АЧС: нові випадки в Закарпатській та Волинській областях

Вартість м'яса в Україні з початку поточного року зросла майже на чверть, зокрема, яловичина подорожчала на 30%, а свинина — на 15%

Про це повідомляють аналітики компанії Pro-Consulting.

«Ціна яловичини зростає через скорочення поголів'я ВРХ внаслідок низької рентабельності тваринництва. Крім того, термін окупності інвестицій у цій сфері може досягати десяти років, що зумовлює ризики для бізнесу», — відмітили експерти.

Також відзначається зниження виробництва свинини, яку за сім місяців поточного року було вироблено 120 тис. тонн, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Разом з тим, експерти відзначили, що перспективним напрямком для м'ясного бізнесу є розвиток експорту.

«На зовнішньому ринку, зокрема, в країнах Близького Сходу і Північної Африки, українські виробники мають кілька переваг: корма для ВРХ в Україні відносно дешеві, а доставляти готову продукцію ближче, ніж з основних країн-експортерів – Бразилії, Індії, Австралії», — зазначили Pro-Consulting.

Експерти також відзначили, що перспективними сегментами для експорту свинини будуть країни пострадянського простору, а також Далекий Схід.

milkua.info

Щорічний обсяг продажу молочної продукції одноосібниками оцінюється в 20 млрд грн.

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

За його словами, розглядаючи моделі кооперації слід пам’ятати, що на сьогодні вигідною є лише комерційна модель. Ярмак відмічає, що якщо учасники не мають комерційного мотиву заробітку та бажання рухатися далі, то кооператив ніколи не буде розвиватися.

Крім цього, він зазначив, що наразі одноосібні селянські господарства поділяються на дві категорії.

«У молочарстві люди, які тримають 1—2 корови, не залежать від них, швидше, навпаки. Це так само, практично, як тримати собаку. Одноосібники насправді поділяються на декілька категорій і одна з них уже комерційна. Це категорія людей, які тримають корів поблизу великих міст чи райцентрів», — зауважив експерт.

Він додав, що такі господарства заробляють на молоці, виробляючи вдома сир чи сметану.

«Це вигідніше, ніж здавати молоко на переробку. Щорічний обсяг продажу молочної продукції одноосібниками оцінюється в 20 млрд грн. Це майже третина від того, що заробляють професійні виробники молока», — підсумував Андрій Ярмак.

AgroPolit.com

Вся посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2017 року очікується на рівні 26,9 млн га, що на 152 тис. га більше показника 2016 року.

Зерновими культурами засіяно 14,3 млн га (53% до всіх посівних площ). З них: ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) - 7,17 млн га, озимі на зерно – 7,15 млн га.

У розрізі ярих зернових площі складають:

- пшениця – 177 тис. га,

- ячмінь – 1,59 млн га,

- овес – 199 тис. га

- горох – 386 тис. га або 117%;

- кукурудза на зерно - 4,47 млн га;

- гречка – 154 тис. га;

- просо – 54 тис. га.

Із озимих культур:

- озима пшениця - 6103 тис.га ;

- жито - 169 тис.га ;

- озимий ячмінь - 872 тис.га ;

- озимий ріпак - 858 тис.га.

Із технічних культур:

- цукрові буряки - 313 тис. га;

- соняшник - 5,6 млн га;

- соя –1,88 млн га.

Перед початком збиральної кампанії, технічний парк АПК нараховує 312 тис. од. тракторів та понад 52 тис. од. зернозбиральних комбайнів.

За даними областей за 4 місяці 2017 року аграріями придбано 3218 од. техніки на суму близько 3,4 млрд грн. У тому числі:

- тракторів – 822 од. (1,2 млрд грн),

- зернозбиральних комбайнів – 173 од. (598,7 млн грн),

- ґрунтообробної техніки – 601 од. (258,4 млн грн),

- посівної техніки – 409 од. (411,5 млн грн)

- іншої техніки і обладнання – 1213 од. (881,5 мільйонів гривень).

У 2016 р. придбано 9995 од. на суму 10,4 млрд гривень.

Прес-служба Мінагрополітики

Зважаючи, що в Україні менш зарегульоване впровадження інновацій, ніж у США та країнах ЄС, можемо потенційно залучати іноземні компанії до співпраці, тестуючи інновації на великих площах, і надавати фідбек іноземним компаніям.

Про це сказала заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України у 2015-2018 рр. Наталія Микольська в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».

«В останньому дослідженні Стенфордського університету аграрне виробництво поділене на певні етапи з визначенням проблем у кожному з них, а також запропоновано 5-7 технологій, які потенційно можуть вирішити ці проблеми. Але ніхто не дає гарантії, що якась одна технологія зможе повністю вирішити одну чи низку проблем», — зазначає Наталія Микольська.

За її словами, основна річ, яку зараз сповідує Кремнієва долина — поставте запитання, яку проблему потрібно вирішити.

«Тому насамперед потрібно визначитись, яку проблему потрібно вирішити, і від цього вже відштовхуватися — застосовувати такий інструмент як блокчейн чи, можливо, краще застосувати штучний інтелект або машинне навчання. І другий важливий момент — все, що ми бачимо зараз, через 5 років буде відкладене в довгий ящик, і використовуватиметься якась невеличка частина від того, що існує сьогодні», — відзначила Наталія Микольська.

AgroPortal.ua