Із 2013 року поголів’я ВРХ зменшилося на 21%

11-лист-2019

З 2013 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 21%, тобто на близько 600 тис. голів.

Про це під час круглого столу за участі представників кооперативів повідомив Михайло Корилкевич, президент української кооперативної федерації.

У 2013 році поголів'я ВРХ в Україні становило 2,5 млн., а у 2019 році — 1,9 млн. Щороку господарства країни скорочують поголів'я в середньому на 3%. За даними, озвученими Гороховським, цього року темп падіння зріс до 3,3% і з огляду на ситуацію в галузі швидше за все буде збільшуватись щонайменше до 2022 року.

«Ми чуємо, як в населення скорочується поголів'я, скорочується кількість виробленого молока, якість молока стає гіршою. Всі говорять — що ми п'ємо? І цей тренд достатньо загрозливий. У цьому році зменшення поголів'я на 3,3%, але ми прогнозуємо, що цей тренд буде прискорюватись на наступні роки», — сказав Корилкевич.

45% молока, яке виробляється в Україні не відповідає стандартам якості, зауважила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва. Вона запропонувала виробникам молока об'єднуватись у кооперативи.

«Ми маємо підтримувати одноосібників, щоб вони виробляли молоко. Однак одночасно необхідно як мінімум мити руки, мити бідон і молоко має потрапляти на підприємство відповідної якості. Це забезпечити індивідуально важко, тому що все рівно на загальну масу будуть учасники, які не дотримуються стандартів. Але в гурті ці стандарти можна відкалібровувати і як мінімум забезпечити. А потенційно це можна зробити в форматі об'єднання і взаємодії учасників, які претендуватимуть на фінансову підтримку з боку держави», — сказала Мєтєлєва.

Представники наявних кооперативів звернулися до представниці міністерства з проханням ініціювати доплати за кожен вироблений літр молока, а також дотації власникам пасовищ, які надаватимуть свої ділянки для фермерської худоби.

«Ми пропонуємо запровадити дві дотації — першу доплату за молоко, тим, хто нам здає якісну продукцію, а друге — з огляду на те, що буде вільний ринок землі, треба врахувати, що в нас немає майже пасовищ, ми майже не маємо можливості розвивати тваринництво. Тому варто доплачувати так, як в Європі — тим, хто має землю під пасовища і даватиме її у використання», — сказала Наталя Никончук, керівник ферми «Відродження».

Замміністра відповіла, що запроваджувати бюджетні доплати за надої молока поки не планують, бо не сприяють якісному ціноутворенню.

«Гривня на молоко — це питання взагалі не виносять, з тієї причини, що ми адаптуємо своє законодавство до європейських норм і з попереднього досвіду: як тільки держава давала гривню на літр молока, то молокозаводи одразу автоматично знижували закупівельну ціну. І цей механізм не працював. Щодо закону про відкриття ринку землі — триває робота над його реалізацією», — відповіла Мєтєлєва.

Agropolit

Більше новин
Великобританія запроваджує нові заходи безпеки проти АЧС
01-серп-2019

Сполучене Королівство запроваджує нові заходи безпеки, направлені проти африканської чуми свиней.

Через АЧС у Європі знищили вже понад 800 тис. свиней та кабанів, а в Азії — близько 4 млн, що спричинило зростання світових цін на свинину. Якщо захворювання виявлять у Великобританії — під загрозою опиниться 5 млн свиней.

Серед основних шляхів потрапляння вірусу до країни виокремлюють:

ввезення туристами чи мандрівниками продуктів зі свинини із заражених регіонів;

годування свиней харчовими відходами, залишками їжі або продуктами зі свинини;

мандрівники, що повертаються з уражених АЧС районів, де контактували зі свинями. Хвороба може поширитися не лише через продукти зі свинини, але й через забруднений одяг, взуття чи обладнання.

Забруднені транспортні засоби та обладнання, які перевозять на територію промислових свиногосподарств, або робітники, які носять забруднений одяг чи взуття у приміщенні для свиней.

Нова кампанія, що має на меті захистити виробництво свинини та свинарство у Великобританії, націлена на всіх, хто може перенести АЧС до країни. Вона включає в себе нову рекламну кампанію, яка буде впроваджена в аеропортах та портах Сполученого Королівства впродовж літа, щоб підвищити обізнаність про захворювання.

На кордоні працівники будуть здійснювати контроль щодо незаконного перевезення продуктів з м'яса, а також будуть конфісковувати та знищувати незаконно ввезені продукти.

PigUA.info за матеріалами nationalhogfarmer.com

Детальніше
Зниження цін на сире молоко в ЄС сповільнилося
06-черв-2018

За попередніми оцінками Європейської Комісії, за квітень 2018 р. середня ціна на сире молоко знизилася на 0,9% і склала 33,44 євро. Падіння ціни виявилося найповільнішим в 2018 р.: так, за січень середня ціна зменшилася на 5,1%, за лютий — на 3%, за березень — на 2%. Індикатор залишається вище рівня 2017 р. проте величина відхилення поступово скорочується: якщо в січні 2018 р. середня ціна на сире молоко в країнах ЄС перевищувала значення, зафіксоване в відповідний період минулого року, на 6,2%, то в квітні — всього на 0,8%.

У країнах-найбільших виробниках сирого молока в ЄС динаміка цін не узгоджена: в Німеччині, Великобританії і Польщі середня ціна на сире молоко перевищує торішній рівень, а у Франції, Нідерландах та Італії, навпаки, знаходиться нижче значень 2017 р.

За оперативними тижневими даними Єврокомісії, в травні 2018 року ціни на сире молоко в Нідерландах і Італії перейшли до зростання і станом на 27 травня досягли рівнів 35 та 35,8 євро відповідно, але при цьому залишаються менше значень минулого року.

Виробництво молока в ЄС продовжує зростати: у 1-му кварталі 2018 року, за даними Єврокомісії, надої молока були вище, ніж у відповідний період минулого року, на 2,3%. У країнах-найбільших експортерів молока також триває зростання виробництва сировини, але при цьому темпи приросту поступово зменшуються і за підсумками 1-го кварталу склали 2% р/р, а в березні показник дорівнював лише 1% р/р (оцінка USDEC).

Уповільнення темпів зростання виробництва молока і збереження високого попиту на молочні продукти на світовому ринку надають підтримку цінам на молоко і молочну продукцію.

milknews

Детальніше
Дефіцит молочної сировини несе загрозу продовольчій безпеці України
05-груд-2019

Дефіцит молочної сировини на внутрішньому ринку України несе в собі системні загрози.

Про це повідомила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва і міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

«Адже сучасний глобальний продовольчий ринок дуже швидко реагує на виникнення дефіциту на будь-який продукт, намагаючись заповнити його імпортом і заробити при цьому», — вважає вона.

Україна, яка ще 25 років тому займала 6 місце в світі за обсягами виробництва коров'ячого молока, виявилася перед загрозою виникнення дефіциту молочної сировини.

Дефіцит сировини викликали щорічне скорочення поголів'я корів і зменшення обсягів виробництва молока, які тривають з 1990 р., за винятком окремих років. За її словами, обсяги виробництва в 2019 р. вперше опустяться нижче позначки в 10 млн т.

На думку Ольги Козак, на існуючий внутрішній дефіцит сировини вже в цьому році вказує насамперед, зростання закупівельної ціни на сировину, за останні 3 місяці практично відповідає світовій і вище на 10−15% в залежності від місяця в порівнянні з минулим роком. У жовтні 2019 року вона досягла максимуму в гривневому вимірі за період незалежності України.

«Крім того, значно розширюються масштаби сировинної бази переробників. Якщо раніше вона становила до 300 км, то зараз іноді вона досягає відстані до 600 км», — зазначила експерт.

Ще однією ознакою формування дефіциту сировини, згідно з повідомленням, на внутрішньому ринку є скорочення обсягів експорту та збільшення імпорту молочних продуктів.

Представник «Інституту аграрної економіки» вважає, що недолік якісного молока відчувають, в першу чергу, молокопереробні підприємства. Якщо в минулому році на вітчизняні молокозаводи надійшло на переробку 4179,2 тис. т молока, то в 2019 р за прогнозами вчених в порівнянні з минулим роком вони недоотримають до 10% сировини.

«Очікуване скорочення надходження сировини може стати рекордним з 2008 р. При цьому якщо для господарств населення зменшення продажу молока на переробку є стабільним трендом вже більше 10 років, то переробні підприємства практично весь цей період демонстрували стабільне зростання поставок. В цьому році цей тренд був зламаний», — підкреслила Ольга Козак.

Вона також зазначила, що сільськогосподарські підприємства мають можливість наростити обсяги сировини. Принаймні закупівельна ціна, яка на даний момент вище світової, мала б стимулювати їх в напрямі нарощування виробництва якісної сировини. Зате ті з них, які мають необхідний потенціал для нарощування виробництва, завмерли в очікуванні відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. А слабкі підприємства, не будучи достатньо мотивованими, продовжують як і раніше, вирізати корів і згортати виробництво молока.

Вчений вважає, що в 2020 р ці процеси тільки посиляться, зумовивши структурні зміни за всіма складовими молочної продовольчої системи.

«Ситуація ускладниться також і з огляду на скасуванням другого сорту молока з 1 січня 2020 р. згідно новому ДСТУ «3662: 2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови». А це означає, що переробні підприємства недоотримають близько 1 млн т молока другого сорту», — заявила Ольга Козак.

Специфіка ринку молока полягає в тому, щоб завозити не сировину, а готові молочні продукти. Наявність великих виробників молока по сусідству дозволяє побудувати досить реалістичні сценарії розвитку подій, які можуть мати негативні наслідки для молочного сектора України.

«Таким чином, маючи всі необхідні умови і ресурси для розвитку молочного скотарства, Україна опинилася перед загрозою продовольчої безпеки і викликом продовольчої політики держави», — підсумувала експерт.

latifundist.com

Детальніше
90% молочнотоварних ферм не отримують дотацій — АВМ звертається до МінАПК
25-лип-2018

Асоціація виробників молока звернулась до Міністерства аграрної політики та продовольства з проблемою неефективної програми дотацій за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році.

«Господарства АВМ занепокоєні, тим що 100% із них ризикують не отримати відшкодування за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році. Адже у пункті 10 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 зазначено наступне «…за закуплену в Україні ідентифіковану сперму бугаїв вітчизняного походження або за ввезену в режимі імпорту, за умови внесення плідників до Каталогу бугаїв молочних, молочно-м'ясних порід/Каталогу бугаїв м’ясних порід і типів з визначеною племінною цінністю — 100 гривень за одну дозу у розрахунку не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів'я», — йдеться в зверненні.

Даний пункт Порядку унеможливлює отримання дотації практично 90% молочнотоварних ферм України. На відшкодування зможуть розраховувати господарства, які використовують у селекційній роботі тільки вітчизняну спермопродукцію або іноземного походження, однак за умови, що господарство, котре подається на відшкодування, самостійно імпортувало її з-за кордону. Проте, господарств, які б використовувати тільки вітчизняний генетичний матеріал або самостійно займаються його імпортом, майже немає.

«Іноземна генетика є більш досконалою. Аналізуючи стрімкий ріст продуктивності українських господарств після використання сперми завезеної з-закордону, ми розуміємо, що рішення про проведення закупівель саме іноземної спермопродукції було вірним. Проте, вивчаючи систему розподілення дотацій, складається враження, що держава хоче змусити нас використовувати дешеву і не зовсім якісну сперму вітчизняного виробництва. Особисто я переконаний, що це — крок назад, який не сприятиме зростанню продуктивності МТФ. Разом з цим, прогалини в законодавстві роблять неможливим самостійний імпорт сперми: величезний перелік ветеринарних норм і особливості митних кодексів. Враховуючи все вище перелічене, сперма є біологічним матеріалом, тому завезення великої партії спермо продукції фізичною особою неприпустиме. Однак великі міжнародні компанії не працюють з кожним власником ферми окремо, а система продажу реалізується через їхнє офіційне представництво», — говорить Ігор Присяжнюк, керівник Української голштинської асоціації.

Прес-служба АВМ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок