Міфи про їжу: українські прилавки окуповує імпортна свинина

04-груд-2017

Через новини про зниження поголів’я свиней у наступному році та збільшення обсягів імпорту серед українців все частіше починають ходити чутки, що скоро на прилавках продаватимуть лише продукцію завезенну з закордону.

Проте не варто панікувати, адже загалом обсяги імпорту не такі великі, аби заполонити ринок. За даними Економічного дискусійного клубу, протягом 2017 року попит внутрішнього ринку на свинину складе 815 тис. тонн, тоді як власне виробництво забезпечує 750 тис. тонн.

Загалом, протягом останніх кількох років м’ясопереробні підприємства все більше покладаються на внутрішньо вироблену свинину. І хоча Україна поступово починає розвиватися як експортер, все ж ми поки не можемо похизуватися повною незалежністю від поставок з-за кордону. Тим не менш, відсоток імпортованої продукції відчутно послабився. Так, у 2013 році питома вага імпортованої свинини, свинячих субпродуктів, жиру та м’ясопродуктів складала ледве не чверть загальної ємності ринку, а впродовж останніх трьох років цей показник менший за 10%.

«Основна товарна позиція, яку імпортують до України в найбільших обсягах — свинячий жир. Проте, не варто плутати його з салом для споживання, яким люблять ласувати українці. Такий свинячий жир не знайдеш на полицях супермаркетів. Його основним імпортером є м’ясопереробні підприємства, які використовують жир у виробництві сирокопчених та напівкопчених ковбасних виробів. Імпортне сало, на відміну від українського, тугоплавкіше, тому його використання м’ясопереробнику зручніше», — коментує аналітик Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, окрім сала, як сировину для ковбасних виробів, імпортують свинячу печінку, інші морожені субпродукти та свинячий тримінг (безкісткове м’ясо з різних частин свинячої туші). Це дозволяє переробникам зменшити собівартість виробництва м’ясопродуктів. Епізодично до України потрапляють і цілі свинячі частини (грудинка, лопатка та ін.) чи напівтуші, однак питома вага такої продукції дуже незначна. Вона суттєво поступається частці свинячого тримінгу, яка складає не менше двох третин загальних обсягів імпорту свинини за підсумками трьох кварталів 2017.

"Звичайно, є частина продуктів свинячого походження, які все ж потрапляють на полиці супермаркетів та до меню ресторанів. Це — хамон, прошутто, бекон, паштети та інші м’ясні та ковбасні вироби. Проте сукупні обсяги їх імпорту за січень-вересень 2017 склали менше 1 тис. т, чи менш ніж 4% від середньомісячних обсягів промислового виробництва ковбасних виробів з усіх видів м’яса в Україні. Ціна імпорту таких смаколиків варіює в межах від 1 дол. США до понад сотні доларів за кілограм, а середня цінова позначка складає не менше 5 дол. США/кг.

Також варто зауважити, що виробництво свинини в Україні впало не так значно. За інформацією Держстату, виробництво охолодженої свинини протягом січня-вересня 2017 року скоротилося на 5,4% (182 тис. тонн), тоді як замороженої — зросло на 20,8% (10,7 тис. тонн).

 

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Більше новин
Огляд цін на свиней у ЄС: ринки залишаються збалансованими
30-трав-2019

Цього тижня майже всі котирування на європейському ринку свиней забійних кондицій залишилися на досягнутому рівні.

Наразі ситуація на ринку не змінилася, попит та пропозиція в цілому збалансовані. Таку стагнацію на внутрішньоєвропейському ринку м'яса частково пояснюють запізнілим сезоном барбекю. Продовжується попит на все ще обмежену пропозицію. Китай продовжує активно купувати, але наразі не погоджується на більш високу ціну. З точки зору глобального попиту на свинину очікується зростання, причому учасники ринку в ЄС настроєні оптимістично щодо подальшого розвитку.

Про незмінні котирування повідомила Німеччина, Нідерланди, Данія, Франція, Бельгія та Австрія. У Іспанії котирування «додали» 2 євроценти і сезонне зростання цін продовжується. Тим не менш, іспанські гравці ринку також очікують початку сезону барбекю у Північній Європі та нарощення обсягів імпорту з боку Китаю.  Незначно збільшилися британські котирування. 

Цінова структура п'яти найбільших свинарських країн-членів ЄС цього тижня не показала суттєвих змін у зв'язку зі стабільною ситуацією на ринку. Як і раніше, лідирує Іспанія, яка за рахунок зростання цін збільшила розрив. 

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Детальніше
Азербайджан готовий допомогти Україні пальним для посівної
29-бер-2022

Азербайджан готовий допомогти Україні пальним для забезпечення проведення посівних робіт.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у своєму твітері.

«Провів переговори з Президентом Азербайджану... Подякував за гуманітарну допомогу та готовність забезпечити пальним для посівної», — зазначив Володимир Зеленський.

agroportal.ua

agroportal.ua

Детальніше
Ціни на зернові змушують аграріїв тримати зерно до останнього
19-серп-2022

Порівняно з минулим роком собівартість зерна збільшилася уполовину, а продажна ціна рівно уполовину зменшилася.

Про це AgroPortal.ua розповів одноосібник з Київщини Руслан Сміленко.

За його словами, затрати на дизпаливо піднялися на 50%: раніше складали 25-28 грн/л, а зараз — 48-60 грн/л. Так само по міндобривам: якщо зараз за селітру пропонують 28 тис. грн, то раніше її можна було придбати за 14-15 тис. грн. Тобто аграрії зараз втрачають прибуток у кілька разів.

Руслан Сміленко, одноосібник

«На сьогоднішній день за 1 т пшениці дають готівкою 4 100 грн. За урожайності 5 т/га собівартість пшениці становить близько 5 грн, тобто на 1 га — затрати 25 тис. грн. Продавати по 5 грн/кг означає вийти в нуль. Якщо менше, як зараз — по 4 грн, то я вже буду в мінусі, тож поки тримаюсь до останнього. Аграрії увійшли в посівну цього року за рахунок умовної подушки минулого року — сприятливі погодні умови, хороший урожай. І ті, хто продав до війни на цій ейфорії, вдало провели весняну посівну. Та як буде починатись осіння, весняна посівна — це вже питання».

Він додає, що зі збиранням проблем не було. Обмолот тривав з 25 липня і до кінця місяця. Єдиною проблемою наразі є підняття цін на дизпаливо, ЗЗР, міндобрива. 

«Дефіциту дизпалива нині немає, як це було навесні. Перед жнивами купував по 62 грн/л, а сьогодні є пропозиції по 48 грн, на місцевих заправках — 50-52 грн/л», — говорить Руслан Сміленко.

AgroPortal.ua

Детальніше
Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні
04-лип-2017

З 20 по 22 червня в Києві проходив семінар на тему: «Стратегічні рішення для індексного страхування в сільському господарстві». Захід проводився Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

 

Участь у семінарі взяли представники провідних в Україні страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Їх підвищений інтерес до заходу був зумовлений тим, що віднедавна в нашій країні в рамках спільного пілотного проекту IFC та компанії Syngenta почало активно запроваджуватися індексне страхування. В травні 2016 року з індексним страхування познайомилися три області – Кіровоградська, Дніпропетровська та Харківська. Кількість бажаючих скористатися продуктами індексного страхування постійно зростає. Проект IFC та компанії Syngenta став настільки успішним, що його розширили ще на 6 областей – Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Донецьку та Луганську.

Основою індексного страхування є певні визначені параметри (індекси). Серед них найбільше орієнтуються на ті, які пов’язані з певними погодними показниками та показниками середньої врожайності застрахованої культури, що збираються за тривалий період на визначеній території. За умови, якщо застрахована культура не добирає гарантованого рівня врожайності, то аграрій отримує відповідне відшкодування.

Такий підхід забезпечує прозорість у стосунках між страховиками та страхувателями, максимальну об’єктивність та простоту оцінки, а також процесів виплат збитків, понесених сільгоспвиробниками внаслідок настання страхових випадків.

На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо. Впродовж тринадцяти років він консультує фінансові інституції та страхові компанії в питаннях індексного страхування аграрного сектору в країнах Африки, Азії та Карибського басейну. Йдеться про регіони, де сільське господарство відіграє суттєву роль в національних економіках і водночас серйозно потерпає через різноманітні погодні ризики. В таких умовах індексне аграрне страхування набуває особливої ваги.

Шадрек Мапфумо володіє великим досвідом роботи з індексним страхуванням і добре знається на його тонкощах. Свого часу він отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим фахівцем з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред.

Він не просто розповів учасникам семінару про засади індексного страхування, його особливості та механізми, але й провів із ними практичні заняття. На семінарі, зокрема, обговорювалися основні концепції в індексному страхуванні, визначення його базових понять, проблем і викликів, які постають перед галуззю тощо. Він відповідав на численні запитання учасників заходу, в тому числі й ті, які стосувалися конкретних ситуацій і моделей розв’язання складних випадків. Учасники семінару визнавали, що поради провідного експерта були особливо цінними для тих, хто лише починає працювати з індексним страхуванням.

Під час невеликої перерви Шадрек Мапфумо відповів на запитання журналіста Національного прес-клубу «Українська перспектива».

 

- В чому полягають переваги індексного страхування?

- Індексне страхування на відміну від традиційного повністю виключає суб’єктивність в оцінці збитків. Часом у традиційному страхуванні фактичний рівень збитку, якого фермер зазнає внаслідок настання страхового випадку, може залежати від особистої оцінки аварійного комісара.

При індексному страхуванні ми застосовуємо формулу. За основу для неї береться, наприклад, середня кількість опадів у визначеній місцевості впродовж певного періоду. І на цьому показнику робляться відповідні розрахунки, людський фактор тут не присутній.

 

- Якими бувають індекси?

- Я розкажу про ті, з якими ми працюємо як Світовий Банк. Скажімо, на Філіппінах ми розробили індекс тайфунів – від першого класу до п’ятого. Чим вищий клас, тим вище й обсяг виплати.

Такий підхід абсолютно виправданий, тому що тайфуни для Філіппін не рідкість. Сільгоспвиробників потрібно було убезпечити від їх наслідків.

Ми також використовуємо індекси погоди. Застосовуємо їх не лише до конкретних сільськогосподарських культур, використовуємо й до спотів. Скажімо, коли прив’язуємо той чи інший спот до певних показників температури, то можемо якось коригувати наші дії.

До речі, такий підхід може застосовуватися не лише в сільському господарстві, але й, наприклад, в індустрії дозвілля тощо.

 

- Які дані використовуються при розробці індексів – суто регіональні чи загальнонаціональні?

- Це дуже важливе питання. Якщо використовувати загальнонаціональні дані, то це приховуватиме дійсний перебіг подій на конкретній території, де відбуватиметься індексне страхування. Тому ми здебільшого використовуємо регіональні дані. Вони вирізняються точністю та об’єктивністю щодо визначеної місцевості.

 

- За який період збираються дані для розробки індексів?

- Зазвичай страховики користуються тридцятирічними періодами. Тому що саме за такий час можна зафіксувати кліматичні зміни. Це важливо для того, щоб їх можна було врахувати при здійсненні індексного страхування.

 

- Хто може бути провайдером цих даних?

- Звичайно в країнах провайдером таких даних виступає Гідрометцентр. Він має для цього відповідні ресурси – технічні та кадрові. А також володіє інформацією про особливості погоди за тривалий період, яка викликає довіру та лягає в основу розрахунків.

Також є університети, які завантажують та обробляють супутникові дані. Скажімо, у Великій Британії є університет в Редінгу, який обробляє такі дані та готовий продукт надає африканським країнам.

 

- Як обирається індекс для страхування тієї чи іншої культури?

- Треба зважати на конкретну ситуацію, на конкретний набір культур, аби вибрати необхідний індекс із низки наявних. Наприклад, є 5 різновидів маїсу, і за кожним із них слід обирати доречний індекс. Саме такий варто буде включати до договору страхування.

 

- Які обов’язки при індексному страхуванні покладаються на страховиків та перестраховиків?

- Більшість робіт, скажімо, збір даних, виїзд на поля, потому їх обробку виконує страхова компанія. Вона ж і контактує зі страхувателем.

Перестраховик перебирає на себе частину ризику. В разі потреби він сплачує заявки на виплати. Також перестраховик надає певну експертизу, ділиться своїми знаннями щодо того, як ліпше розробити страховий продукт, встановити на нього ціну.

 

- В Україні є проблеми з поверненням коштів для відшкодування збитків, який зазнають страхувателі. Як цю проблему вирішує індексне страхування?

- Ця проблема існує не лише в Україні, вона характерна для традиційного страхування також і в інших країнах. Ми вже говорили, що в такому страхуванні присутній певний рівень суб’єктивізму. А індексне страхування унеможливлює його. Саме тому індексне страхування зараз користується чималим попитом.

 

- Чи можна уточнити, де саме?

- Я відповідаю в Світовому Банку, зокрема, за роботу з африканськими країнами. Тому спершу наведу приклад із цього регіону. Індексне страхування активно використовується в Кенії, в Мозамбіку, Замбії та Руанді. Якщо ж говорити про Азію, то це Філіппіни, Шрі-Ланка, Бангладеш. Але найбільшого застосування індексне страхування набуло в Індії.

 

- Віднедавна Україна увійшла до числа країн з розвиненою аграрною галуззю. Ми стали одними з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Наскільки важливим за таких умов для України є агрострахування в цілому і, зокрема, індексне страхування?

- Моя роль у Банку – допомогти країнам розбудувати спроможності, надати необхідні знання фахівцям з індексного страхування. А вже самі країни вирішуватимуть, як використовувати наданий потенціал для розвитку індексного страхування.

 

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок