Птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я

Тарифи на різні види аграрної продукції при експорті в ЄС можуть зрости на 3% і більше. Це один з викликів для українського бізнесу в зв'язку з імплементацією ЄС Європейського зеленого курсу.

Про це розповів Дмитро Лось, голова правління «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (UBTA), передає Latifundist.com.

«Позиція українського бізнесу з приводу Європейського зеленого курсу повинна формулюватися не на рівні одного-двох агрохолдингів, а на рівні всієї галузі», — наголошує Дмитро Лось.

Звернемо увагу, що аграрний бізнес менше інших проінформований з приводу змін, які несе Європейський зелений курс.

«Багато компаній вважають, що їх це не торкнеться. Перечекати зміни, пов'язані з „зеленим курсом“, не вийде. Бізнесу необхідно об'єднувати зусилля, щоб, в тому числі, не втратити позиції на традиційних експортних ринках», — розповів Юрій Мельник, перший заступник голови правління, операційний директор МХП.

Так, зі свого боку компанія МХП не перший рік активно працює, використовуючи європейські екологічні стандарти в бізнесі. З 2013 року компанія розвиває проекти з переробки органічних відходів — виробництва біогазу.

Завдяки цим проектам компанія утилізує відходи, виробляє органічні добрива і розвиває альтернативну енергетику.

«Ми підписали 5-річну угоду з компанією Syngenta, на підставі якої домовилися про проведення досліджень в рослинництві по оцінці викидів парникових газів. Також в птахівництві МХП взяв курс на повну відмову від використання антибіотиків. Таким чином, наша компанія вже реалізувала багато цікавих проектів, пов'язаних із захистом навколишнього середовища. Але успіхів однієї компанії недостатньо, щоб зберегти рівні партнерські відносини з ЄС», — підсумував Мельник.

З початку 2017-2018 маркетингового року Україна експортувала 3,947 млн тонн зернових культур, зокрема майже 1,6 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,739 млн тонн та фуражної 0,844 млн тонн), ячменю – 1,374 млн тонн, кукурудзи – 0,949 млн тонн. Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби станом на 10 серпня 2017 року.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано понад 4,167 млн зернових, зокрема майже 1,955 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,947 млн тонн та фуражної пшениці понад 1 млн тонн), ячменю понад 1,74 млн тонн, кукурудзи – 0,378 млн. тонн).

Також станом на 10 серпня у рамках поточного маркетингового року було експортовано майже 0,412 млн тонн олійних культур, у тому числі: ріпаку - 0,346 млн тонн, сої – понад 0,066 млн. тонн. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив 0,283 млн тонн (в тому числі ріпак – 0,142 млн тонн, соя – понад 0,141 млн тонн).

Зазначимо, що за 2016-2017 маркетинговий рік було експортовано соняшнику 0,164 млн тонн станом на 10 серпня 2017 року. За аналогічний період 2016 року ця цифра становила 0,054 млн тонн.

Прес-служба Держпродспоживслужби

18 січня відбулася перша в 2021 році нарада із агроасоціаціями за участю заступників Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, Тараса Качки і Сергія Глущенка. Зокрема, присутні обговорили ситуацію на ринку кукурудзи та можливість внесення змін до додатку зернового Меморандуму.

«Ми завжди відкриті до пропозицій профільних асоціацій, які ми розглядаємо на наших спільних зустрічах, формуємо думку і даємо зворотній зв’язок. Так, до Мінекономіки надійшла низка звернень від аграрних асоціацій стосовно включення до Меморандуму позиції кукурудзи. Сьогодні ми можемо обмінятися думками щодо цього питання, а за тиждень приймемо спільне рішення», - зауважив Тарас Висоцький.

Нагадаємо, у підписаному додатку до Меморандуму про взаєморозуміння на ринку зерна зазначено граничний об’єм експорту пшениці – 17,5 млн тонн. За пропозицією асоціацій «Союз птахівників України», «Свинарі України», «Тваринпром», «Союз кормовиробників України» запропоновано включити в додаток до Меморандуму позицію кукурудзи на рівні приблизно 22 млн тонн. Зокрема, для внутрішнього ринку необхідно близько 7,5 млн тонн кукурудзи для виготовлення кормів для тварин.

25 січня офіційну урядову позицію висловить також і Мінекономіки. Крім того, протягом тижня підписанти Меморандуму мають надати свої позиції щодо готовності внесення змін у додаток з позицією кукурудза, а також щодо приблизних балансів за цією культурою.

Також учасники обговорили питання квот на аграрну продукцію для формування переговорної позиції при перегляді економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Протягом тижня Мінекономіки очікує на пропозиції профільних асоціацій щодо тарифних квот на безмитне ввезення української продукції до Європейського Союзу.

Прес-служба Мінекономіки

У Польщі число зареєстрованих випадків зараження кабанів зросло до 641, а кількість спалахів серед домашніх свиней досягла 104, з яких 81 виявили в цьому році. Вперше вогнище зафіксували на території Вармінсько-Мазурського воєводства.

Нещодавно стало відомо що вірус виявили не тільки недалеко від Варшави, а й на іншій стороні р. Вісли. Це величезний «стрибок» хвороби всередину країни.

Місцева влада почала вдаватися до екстрених заходів: встановлюють рефрижератори для зберігання туш кабанів, після чого почнуть санітарний відстріл. В термін до середини січня планують триразове прочісування лісів для пошуку мертвих тварин. У Вармінсько-Мазурському воєводстві вже з понеділка лісники, мисливці і близько 30 солдатів регулярної армії обшукують околиці виявленого вогнища АЧС.

Зі свого боку, фермери продовжують підкреслювати, що моніторинг мертвих і застрелених кабанів, а також дослідження крові в карантинних зонах не можна назвати боротьбою з АЧС. Багато хто вважає, що уряд не робить нічого, щоб обмежити поширення вірусу. Деяких турбує те, що в подальшій перспективі немає ефективного рішення питання біобезпеки. Після виявлення АЧС на Віслі не можна сказати, що хтось в Польщі зберігає контроль над поширенням цього вірусу.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su