На Київщині оголосили карантин через АЧС

Українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017 роком.

Про це Європейській Правді розповів керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

У середині січня 2020 року США та Китай «поставили на паузу» майже дворічний торговельний конфлікт.

Президент США Дональд Трамп і віцепрем'єр Китаю Лю Хе підписали угоду — її охрестили першою фазою більш значного договору, який у майбутньому має повністю врегулювати суперечності обох сторін.

На думку Олександра Мартиненка, привілейоване становище американських експортерів здатне значно порушити взаємодію попиту і пропозиції, дискримінувати продукцію з інших країн аж до порушення принципів і правил Світової організації торгівлі.

«За 11 місяців 2019 року український АПК виручив $1,8 млрд від експорту до Китаю, що склало понад половину вартості всього українського експорту до цієї країни. Практично всі види українських продуктів, що експортуються до Китаю включно з основними — зерном і олією — входять до переліку зобов'язань Китаю із закупівлі товарів США», — пояснює експерт. 

Аналітик додає, що в такій ситуації експортери з країн з невеликою політико-економічною вагою можуть стати першочерговими жертвами зміни пріоритетів.

«Двосторонній характер домовленостей створює загрозу нових дисбалансів на світових ринках. Негативний вплив від досі чинних фінансово-торговельних санкцій та нова ескалація протистояння залишаються серед головних ризиків для світової економіки цього року», — додає Олександр Мартиненко.

Реалізація цих загроз, на його думку, може вплинути на Україну набагато сильніше, ніж в році минулому.

kurkul.com

27 січня в ЄС повинні відбутися тристоронні переговори між Європарламентом, Радою міністрів ЄС і Єврокомісією щодо надання поправці 171 статусу закону.

Поправка 171, проголосована Європарламентом в жовтні 2020 року, забороняє використання термінів, прийнятих в молочній галузі, в застосуванні до немолочних продуктів, що виготовляються з використанням рослинної сировини, наприклад, таких як «мигдальне молоко», «веганські сир», «альтернативний сир» і т. п.

У разі надання 171 поправці статусу закону, використання подібних термінів буде заборонено на території ЄС. З наближенням дати тристоронніх переговорів, активізувалися компанії і бренди, що випускають рослинні продукти, що імітують молочні. Була складена петиція, яка закликає відмовитися від 171 поправки.

У цій ситуації представники європейських молочних асоціацій, в тому числі EDA, намагаються утримати позиції молочної галузі і виступають на підтримку поправки. Олександр Антон, генеральний секретар EDA, вважає, що захист термінів, пов'язаних з молочними продуктами, глобально обгрунтована в спільному стандарті UN-FAO Codex Alimentarius 206-1999 (Загальний стандарт використання термінів, пов'язаних з молочними продуктами). Він підкреслює: «В нашому Союзі захист молочних термінів, таких як «молоко»,«масло», «йогурт» або «сироватка», закріплений в Регламентe (ЄС) 1308/2013 вже більше тридцяти років і він довів свою ефективність і важливу роль в забезпеченні захисту споживачів і якості молока і молочних продуктів в ЄС».

Інфагро за матеріалами foodnavigato

До недавнього часу українські експортери молокопродуктів демонстрували досить високі, інколи навіть рекордні за тривалий час, показники продажів. Зараз ситуація змінилася. 

З одного боку, сезонно скоротилася пропозиція сировини для виготовлення продукції на експорт, з іншого, під впливом формування несприятливої кон’юнктури світових ринків суттєво знизився попит імпортерів. В результаті вже в жовтні експорт сухого молока, казеїну та сироватки скоротився більш як вдвічі в порівнянні з попереднім місяцем. У той же час, зростає експорт сирів.

Обсяги імпорту сиру та свіжих молокопродуктів, здається, припиняє зниження. Не виключено навіть, що обсяги ввезення цих продуктів найближчим часом зростуть, зважаючи на падіння цін в Європі та їх високу ціну в Україні.

Відповідно до даних COMEXT, Україна в 2022 році посідає ключові ролі у переліку постачальників наймаржинальних біржових молочних товарів в ЄС, а саме, вершкового масла та сирів.

Так, за підсумками дев’яти місяців, Україна поставила в ЄС 4,3 тис. тонн вершкового масла і посідає першу позицію в рейтингу. «Конкуренцію» нашій країні складають Туреччина та Нова Зеландія, але впевнений, за підсумками року Україні вдасться зберегти лідерські позиції.

За цей же період в ЄС з України поставлено 1,5 тис. тонн товару по сирному коду. Насправді, цей факт навіть більш позитивний, тому що досвіду продажів сирів в ЄС, на відміну від масла, ми до цього року не мали. До кінця року навряд чи випередим Швейцарію (жарт), але цілком можемо посперечатися за другу позицію з Сербією та Норвегією. 

Дані успіхи (крім, звісно, роботи всіх дотичних операторів) є результатом з трьох компонентів:

— зміна промислового балансу через війну;
— зняття торгівельних обмежень зі сторони ЄС;
— цінова кон’юнктура в ЄС та Україні (цей же фактор можна назвати як причину росту поставок масла в ЄС з Туреччини та Нової Зеландії).

infagro.com.ua

За розрахунками аналітиків проєкту «Сімейні молочні ферми», поголів'я корів в Україні за сім місяців 2022 року скоротилося на 19%, або 300 тис. голів. Це втричі більше, ніж за аналогічний період двох попередніх років, коли скорочення поголів'я сягало 6%.

І це — оптимістичний сценарій, зазначили в проєкті.

Скорочення поголів'я відбулося на тимчасово окупованих територіях, де діяльність молочних господарств була чи наразі блокується окупантами. Найбільші втрати — у Харківській області, де було сконцентровано більшість великих промислових ферм.

Більшість аналітиків припускають, що кількість поголів'я худоби в Україні скорочуватиметься і надалі через руйнування ферм, проблеми з кормами та іншими складовими операційної діяльності.

Загалом за прогнозами проєкту «Сімейні молочні ферми», корів на промислових фермах може поменшати до 394,2 тис голів із 423,7 тис.

Як повідомлялося, у липні через обстріли російськими військовими загинула худоба на запорізькій і миколаївській фермах.

Довідка

З початку повномасштабної війни в Україні у зоні окупації/бойових дій перебувають/перебували 10 областей, на які припадало 32% всього поголів'я корів (490,3 тис. голів). 62% із них утримувалися населенням, 38% — промисловими господарствами.

agrotimes.ua