ЗВТ: огляд імпорту агропродукції з країн ЄС за січень-квітень 2017

25 квітня 2022 року у Міністерстві юстиції зареєстровано наказ Мінагрополітики, який встановлює гігієнічні вимоги до первинного виробництва та обігу молока від сільськогосподарських тварин, які утримуються дрібнотоварними виробниками, а також до пунктів заготівлі молока.

«Міністерство запропонувало гнучкий підхід з дотримання гігієнічних вимог при виробництві молока в господарствах, на яких утримується до п’яти умовних голів дійних тварин, та його заготівлі молокоприймальними пунктами. Реалізація проекту наказу зменшить навантаження через скасування надмірно деталізованих та неактуальних вимог до дрібнотоварного виробництва молока та його обігу. З іншого боку таке регулювання забезпечить гармонізацію з Вимогами до безпечності та якості молока та молочних продуктів, затверджених наказом Мінагрополітики від 12 березня 2019 року № 118. Таким чином зроблено ще один крок з гармонізації законодавства про безпечність харчових продуктів до законодавства Європейського Союзу. Водночас держава поліпшить іміджевий рейтинг країни-експортера молочних продуктів на міжнародному ринку», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький

Наказом передбачено вимоги до:

— первинного виробництва молока, включно з вимогами щодо контролю за станом здоров'я тварин та за використанням ветеринарних препаратів;

— приміщень і обладнання для доїння та приміщень для зберігання молока;

— доїння, первинної обробки молока та збирання молока пунктами;

— осіб (персоналу), які здійснюють доїння, первинну обробку, заготівлю та транспортування молока в пункти або на переробну потужність;

— пунктів заготівлі молока та збирання молока в пунктах і транспортування його на переробну потужність.

— дослідження молока на відповідність критеріям, установленими Вимогами до безпечності та якості молока та молочних продуктів та вжиття заходів у разі виявлення невідповідностей.

Виконання цих вимог забезпечить підвищення якості та безпечності молока, що виробляється в таких господарствах, що важливо в умовах перехідного періоду з поетапного підвищення допустимих рівнів критеріїв до сирого молока.

Разом з тим визнані такими, що втратили чинність накази: Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока» та від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах».

Звертаємо увагу, що наказ Мінагрополітики від 07 квітня 2022 року № 209 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

minagro.gov.ua

Упродовж найближчих восьми років світове споживання м’яса птиці зростатиме. Найбільш помітним воно буде в країнах, що розвиваються. У таких регіонах загальні обсяги споживання курятини та іншої птиці сягнуть 88 мільйонів тонн, що на 21% або більше, ніж у 2016 році.

У той же час очікується, що у розвинених країнах зростання продажів м’яса птиці становитиме 9%. Таким чином середній показник споживання у світі зросте на 16% (15 млн тонн).

Зміна дієти та доступні ціни на м’ясо птиці спонукають жителів країн, що розвиваються, споживати більше, повідомляють експерти Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). Наприклад, у Латинській Америці та в Карибському регіоні до 2030 року споживання зросте до 34,6 кілограма птиці на душу населення.

Передбачається, що для задоволення збільшення попиту світове виробництво м’яса птиці збільшиться майже на 16,5% з 2016 по 2028 рік. Утім, нарощування обсягів продажів буде трохи повільнішим порівняно з періодом 2015 – 2027 років (+18%).

Завдяки уповільненню зростання споживання м’яса та зростанню пропозицій у поєднанні з нижчими цінами на фуражне зерно порівняно з попереднім десятиріччям, реальні ціни на м’ясо птиці в середньостроковій перспективі знизяться. За даними FAO, вони зменшаться з 900 до майже 860 доларів за тонну.

Meat-Inform

Підвищення цін на корми призвело до зниження рентабельності світової молочної галузі у 2021 році. У 2022 році очікується деяке скорочення витрат на корми.

Про це повідомляє dairynews.ru з посиланням на дані звіту USDEC.

«Минулого року спостерігався неймовірно високий попит на кукурудзу за кордоном, насамперед із боку Китаю, поряд зі зниженням виробництва у країнах-експортерах, таких як Бразилія», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що очікується, що у 2022 році в Україні, Бразилії та Аргентині будуть добрі врожаї кукурудзи, що може знизити ціну на корми.

«Загалом, ми очікуємо, що в океанських перевезеннях має відбутися деяке ослаблення, але ми не очікуємо повернення до витрат на 2019 рік чи надійності перевізника. Вступаючи у 2022 рік, ми вважаємо, що посилення податково-бюджетної політики, потенційне підвищення відсоткових ставок призведуть до того, що попит на споживчі товари повернеться до рівня, близького до передпандемічного», — коментує Стівен Кейн, аналітик USDEC.

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua