JPMorgan заявляє, що у 2022 році відбудеться повне відновлення світової економіки

З початку року вітчизняний агросектор використав лише 48% коштів, передбачених державним бюджетом на держпідтримку АПК. Про це свідчать дані Мінагрополітики станом на 14 листопада, передає УНН.

Так, на 2019 рік із загального фонду бюджету на держпідтримку АПК виділили 5,909 млрд грн. Поки що українські фермери витратили лише 2,8 млрд грн.

Зокрема, на дотації за програмою підтримки тваринництва спрямували трохи більше ніж 1,6 млрд грн (із запланованих 3,5 млрд грн), за програмою підтримки сільгоспвиробників - 640,2 млн грн (із 881,8 млн грн), за програмою підтримки фермерства — 230,4 млн грн (із 800 млн грн), за програмою підтримки розвитку хмелярства – 119,7 млн грн (із 400 млн грн), за програмою надання кредитів фермерським господарствам – 140 млн грн (із 200 млн грн), за програмою фінпідтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 103,9 млн грн (із 127 млн грн).

Нагадаємо, інвестиції у сектор АПК почали зростати у 2017-2018 роках, коли уряд та Верховна Рада запровадили за рекомендацією МВФ систему держпідтримки фермерів (дотації). 

Найбільше коштів у 2018 році вкладали аграрії у вирощування однорічних і дворічних культур (52,5 млрд грн), а також тваринництво (9,4 млрд грн).

Джерело: УНН

За даними Державної служби статистики України, станом на початок грудня кількість свиней у сільськогосподарських підприємствах — 3,61 млн гол. Це на 1,1% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

«Грудень — перший місяць, коли чисельність промислового поголів’я, опустилася нижче торішньої позначки. Відхилення наразі не надто критичне — 1,1% чи майже 40 тис. гол. Проте негативна динаміка спостерігається у 18-ти з 24-ох областей України», — коментують галузеві аналітики з посиланням на дані ДССУ. 

У трьох областях скорочення поголів’я перевищило загальний показник по всіх регіонах: у свиногосподарствах Донецької, Запорізької ї та Херсонської областей на початок зими налічувалося на 75,7 тис. гол. (-16,5%), 39,3 тис. гол. (-32%) та 40,9 тис. гол. (-55,5%) менше ніж рік тому. Крім цього, спостерігається помітне скорочення промислового поголів’я в Дніпропетровській області та негативна динаміка на Харківщині.
«Враховуючи такі тенденції, вітчизняний ринок свинини вже незабаром відчує зменшення промислової пропозиції, а найсильніше— саме оператори Сходу. Зокрема, перші звістки про зменшення тижневих об’ємів реалізації товарного поголів’я з’явилися у середині осені. Проте якщо попередньо коливання пропозиції були ситуативними, то наразі сформувалися передумови для довготривалих змін і не тільки в східних областях», — зазначають в АСУ.

Самостійно відстежувати помісячну динаміку поголів’я свиней, їх вирощування та реалізації на забій, а також інші важливі індикатори вітчизняного ринку свинини зможете у інфографічній рубриці за посиланням.

Асоціація «Свинарі України»

Згідно з дослідженням Advanter Group (11-13.03.2022) повністю припинили діяльність 54% по всій країні. Майже зупинили свою діяльність 25%. Про це повідомляє генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач на своїй сторінці у Facebook.

«21% підприємств провели релокацію (2% – повністю, 12% – частково, 7% – в процесі релокації), водночас 31% не встигли її провести. Середні прямі втрати одного підприємства за два тижні війни – 1,5 млн грн» - уточнює Андрій Длігач.

Представники провідних бізнес-спільнот України, звернулись до керівництва країни із проханням про термінову допомогу у відновленні ділової активності в Україні.

«Відповідаючи на заклик держави і керуючись нашими переконаннями, ми прагнемо відновити діяльність підприємств, сплачувати податки й надавати робочі місця.

Перші тижні нашим пріоритетом була організація допомоги Збройним силам України, у тому числі Територіальній обороні, та вирішення гуманітарних питань. Була проведена релокація деяких підприємств», - йдеться у зверненні.

Виходячи з державних пріоритетів воєнного часу, а також домовленостей, досягнутих на zoom-зустрічі (9.03.2022) представників влади (Верховної Ради, Офісу президента, Кабінету міністрів) і бізнесу, звертаємось до вас із наступними пропозиціями.

1. Невідкладно лібералізувати податкову систему України у частині податків на працю, ухвалення введення податку на виведений капітал та фіскалізації виключно ризикових активів.
2. Лібералізувати трудові відносини (законопроєкт 5371). Визначити офіційний порядок бронювання ключових співробітників підприємств від призову для збереження можливості функціонування підприємств.
3. Невідкладно прийняти законопроєкти №5688 і №5689 в цілому, що дозволить терміново провести релокацію виробничих підприємств на Західну Україну та відновити робочі місця.
4. Забезпечити доступ до кредитних ресурсів — розширити програму безвідсоткового кредитування бізнесу на період військового стану. На поточний момент банки фактично припинили кредитування бізнесу, що унеможливлює переміщення та перезапуск.
5. Вирішити питання автомобільної логістики в експорті й імпорті, надати можливість і українським, і іноземним перевізникам використовувати українських водіїв в міжнародних перевезеннях.
6. Розширити перелік дозволених критичних позицій імпорту для функціонування вітчизняних виробничих підприємств, включивши туди необхідні для виробництва інгредієнти та компоненти, а також промислове обладнання для відновлення виробничих процесів.
7. Забезпечити безперебійність і швидкість товарної логістики всередині України, зокрема врегулювати перевірки вантажівок на блок-постах територіальної оборони.

agroportal.ua

Вторгнення росії в Україну призведе до глобального дефіциту пшениці протягом щонайменше трьох сезонів. Ціни виростуть до рекордного рівня.

Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв’ю Reuters.

«Україна надовго випаде з ринку», — сказав він.

За словами Сольського, зараз під загрозою три врожаї пшениці в Україні: торішній неможливо вивезти, цьогорічний неможливо зібрати, а в майбутньому аграрії, ймовірно, не захочуть сіяти.

Він зазначив, що цієї весни аграрії вже перейшли на соняшник із кукурудзи, оскільки олійне насіння важить менше на гектар, але продається дорожче. Подібний перехід може статися і з пшеницею.

Міністр підкреслив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі, і що ці дві сільськогосподарські культури «все витіснять, все очистять — і пшеницю, і кукурудзу».

«Моя особиста думка, що площі озимої пшениці (під урожай 2023 року) на підконтрольній нам території можуть значно скоротитися», — сказав він.

agroportal.ua