Перша в світі «плавуча ферма» буде запущена в Роттердамі до кінця року

Закупівельні ціни на молоко під тиском сезонного зростання виробництва невпинно падають. Навіть попри позитивні тенденції світового ринку.

За підсумками квітня середня ціна на молоко склала 9,12 грн/кг (з урахування ПДВ), що на 44 копійки нижче ціни квітня. Вищий ґатунок переробники купували в середньому за 9,01 грн/кг (-12 коп.), а перший за 8,40 грн (-44 коп.).

Травень почався з продовження цінового падіння. Екстраґатунок коштував 8,85 грн/кг, що на 23 коп. нижче ціни кінця квітня, вищий — 8,30 грн/кг (-64 коп.), а перший — 7,90 грн/кг (-81 коп.).

Переробники пояснюють це надлишком пропозиції молока на ринку. Але, як відомо, сезонності в промисловому молочному тваринництві немає. Господарства забезпечують стабільне постачання молока протягом всього року, на відміну від присадибників.

Сезонність виробництва молока, тис. т

При цьому, якщо в літній період господарства населення практикують випас, то промислові господарства продовжують годувати худобу сталим кормовим раціоном, який останнім часом значно подорожчав. Протягом останніх декількох місяців ціна на концентровані корми катастрофічно підскочила. До прикладу, соняшниковий шріт від листопада 2017 року подорожчав на 78,3% — 7666,7 грн/т, соєвий шріт — на 16,7% — до 14 000 грн. Як відомо, 70% у структурі собівартості складають саме корми. Відповідно, рентабельність молочного тваринництва знову в мінусі.

Підтримку цінам не надають навіть позитивні тенденції світового ринку. До прикладу, середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжує збільшуватися третій місяць поспіль, і у квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.

Підтвердженням позитивних трендів також є середнє значення ціни на молоко від IFCN, яке за підсумками березня склало 35,1 дол./100 кг ЕСМ (жир 4%, білок 3,3%), тоді як у січні було на рівні 31,9 євро.

Українські переробники ж пояснюють зниження цін перекриттям «сирних схем» та низькою експортною ціною на решту української молочки. Хоча закріплення цінових позицій на світових торгових площадках зовсім скоро може позбавити їх будь—яких відмовок.

Прес—служба АВМ

Експерти вважають, що перш ніж забороняти продаж домашнього м’яса, уряд повинен прийняти державну програму з підтримки та розбудови мережі забійників в регіонах.

«Дана ініціатива влади негативно вплине на розвиток тваринництва і продажу м'ясних виробів. Це призведе до зниження поголів'я свиней і корів, що відіб'ється на зростанні цін на м'ясо і сало», — сказав Іван Томич.

За його словами, влада не зможе заборонити всім фермерам продавати домашнє м'ясо та сало.

«Немає інструментів, щоб заборонити фермерам продавати на місці домашнє сало та м'ясо. Неможливо поставити біля кожного селянина інспектора, який може контролювати його дії. Влада не створила умов для фермерів, для того, щоб їх продукція могла відповідати європейським стандартам. Відповідно, заборона продавати домашнє м'ясо і сало може затягнутися на роки», — резюмував голова асоціації.

Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав законопроект, який із 2020 року забороняє селянам продавати м'ясо домашніх тварин. Це стосується корів, свиней, домашньої птиці, кролів, нутрій. Українці не будуть мати права забивати домашніх тварин на своїх подвір'ях, це можна буде робити виключно на бойнях, у яких є спецдозволи. А порушників чекає штраф до 850 грн, та, найголовніше, — знищення продукції.

golos.ua

Бізнес виступає за уніфікацію системи рецептів людської та ветмедицини. Про це минулого тижня представники Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації говорили з керівництвом проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», повідомляє прес-служба асоціації.

«Перевагою лікування тварин є те, що зараз можна використовувати ліки для людей, які можна купити в звичайній аптеці. Проте, домашні тварини хворіють і такими хворобами, як епілепсія, рак тощо. І тут виникають ускладнення. Адже ці ліки можна придбати виключно у людській аптеці та виключно за рецептом людського лікаря. Виникає правова колізія, адже виходить, що, наприклад, щоби пролікувати корову, яка забезпечує господарство молоком, потрібно отримати рецепт у людського лікаря. Це щонайменше дивно», — пояснив координатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації Дмитро Кирилюк.

Він також додав, що побоювання викликає ситуація з антибіотиками. Адже у ветаптеці їх можна придбати без рецептів.

Власне, саме тому й важливо максимально швидко уніфікувати рецептурність ліків людської та ветмедицини, щоб мінімізувати можливості для неякісного лікування, що може призвести до негативних для здоров’я наслідків. Для цього потрібно, перш за все, запровадити єдину електронну систему рецептів, яка дозволить виробникам вносити назву препарату та серію, лікарям — електронний рецепт, а споживачам можливість перевіряти оригінальність цього препарату. Найбільш важливим елементом цієї системи має бути розділ подачі скарг. Це дозволить виробнику та державі контролювати епізоотичну ситуацію (поширення певної хвороби) по всій території країни та мінімізує можливість отримання підробки або нелегального імпорту. Наразі така система розробляється, вона має бути уніфікована з міжнародною ветеринарною базою ЄС в частині спостереження за побічними реакціями. Для її фінального запуску необхідним є прийняття проекту закону про ветмедицину, який наразі готується в Держспоживслужбі.

Друге важливе питання ветеринарної сфери — оформлення паспорту для тварини, який є основним документом. Він видається ветлікарем при первинній вакцинації тварини та містить інформацію про власника тварини, дату вакцинації та тип вакцини, профілактичне лікування тощо. Водночас, виникає парадокс, адже документ, який видає ліцензований ветеринарний лікар, державою не визнається. Тож якщо, наприклад, тварину потрібно вивезти за кордон, необхідно звертатись до державної уповноваженої ветеринарної клініки, повторно заповнювати всі необхідні документи та проходити повторну вакцинацію. Це займає час і потребує додаткових коштів.

«Така ситуація виглядає абсурдно та, очевидно, потребує врегулювання, оскільки сезон подорожей вже почався і все більше власників тварин стикаються з ускладненнями при перетині кордону з домашніми улюбленцями. Зі свого боку, найближчим часом бізнес-спільнота підготує відповідні пропозиції та надасть Мінагрополітики та Держпродспоживслужбі на врахування. Сподіваємося, ситуацію вдасться вирішити», — йдеться в повідомленні.

milkua.info

Мережу демонстраційних ферм планує створити Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України (НАСДСУ). На думку представників асоціації, демоферми допоможуть представникам галузі тваринництва обмінюватися досвідом, а також переймати кращі практики господарювання.

Демонстраційні ферми будуть створені на базі середніх та малих підприємств. НАСДСУ сприятиме появі такої мережі в рамках проекту “Українська мережа демонстраційних ферм “Демоферми”. Проект втілюється завдяки підтримці Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.

На господарствах, які стануть демонстраційними, фермери зможуть ознайомитись з інноваціями у галузі, технічними та технологічними нововведеннями. Також Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України планує надавати власникам малих та середніх підприємств консультації щодо менеджменту та просування продукції на ринку.

Згодом українські демоферми можуть увійти до складу європейської мережі демонстраційних ферм.

Meat-Inform