М'ясо в Україні буде дорожчати поступово

У 2023 році прогнозується зростання світового виробництва свинини на 1,0% до 111,0 млн. т. Це зростання в основному зумовлене збільшенням виробництва у Китаї (+2,0%). У США, Бразилії та Мексиці також прогнозується збільшення виробництва на 0,7%, 1,6% та 4,6% відповідно. Зростання вартості кормів та енергії, екологічні обмеження та зниження попиту означають зниження виробництва в ЄС та Великій Британії.

Хоча у 2023 році очікується зростання виробництва, світовий експорт знизиться на 1,6% до 10,5 млн. т. Це зумовлено, головним чином, зниженням попиту на імпорт з Китаю, де збільшення внутрішньої пропозиції витіснить необхідність імпорту. У 2023 році прогнозується зниження експорту з ЄС на 3,6% внаслідок меншої можливості поставок свинячого м'яса до Китаю, а також зниження виробництва. Очікується також зниження попиту на імпорт на Філіппінах (-18,2%), оскільки, незважаючи на проблеми з АЧС, політика сприяння імпорту закінчується наприкінці 2022 року.

euromeatnews.com

Хоча ціни на кукурудзу, сою та пшеницю знизилися з недавніх максимумів в третьому кварталі, вони, ймовірно, ще виростуть через обмеженість запасів і зростаючий попит на сою і рослинні масла, відзначається в новому квартальному звіті CoBank. Зокрема, збільшення попиту на поновлюване паливо буде одним з факторів, що сприяють піднесенню цін. Сектор етанолу в США показав змішані результати протягом останнього кварталу, так як виробництво впало, проте, з іншого боку, операційна маржа різко зросла.

"Нормативно-правове середовище залишається динамічною, і політика США в області біопалива продовжує викликати тертя між фермерами, виробниками етанолу і заводами з переробки викопного палива", - розповіли в CoBank.

За матеріалами WorldGrain

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) реалізують програму з надання аграріям засобів тимчасового зберігання зерна (зернових рукавів). Завдяки підтримці урядів Канади, Японії та Minderoo Foundation українські фермери отримають близько 31 000 зернових рукавів, місткістю 200 тон кожен, що забезпечить зберігання 30% від загальнонаціональної потреби.

У продовження цієї програми, Мінагрополітики та ФАО проводять реєстрацію для отримання 105 комплектів спеціальної техніки для завантаження / розвантаження зернових рукавів. Один комплект складається із 1 завантажувача, 1 розвантажувача та 1 бункера-перевантажувача, та надаватиметься у розрахунку для завантаження щонайменше 292 зернових рукавів.

Реєстрація відбувається у два етапи: для отримувачів техніки та для обрання їх сільгоспвиробниками.

Другий етап триватиме до 15 грудня, із назвою програми у ДАРі «Вибір отримувача техніки — надавача послуг із завантаження рукавів для зберігання зерна, отриманих від ФАО». У межах цього етапу отримувачі зернових рукавів від ФАО можуть подати заявку на послуги із заповнення отриманих рукавів та обрати зі списку компанію-оператора, що, на їхню думку, повинна отримати техніку, а також зазначити кількість рукавів для завантаження обраним оператором.

Для зручності сільгоспвиробників, надаємо перелік зареєстрованих у ДАРі компаній-операторів, які сільгоспвиробник може вказати як отримувачів необхідної техніки.

Вебінар щодо умов участі у програмі можна передивитись за посиланням.

minagro.gov.ua

Молочна галузь на фоні кризи переживає трансформацію з дрібнотоварної та низькоефективної у промислову, високоефективну та інтегровану на рівні «виробник — переробник». Україна входить до нової ери високопродуктивних молочно-товарних ферм.

Таку думку висловила генеральний директор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк під час онлайн-заходу в рамках EuroTier Digital на тему: «Сучасне тваринництво — потенціал для інвестицій в Україні», пише agroportal.ua.

«Молочне скотарство є головним джерелом надходження коштів до бюджету, оскільки близько 12% всіх працюючих у сфері сільського господарства — люди, які залучені в молочне виробництво, і близько 11% всього валового сільгоспвиробництва складає молочна продукція. Також один працівник молочно-товарної ферми генерує робочі місця як мінімум для 10 працівників суміжних галузей і кожен 1 млн т сировини — це близько 1 млрд грн надходжень до бюджетів у вигляді податків із зарплат людей, які працюють на фермі», — зазначає Ганна Лавренюк.

За її словами, розвитку молочного скотарства заважає відсутність кадрового потенціалу та кормової стратегії.

«У 2020-му вперше за останні 20 років ми зіткнулися з тим, що аграрії в південних регіонах не змогли виростити грубі корми, а східні області змогли заготовити лише 40% від їхньої потреби до наступного сезону. Кліматичні кризи не зникнуть, і до 2050 року зона Степу пошириться майже на 70% України», — пояснює Ганна Лавренюк.

Експерт додала, що для виходу української молочної продукції на зовнішні ринки потрібно формування великих партій продукції стабільної якості. І цього ніяк не досягти без потужних, сучасних, ефективних ферм у кооперації з переробними підприємствами.

«За оцінками Світового банку, для того щоб Україна зайняла нішу на зовнішньому ринку, має бути створене переробне підприємство потужністю не менше 500 тис. т молока/рік. Потрібно забезпечити необхідну сировинну базу — не менше 10 промислових молочно-товарних ферм потужністю утримання від 10 тис. корів із відповідним земельним банком», — зазначає Ганна Лавренюк.

Вона додала, що Україні потрібна потужна стратегія розвитку молочної галузі до 2040 року з ключовими факторами, які сконцентровані навколо розвитку кадрового потенціалу, залучення передових технологій, розвитку кооперації у питаннях виробництва і торгівлі, розвитку генетичного потенціалу в молочному скотарстві на національному рівні.