти для участі:+38044 220 11 45, manager@agroexpo.com.ua

www.agroexpo.in.ua

Більше новин
Рада дозволила агропереробним заводам та елеваторам отримувати дотації за програмою тваринництва у 2019 році
26-лист-2018

У бюджеті на 2019 рік чимало «сюрпризів» для АПК, зокрема, у ньому закладено дві лобістські норми для окремих виробників.

Про це розповів депутат «Самопомочі», член аграрного комітету Іван Мірошніченко.

Як пояснив депутат аграрного комітету Іван Мірошніченко, у бюджетну ніч до бюджету заклали дві лобістські норми.

«Перша — компенсація агровиробникам 20% вартості придбання зерновозів у рамках програми компенсації українській с.-г. техніки. Таких компаній, що закупили вагонний зернопарк, декілька», — каже він. Нагадаємо, що відповідну поправку вніс разом з колегами під час змін до Бюджетного кодексу О. Кулініч, А. Кіт, М. Люшняк, В. Давиденко.

Втім, цим не обмежились і додали «вогню» через бюджетний комітет у розділ дотацій для тваринників.

«Друга — включення до програми компенсації по тваринництву всіх аграріїв, які здають в експлуатацію об'єкти переробки та зберігання. Її провів бюджетний комітет у бюджетну ніч. Яким чином? Держпрограму „Державна підтримка галузі тваринництва“ перейменували на „Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)“. Тобто у 2019 році той, хто здає переробний завод чи елеватор зможе отримати до 30% компенсації з бюджету вартості об'єкту за цією програмою. На 2019 рік таких об`єктів теж одиниці і їх всі знають», — розповідає деталі Мірошніченко.

За словами нардепа, загалом же бюджет-2019 для АПК не став приємним сюрпризом з кількох причин.

«Мінфін та бюджетний комітет позбавили аграріїв, за попередніми розрахунками, 1−1,5 млрд грн додаткової держпідтримки, яка мала би бути за законом. Нагадаю, що у 2018 році на держпідтримку спрямували 1% ВВП (6,3 млрд грн) і на 2019 мало б бути 1% (сума зросла б до 6,9 млрд грн). Втім попри дію прямої норми закону (не менше 1% ВВП) суму на 2019 рік зменшили — до 5,9 млрд грн», — пояснює Іван Мірошніченко.

Крім того, продовжує він, уже традиційно з аграріями, профільними асоціаціями та аграрними депутатами ніхто не радився, а поставили перед фактом у бюджетну ніч.

«А наші пропозиції перенести невикористані в цьому році кошти держпідтримки в сумі майже 5,3 млрд грн не врахували. Без уваги лишились і пропозиції здешевити у бюджеті виробництво добрив для аграріїв. Майже не враховано фінансування програми зі зрошення для Півдня України», — деталізує він.

Тож, підсумовує Іван Мірошніченко, бюджет 2019 року — загалом це документ «не про економiку та i не про людей». «Це бюджет ще одного року споживання життя без стратегіï та точок зростання економiки. У ньому, як і у Податковому Кодексі, до якого внесли ряд змін, немає стратегічних змiн щодо податків, залучення інвестицій, стимулювання конкуренції, вiдновлення фiнансового та банкiвських ринкiв, виводу економiки та зарплат з „тiні“, щоб украïнський бiзнес мiг платити зарплати, співмірні хоча б з польскими. Ці два документи не запроваджують ні однієї нацпрограми розвитку та пiдтримки економiки в сферах будiвництва дорiг та iнфраструктури, ВПК, енергетики та видобутку газу так далі», — підсумував він.

agropolit

Детальніше
В Україні намітилася стабілізація поголів'я корів в промисловому секторі
24-трав-2021

Поголів'я корів, яке утримується в Україні на 1 травня 2021 р. становить 1,67 млн, що на 5,8% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

«У промислових підприємствах було сконцентровано 424,7 тис. голів корів. Це на 1,3% менше, ніж у 2020 році, але вже констатує стриману стабілізації промислового сектора в короткостроковій динаміці, адже станом на 1 квітня поточного року промислові молочно-товарні ферми містили 424,2 тис. корів», - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, збільшили утримання в порівнянні з аналогічною датою минулого року ферми Івано-Франківської (4,6 тис.; + 9,5%), Херсонській (6,2 тис.; + 6,9%) і Київській (32,6 тис.; + 5,5%) областей.

Скорочувалося поголів'я найбільше в Рівненській (7,9 тис.; -24,8%), Одеській (6,3 тис.; -17,1%) і Львівській (5,7 тис.; -16,2%) областях.

Що стосується присадибного сектора, то за підсумками чотирьох місяців цього року утримання корів там скоротилося на 7,3% - до 1,245 млн гол. (В 2020 р 1,34 млн корів). Найбільше поголів'я збули присадибні господарства Херсонської (37,9 тис.; -16,5%) і Запорізькій (31,1 тис.; -15,5%) областей.

agroportal.ua

Детальніше
Надійна біобезпека — запорука захищеності господарства
27-вер-2019

Перевірити рівень захищеності господарства можна за допомогою онлайн-опитувальника з біобезпеки. Ресурс розробили фахівці Асоціації «Свинарі України» спільно з експертами Університету Пердью (США) та за сприяння USDA (Мінагрополітики США).

Переваги онлайн-опитувальника з біобезпеки:

  1. Доступність. Кожен охочий може скористатися опитувальником та перевірити рівень біобезпеки на підприємстві.
  2. Безпечність. Опитувальник — анонімний, ніхто, крім користувача, не має доступу до заповненого опитувальника чи його результатів.
  3. Зручність. Зручний інтерфейс, відповіді на питання у форматі «Так/Ні» та доступ із будь-якого пристрою (є можливість використання навіть з мобільного телефону).
  4. Швидке заповнення. Опитувальник поділено на логічні блоки, що дозволяє прискорити процес його заповнення. Передбачено окремий «Аудит з біобезпеки» як для свиногосподарств, так і для переробних підприємств.
  5. Системність. Опитувальник охоплює всі аспекти біобезпеки: транспортування, гігієна персоналу, закупівлі тварин, дезінфекція, безпека кормів тощо.
  6. Рекомендації з біобезпеки. За результатами відповідей і відповідно отриманих за них балів система визначає рівень захищеності (низький, задовільний, добрий та високий) та генерує звіт з індивідуальними рекомендаціями, які можна завантажити й роздрукувати.
  7. Унікальність. Аналогій такій системі у світі немає.

Перевірити захищеність свого господарства можна за посиланням http://pigua.info/uk/user/login

pigua.info

Детальніше
Український агроекспорт втрачає темпи
19-лип-2022

Україна за 15 днів липня 2022 р. експортувала 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 3% менше в порівнянні з аналогічним показником минулого місяця.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

З цього обсягу зернові культури становлять 670 тис. т (+3%), олійні — 274 тис. т (-14%), рослинні олії — 121 тис. т (-11%) та макуха з рослинних олій — 74 тис. т (-2%).

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції були: Румунія (31% українського експорту), Туреччина (17%), Польща (11%), Болгарія (9%), Угорщина (7%).

В УКАБ зазначають, що надалі збільшувати експорт української агропромислової продукції не дозволяють такі фактори:

зростання вартості логістики, в основному за рахунок збільшення вартості перевезень «Укрзалізницею» на 70%;

певне насичення внутрішнього ринку ЄС, в тому числі за рахунок нового врожаю;

обмеження логістики портів ЄС на тлі початку надходження власного врожаю цих країн до портів з метою його подальшого експорту.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок