Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні

04-лип-2017

З 20 по 22 червня в Києві проходив семінар на тему: «Стратегічні рішення для індексного страхування в сільському господарстві». Захід проводився Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

 

Участь у семінарі взяли представники провідних в Україні страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Їх підвищений інтерес до заходу був зумовлений тим, що віднедавна в нашій країні в рамках спільного пілотного проекту IFC та компанії Syngenta почало активно запроваджуватися індексне страхування. В травні 2016 року з індексним страхування познайомилися три області – Кіровоградська, Дніпропетровська та Харківська. Кількість бажаючих скористатися продуктами індексного страхування постійно зростає. Проект IFC та компанії Syngenta став настільки успішним, що його розширили ще на 6 областей – Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Донецьку та Луганську.

Основою індексного страхування є певні визначені параметри (індекси). Серед них найбільше орієнтуються на ті, які пов’язані з певними погодними показниками та показниками середньої врожайності застрахованої культури, що збираються за тривалий період на визначеній території. За умови, якщо застрахована культура не добирає гарантованого рівня врожайності, то аграрій отримує відповідне відшкодування.

Такий підхід забезпечує прозорість у стосунках між страховиками та страхувателями, максимальну об’єктивність та простоту оцінки, а також процесів виплат збитків, понесених сільгоспвиробниками внаслідок настання страхових випадків.

На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо. Впродовж тринадцяти років він консультує фінансові інституції та страхові компанії в питаннях індексного страхування аграрного сектору в країнах Африки, Азії та Карибського басейну. Йдеться про регіони, де сільське господарство відіграє суттєву роль в національних економіках і водночас серйозно потерпає через різноманітні погодні ризики. В таких умовах індексне аграрне страхування набуває особливої ваги.

Шадрек Мапфумо володіє великим досвідом роботи з індексним страхуванням і добре знається на його тонкощах. Свого часу він отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим фахівцем з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред.

Він не просто розповів учасникам семінару про засади індексного страхування, його особливості та механізми, але й провів із ними практичні заняття. На семінарі, зокрема, обговорювалися основні концепції в індексному страхуванні, визначення його базових понять, проблем і викликів, які постають перед галуззю тощо. Він відповідав на численні запитання учасників заходу, в тому числі й ті, які стосувалися конкретних ситуацій і моделей розв’язання складних випадків. Учасники семінару визнавали, що поради провідного експерта були особливо цінними для тих, хто лише починає працювати з індексним страхуванням.

Під час невеликої перерви Шадрек Мапфумо відповів на запитання журналіста Національного прес-клубу «Українська перспектива».

 

- В чому полягають переваги індексного страхування?

- Індексне страхування на відміну від традиційного повністю виключає суб’єктивність в оцінці збитків. Часом у традиційному страхуванні фактичний рівень збитку, якого фермер зазнає внаслідок настання страхового випадку, може залежати від особистої оцінки аварійного комісара.

При індексному страхуванні ми застосовуємо формулу. За основу для неї береться, наприклад, середня кількість опадів у визначеній місцевості впродовж певного періоду. І на цьому показнику робляться відповідні розрахунки, людський фактор тут не присутній.

 

- Якими бувають індекси?

- Я розкажу про ті, з якими ми працюємо як Світовий Банк. Скажімо, на Філіппінах ми розробили індекс тайфунів – від першого класу до п’ятого. Чим вищий клас, тим вище й обсяг виплати.

Такий підхід абсолютно виправданий, тому що тайфуни для Філіппін не рідкість. Сільгоспвиробників потрібно було убезпечити від їх наслідків.

Ми також використовуємо індекси погоди. Застосовуємо їх не лише до конкретних сільськогосподарських культур, використовуємо й до спотів. Скажімо, коли прив’язуємо той чи інший спот до певних показників температури, то можемо якось коригувати наші дії.

До речі, такий підхід може застосовуватися не лише в сільському господарстві, але й, наприклад, в індустрії дозвілля тощо.

 

- Які дані використовуються при розробці індексів – суто регіональні чи загальнонаціональні?

- Це дуже важливе питання. Якщо використовувати загальнонаціональні дані, то це приховуватиме дійсний перебіг подій на конкретній території, де відбуватиметься індексне страхування. Тому ми здебільшого використовуємо регіональні дані. Вони вирізняються точністю та об’єктивністю щодо визначеної місцевості.

 

- За який період збираються дані для розробки індексів?

- Зазвичай страховики користуються тридцятирічними періодами. Тому що саме за такий час можна зафіксувати кліматичні зміни. Це важливо для того, щоб їх можна було врахувати при здійсненні індексного страхування.

 

- Хто може бути провайдером цих даних?

- Звичайно в країнах провайдером таких даних виступає Гідрометцентр. Він має для цього відповідні ресурси – технічні та кадрові. А також володіє інформацією про особливості погоди за тривалий період, яка викликає довіру та лягає в основу розрахунків.

Також є університети, які завантажують та обробляють супутникові дані. Скажімо, у Великій Британії є університет в Редінгу, який обробляє такі дані та готовий продукт надає африканським країнам.

 

- Як обирається індекс для страхування тієї чи іншої культури?

- Треба зважати на конкретну ситуацію, на конкретний набір культур, аби вибрати необхідний індекс із низки наявних. Наприклад, є 5 різновидів маїсу, і за кожним із них слід обирати доречний індекс. Саме такий варто буде включати до договору страхування.

 

- Які обов’язки при індексному страхуванні покладаються на страховиків та перестраховиків?

- Більшість робіт, скажімо, збір даних, виїзд на поля, потому їх обробку виконує страхова компанія. Вона ж і контактує зі страхувателем.

Перестраховик перебирає на себе частину ризику. В разі потреби він сплачує заявки на виплати. Також перестраховик надає певну експертизу, ділиться своїми знаннями щодо того, як ліпше розробити страховий продукт, встановити на нього ціну.

 

- В Україні є проблеми з поверненням коштів для відшкодування збитків, який зазнають страхувателі. Як цю проблему вирішує індексне страхування?

- Ця проблема існує не лише в Україні, вона характерна для традиційного страхування також і в інших країнах. Ми вже говорили, що в такому страхуванні присутній певний рівень суб’єктивізму. А індексне страхування унеможливлює його. Саме тому індексне страхування зараз користується чималим попитом.

 

- Чи можна уточнити, де саме?

- Я відповідаю в Світовому Банку, зокрема, за роботу з африканськими країнами. Тому спершу наведу приклад із цього регіону. Індексне страхування активно використовується в Кенії, в Мозамбіку, Замбії та Руанді. Якщо ж говорити про Азію, то це Філіппіни, Шрі-Ланка, Бангладеш. Але найбільшого застосування індексне страхування набуло в Індії.

 

- Віднедавна Україна увійшла до числа країн з розвиненою аграрною галуззю. Ми стали одними з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Наскільки важливим за таких умов для України є агрострахування в цілому і, зокрема, індексне страхування?

- Моя роль у Банку – допомогти країнам розбудувати спроможності, надати необхідні знання фахівцям з індексного страхування. А вже самі країни вирішуватимуть, як використовувати наданий потенціал для розвитку індексного страхування.

 

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Більше новин
Роман Лещенко назвав стратегічну мету уряду в агросекторі
28-квіт-2021

Стратегічна мета уряду — забезпечити аграріїв України вільним доступом до всієї аграрної інфраструктури: землі, системи зрошення, фінансування, освіти, наукових розробок, потужностей для зберігання та послуг логістики. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час офіційного відкриття «Тижня аргентинських агротехнологій в Україні»,повідомляє Укрінформ.

«Наша стратегічна мета — забезпечити гравців аграрного ринку якісною наскрізною інфраструктурою: земля, зрошувальні системи, доступне фінансування, освітній ресурс, наукові нові розробки, потужності для зберігання та логістична інфраструктура», — сказав Лещенко.

Він зазначив, що окрема стратегічна мета — збалансувати виробництво високо та низько-маржинальних продуктів для збільшення прибутковості агросектора. А також сприяти повноцінному забезпеченню середовища для функціонування переробки сільгосппродукції.

За словами міністра, наразі український аграрний сектор зорієнтований на три ключові реформи: земельна реформа, національний проєкт іригації в Україні та запровадження ефективного інституту агрострахування для фермерів. Він зазначив, що торік вдалося знайти формулу обережного, фахового, консервативного запуску ринку землі. Задля цього було ухвалено низку реформаторських законів, зокрема скасовано мораторій на продаж землі та ухвалено закони про відкритий геопортал даних та про дерегуляцію в земельних відносинах.

Лещенко додав, що на даний час на розгляді у парламенті знаходяться законопроєкти про електронні аукціони земель, про земельну децентралізацію, які мають фіналізувати запуск ринку землі з першого липня 2021 року.

«До 2030 року Україна має стати одним із центрів глобальної продовольчої безпеки, світовим лідером постачання продуктів харчування із високою доданою вартістю та надавати технологічні інтенсивні сервіси для агросектору. Ми очікуємо що в результаті наших структурних реформ бізнес отримає розвиток і стабільний попит», — підкреслив Лещенко.

Детальніше
Продукт переробки ялини може виявитися ефективною з'єднувальною сировиною в комбікормах
25-трав-2021

Згідно з даними нового дослідження речовина під назвою галакто-глюкоманнан, отримана за допомогою переробки голок ялини, може бути багатообіцяючою альтернативою сполучної сировини.

За оцінками аналітиків, обсяг світового ринку кормових сполучних речовин зростає в середньому на 3% на рік, і до 2025 року досягне більше 5 млрд євро. Зростання ринку пов'язаний з тим, що все більша кількість гравців оцінюють переваги, запропоновані цими продуктами, які можуть зменшити кількість виділених пилоподібних частинок в кормах, а також знизити експлуатаційні витрати при їх застосуванні.

Кормові сполучні речовини на основі лігносульфонатів сьогодні представляють найдинамічніший сегмент. Разом з тим продукти, доступні сьогодні на ринку, є досить дорогими, і пошук дешевих альтернатив триває. Галакто-глюкоманнан може стати одним з них вже протягом найближчих декількох років.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Про кооперацію серед козівників
19-жовт-2017

Останнім часом в Україні прослідковується позитивна тенденція розвитку козиних ферм. Переважно функціонують малі фермерські господарства, які мають в утриманні 20−100 голів кіз. Для збільшення поголів'я важливо створити сприятливі умови.

Індивідуальна діяльність фермерських господарств є досить обмеженою, адже самостійно достатньо складно вирішувати кошторисні і об'ємні роботи, які пов’язані з забезпеченням засобами виробництва, матеріально — технічними ресурсами; з транспортним, ремонтним, будівельним, ветеринарним обслуговуванням; з племінною роботою тощо. Невеликі господарства поодинці не можуть успішно займатись реалізацією виробленої продукції, і не можуть впливати на рівень цін, у зв’язку з малими обсягами виробництва, в яких не зацікавлені переробні підприємства. За наявності умов зберігати і переробляти свою продукцію, можна реалізувати її досить вигідно. Але переважна більшість малих господарств не мають таких можливостей. Тому виникає потреба об'єднати зусилля задля підвищення конкурентоспроможності в ринковому середовищі.

Кооперація створює додаткові можливості для досягнення ринкових переваг, дозволяючи уникати посередницьких послуг, спільно використовувати об'єкти соціальної та виробничої інфраструктури і за рахунок цього знижувати собівартість продукції. Кооперація створює додаткові робочі місця, а також спонукає до раціонального використання природних ресурсів.

Кооперативи забезпечують професійну підготовку своїх членів, що в подальшому конвертується в розвиток кооперативу.

Відбувається економія за рахунок масштабу. Зниження витрат виробництва за рахунок збільшення обсягів. Зазвичай пов’язаний з поглибленням розподілу праці.

Прогалини у розвитку

Проблемою є недостатня поінформованість серед населення про переваги об'єднання. Відсутність ініціативних людей, які б спонукали до дій. Недовіра до новаторства. Недосконала законодавча база.

Необхідно проводити просвітницьку роботу про переваги діяльності безпосередньо на селі. Забезпечити підтримку на державному рівні.

Важливо зазначити, що 13.09.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки».

Документ підготовлений Мінагрополітики в співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб'єктів господарювання. У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств — 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів — із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів в кооперативи.

Перспективи галузі

На сьогоднішній день в Україні культура споживання продукції з козячого молока не надто поширена. Але ситуація змінюється. Українці стали більш прискіпливо обирати продукти, зважаючи на якість і користь.

Сьогодні є всі передумови для стрімкого розвитку галузі козівництва. Конкуренція на ринку майже відсутня. Звичайно, є багато питань які потребують вирішення, але об'єднавши зусилля можна досягнути високих результатів.

milkua.info за матеріалами ГС «Вівчарство та козівництво України»

Детальніше
ВРУ зареєструвала проєкт постанови щодо змін в аграрних розписках
22-квіт-2020

У Верховній Раді України зареєстрували проєкт постанови №2805/П про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок. Про це свідчать дані сайту Верховної Ради України.

Так, Верховна Рада постановляє:

Прийняти за основу проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок (реєстр. №2805), поданий Данилом Гетманцевим та іншими народними депутатами України.

Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати законопроєкт з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

«Метою законопроекту №2805 є вдосконалення законодавства про аграрні розписки, що дозволить підвищити простоту у користуванні, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їх використання. Це в свою чергу сприятиме покращенню доступу агровиробників до виробничих ресурсів та фінансування», — йдеться у пояснювальній записці документу.

Варто також  вказати завдання законопроєкту:

визначити правову природу аграрної розписки як цінного паперу;

розшити коло суб'єктів, які мають право видавати аграрні розписки;

уточнити теперішнє правове регулювання аграрних розписок;

спростити порядок видачі, обігу та припинення аграрних розписок;

підвищити оборотоздатність аграрних розписок через механізми фондового ринку;

розширити можливі варіанти застави за аграрною розпискою, в тому числі передбачивши можливість і правила застави живих тварин та продуктів тваринного походження, продукти їх первинної переробки і тим самим створивши умови для залучення ресурсів у тваринницькі господарства;

створити правові умови видачі багаторічних аграрних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами; посилити гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок