Захищений ріпаковий шрот може бути відмінною альтернативою соєвому шроту

В останні кілька років виробництво свиней в Польщі значно скоротилося, відзначає Джим Лонг, президент Genesus Inc. 

Ще не так давно чисельність свиноматок в Польщі становила майже 2 млн голів, але зараз поголів'я скоротилося до 1 млн впродовж всього декількох останніх років. Свинарство як і раніше залишається основною сферою діяльності невеликих ферм, що впливає на загальні обсяги виробництва.

«У Польщі є багато дрібних сільгосппідприємств. Якщо ферма невелика, вона не платить податок на всі доходи. Відсутність податку на прибуток для фермерів призводить до того, що в країні поширена саме така форма господарювання. А оскільки існує багато дрібних власників, стає все важче і важче будувати нові свиноферми», — зазначає експерт.

Економіка Польщі зміцніла через велику фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Так як Польща стала більш процвітаючою, бажання розводити свиней в країні скоротилося. Крім того, консолідації галузі та міграція дрібних землевласників в міста і в інші країни істотно скоротили виробництво, підкреслює Джим Лонг.

Процес консолідації галузі найбільш яскраво можна продемонструвати на прикладі концерну Smithfield Foods, який є найбільшим виробником свинини в Польщі, з поголів'ям свиноматок близько 90 тис. і декількома переробними заводами на території країни. Проте, африканська чума свиней (АЧС) і зниження національного свинопоголів'я останнім часом збільшили імпорт в країну: понад мільйон свиней імпортуються щорічно польськими підприємствами, а Данія є основним постачальником.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Дуже важливо сформувати нову модель розвитку сільськогосподарського дорадництва, з урахуванням набутого власного досвіду та досвіду європейських країн. Мінагрополітики вживає ряд заходів, спрямованих на розвиток аграрного сектору, зокрема, розширення співпраці з ЄС у сфері сільського розвитку, диверсифікацію сільської економіки та підвищення рівня доходів сільського населення. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич на Всеукраїнської конференції з питань створення системи AKIS в Україні.

Він підкреслив необхідність втілення інновацій у сучасному сільському господарстві задля забезпечення продовольчої безпеки країни та розвитку конкурентних переваг на внутрішньому та міжнародному ринках.

«Сільгосптоваровиробники потребують знань з аграрного менеджменту та маркетингу, передових технологій у сільському господарстві, консультацій щодо ведення прибуткового господарювання, а сільські громади — обізнаності у можливих шляхах розбудови соціальної інфраструктури сільських територій.

У правильно функціонуючій системі знань та інновацій в сільськогосподарській галузі сільськогосподарські дорадники відіграють вирішальну роль, забезпечуючи надання фермерам актуальної інформації для впровадження їх ефективної діяльності», — зазначив Маркіян Дмитрасевич.

Нагадаємо, Система знань та інновацій в сільськогосподарській галузі (AKIS) охоплюють усіх людей та організації (організації та кооперативи фермерів та лісівників, дорадників, дослідників, представників бізнесу, недержавні громадські організації…), які створюють, поширюють та використовують знання та інновації в сільському господарстві та взаємопов’язаних сферах: на сільських територіях, в ланцюгах доданої вартості, щодо навколишнього середовища, клімату, біорозмаїття, суспільства, споживачів тощо.

minagro.gov.ua

Верховна Рада України прийняла законопроект, яким знизив до 14% податок на додану вартість щодо операцій з поставки окремих видів сільськогосподарської продукції (№3656).

Відповідне рішення підтримали 255 парламентаріїв, повідомляє кореспондент AgroPortal.ua.

Законопроектом пропонується встановити ставку податку на додану вартість в розмірі 14% за операціями з поставки на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, яка класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива) 0103 (свині , живі), 0104 (вівці, кози), 0401 (в частині молока незбираного) 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), +1201 (соєві боби), 1204 00 (насіння льону), 1205 (насіння свірпи і ріпаку), 1206 00 (насіння соняшнику), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур), 1 212 91 (цукровий буряк).

Україна хоче актуалізувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, заявив віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба.

«По-перше, ви знаєте, що мабуть ключовою темою нової Європейської комісії є Європейська зелена угода. Україна вже заявила про своє бажання стати частиною політик, які розробляються в рамках європейської „зеленої угоди“. Ми формуємо зараз національний внутрішній механізм, тому що це надзвичайно комплексна тема, яка торкається не лише енергетики й довкілля, але і фінансів, економіки, податкової системи і подальшого», — сказав Кулеба.

«Друга історія — це актуалізація угоди про асоціацію у торговельній частині, тобто квоти, тарифи. У нас минулого року 32 товарні позиції безмитного експорту були вичерпані, або в районі 90−95% — це такий самий показник, як у 2018 році», — зазначив віцепрем'єр.

Він назвав це «позитивною динамікою», адже у 2016 році було 26 позицій. Водночас, додав він, це показує також, що Україні дуже тісно в нинішніх показниках і потрібно вести серйозну розмову з ЄС про тарифні квоти.

«І третє — це славнозвісний „промисловий безвіз“, про який уже 100−500 разів сказано, озвучено. Є багато нюансів, але я запевняю, що уряд України налаштований пройти цей шлях до успішного для обох сторін результату», — додав він.

agronews.ua