АЧС: нові випадки в Закарпатській та Волинській областях

28-серп-2017

З 21 серпня 2017 року в Україні зафіксували два нові випадки африканської чуми свиней.

У Закарпатській області в урочищі «Шаланківська гора» ТМР «Лісівник» (Виноградівський р-н) та в урочищі «Калина» лісомисливських угідь ДП «СЛАП» Іршава агроліс" (Іршавський р-н) виявили труп дикого кабана та провели відстріл дикого поголів’я.

Ще один випадок захворювання та падіжу свиней зафіксували у підсобному господарстві громадянина у с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області.

Дослідження проб у ДНДІЛДВСЕ* у м. Києві підтвердили діагноз — АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника.

*ДНДІЛДВСЕ — Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

PigUA.info за матеріалами www.consumer.gov.ua

Більше новин
З 1 липня ніяких заборон на закупівлю молока другого ґатунку не запроваджується
04-лип-2018

До 1 січня 2020 року молоко другого класу буде прийматися переробними підприємствами на будь-які цілі. З 1 січня 2020 р. по 1 січня 2022 р. буде встановлено перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде продовжувати прийматись, але вже виключно в технічних цілях для виробництва нехарчових продуктів (наприклад, кормів для тварин або казеїну). Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час інтерв'ю одному з українських телеканалів.

«З 1 липня нічого не змінилося, молоко 2-го ґатунку не відмінили. Селяни та всі ті, хто виробляє молоко, можуть спокійно його здавати на підприємства до 1 січня 2020 року. Тобто, на підставі чинного законодавства до 2020 року молоко абсолютно всіх ґатунків, у тому числі і другого, приймається і використовується молокопереробними підприємствами для харчових цілей», — відмітила Олена Ковальова.

Разом з цим, з метою підвищення якості молока та встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива та молочних продуктів, Мінагрополітики було розроблено проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів».

Вказані вимоги мають на меті запровадити належну виробничу практику виробництва, переробки, введення в обіг молока та молочних продуктів.

Для забезпечення належної якості та безпечності при виробництві молока держава надає значну фінансову підтримку. Так, скористатися коштами та підвищити якість своєї продукції виробники можуть в рамках програми підтримки тваринництва (4 млрд на 2018 рік) та програми розвитку фермерства і кооперації (1 млрд грн).

«Коли 30% молока, що йде на переробку, це молоко другого ґатунку, то очевидно, що необхідно час та умови, для того, щоб селяни або ті, хто виробляють молоко другого ґатунку, мали можливість переорієнтуватися, перебудуватися. Тому держава здійснює і фінансову підтримку, й інформаційну», — підкреслила Олена Ковальова.

Як відомо, на сьогодні здійснено нарахування дотацій фізичним особам за вирощування молодняку ВРХ у сумі 6,7 млн грн, сільгосппідприємствам за утримання корів у обсязі 259,2 млн грн та компенсацію відсотків за кредитами в обсязі 21,4 тис. гривень.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Систему НАССР впровадили понад 400 українських підприємств
14-вер-2018

20 вересня 2018 року набуде чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який завершить другий етап переходу підприємствна нову систему контролю за безпечністю харчових продуктів НАССР.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Трофімцева повідомила, що система НАССР поступово, але впроваджується на наших виробничих потужностях.

«Ми бачимо непоганий прогрес на підприємствах: на сьогоднішній день 426 підприємства вже впровадили систему НАССР. Ще 143 підприємства знаходяться якраз в процесі розробки або її впровадження», — зазначила Трофімцева.

За її словами, держава в цій сфері здійснює моніторинг, аудит та контроль процесів на виробництві. Контроль за впровадженням системи НАССР покладено на Держспоживслужбу.

Покарання для злісних порушників передбачено доволі високе — штраф у 30 мінімальних зарплат для юридичних осіб, та 15 мінімальних зарплат для фізичних осіб, аж до закриття підприємства. При цьому заступник міністра запевнила, що сертифікація НАССР, яку сьогодні активно пропонують як послугу в інтернеті зовсім не обов’язкова, головне дотримуватися гігієнічних вимог системи НАССР на всіх етапах виробництва, які виробники цілком успішно можуть впровадити самі.

Цей закон було прийнято для гармонізації законодавств України та Євросоюзу у сфері безпечності харчового виробництва. Відповідно до цього закону всі виробники харчових продуктів мають 3 роки, щоб впровадити систему керування безпекою НАССР (аналіз ризиків і контролю критичних точок, яка діє у Європі). Ця робота передбачає кілька етапів, залежно від виду діяльності та розміру підприємства.

Вона додала, що лідерами за кількістю підприємств, які впровадили або розпочали роботу з розробки системи НАССР є Дніпропетровська, Волинська, Вінницька та Харківська області, де нараховується відповідно 60, 49, 48 і 45 таких підприємств. А в розрізі галузей найкращі показники у м’ясопереробній та молокопереробній.

«Малі потужності, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію і мають персоналу до 5 осіб, мають терміни для розробки та впровадження системи НАССР ще рік — до 20 вересня 2019 року», — відмітила Ольга Трофімцева.

Також в Мінагрополітики повідомили, що Міжнародна системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) — це система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.

minagro

Детальніше
Набрали чинності Порядки ідентифікації ВРХ, овець і кіз
20-бер-2018

13 березня 2018 року після опублікування в Офіційному віснику України набрали чинності накази Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», зареєстрований Міністерством юстиції України 13 лютого 2018 року за № 166/31618 та від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» затверджениий Міністерством юстиції України 07 лютого 2018 року за № 155/31607.

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби» можна ознайомитися за посиланням.

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» можна ознайомитися за посиланням.

consumer

Детальніше
Молочний імпорт у 9 разів менше експорту
17-лип-2017

Хоча поточні показники зовнішньої молочної торгівлі набагато нижче докризового 2013 року, але у порівнянні з періодом глибокої кризи двох попередніх років український молочний експорт дійсно можна вважати успішним.

У першому півріччі 2017 року експорт більшості молокопродуктів суттєво зріс, і на тлі зростання цін валютна виручка від зовнішньої реалізації виявилася майже в два рази більшою в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Молочної продукції, в тому числі молоковмісних продуктів, було продано за межі країни на суму в USD215 млн.

Найбільш істотним, майже у три з половиною рази у натуральному вираженні, виявилося зростання продажів сирних продуктів. У три рази зріс експорт вершкового масла, більш ніж в два рази — реалізація сухого незбираного молока. Водночас зовнішні продажі сухого знежиреного молока і молочних консервів помітно скоротилися.

Порівнюючи показники червневого експорту з минулорічними, варто зазначити помітне зростання по сирним продуктам, маслу і СНМ. Реалізація консервів, СЗМ, спредів зменшилася.

Молочний імпорт в поточному році також зріс майже за всіма товарними позиціями, але істотні зовнішні закупівлі відбувалися тільки в категорії сирів, ввезення яких зросло приблизно на третину.

Загалом, молочний імпорт поки не критичний, в грошовому вираженні він у 9 разів менше експорту. 

milkua.info за матеріалами infagro.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок