Світове виробництво яловичини скоротилося в два рази

Мінекономрозвитком України передбачено дофінансування держпідтримки аграріям за Постановою Кабміну від 07 лютого 2018 року №106, за якою ще є часткова несплата за 2019 рік, повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У 2018 році Уряд затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.

Передбачалося, що реалізація рішення збільшить частку фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 10%, сприятиме відродженню вітчизняної селекції насінництва, рівня якості сільськогосподарської продукції, зростанню кількості зареєстрованих фермерських господарств та збільшенню кількості членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а також оновленню та модернізації виробничих і переробних потужностей.

Держпідтримка стала відчутною допомогою фермерським господарствам України, але надана вона була не в повному обсязі.

На поточний момент, за словами Тараса Висоцького, Мінекономрозвитку направив до Мінфіну відповідні розрахунки. Але у зв’язку з тим, що змінівся очільник Мінфіну, подання прийшлося направляти повторно. Наразі очільник Мінфіну назначений і МЕРТ чекає рішення Мінфіну та Уряду.

Принципове рішення про виділення коштів є, але «можуть бути дискусії з Мінфіном», — зауважує замміністра.

«В принципі, це не є великими коштами для держави. Ці всі доплати по Постанові № 106 в сумі — це близько 116 млн грн. Це не є, навіть для обмеженого бюджету, чимось надмірним. Сподіваємося, вони будуть виплачуватися вже у кінці квітня-травні поточного року», — підсумував Тарас Висоцький.

agronews.ua.

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.

Суд ЄС постановив, що м'ясу тварин, забитих без попереднього оглушення, не може присвоюватися європейський лейбл біопродукту, оскільки практика ритуального забою худоби у мусульман та іудеїв не відповідає вимогам ЄС щодо забезпечення добробуту тварин.

Вища судова інстанція ЄС винесла вердикт у зв'язку з суперечкою між французькою організацією по захисту тварин OABA і французьким органом по сертифікації Ecocert щодо реклами і упаковки з логотипом біопродукту м'яса тварин, убитих без попереднього оглушення.

«Дана практика забою не пом'якшує біль і страждання тварини настільки ж ефективно, як забій з попереднім оглушенням», — йдеться в постанові вищої судової інстанції ЄС.

У ньому наголошується, що ритуальний забій допускається в ЄС як відступ від загальноприйнятої практики виключно в цілях забезпечення поваги свободи релігії.

Суд при цьому підкреслює, що в цілому споживачі в країнах-членах ЄС повинні бути впевнені, що продукти, які мають логотип органічної продукції, дійсно були проведені відповідно до найвищих стандартів, в тому числі в плані забезпечення добробуту тварин.

У Бельгії заборона на забій тварин без попереднього оглушення вступила в силу з 1 січня 2019 року у Фландрії. З 1 вересня він буде також дотримуватися в Валлонії.

milkua.info

Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт 4397 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин».

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

«Даний законопроєкт дасть змогу реалізувати основні стратегічні завдання у сфері охорони здоров'я населення, контролю епізоотичної ситуації в державі, забезпечення населення країни безпечними для здоров'я продуктами харчування тваринного походження, а також забезпечення конкурентоспроможності тваринницької продукції на європейських та світових ринках», — зауважив він.