Зараженість кормових культур мікотоксинами зростає

У 2020 році держпідтримкою не передбачені дотації на вирощування молодняку ВРХ, але людей про це офіційно не повідомили.

До Асоціації тваринників України постійно надходять звернення від власників домогосподарств: люди скаржаться, що в селищних радах їм відмовляють у прийнятті документів на вирощування молодняка ВРХ. Мовляв, дотації відмінено. Але в офіційних джерелах людей про це не повідомили, на сайті Мінагрополітики відповідний розділ про можливість отримання дотацій на відгодівлю ВРХ так і залишився: http://dotacii.minagro.gov.ua/ua/2500-za-telya.

Люди збирають документи, а прийшовши їх подавати – натикаються на відмову: дотації скасовано!

Прес-служба Асоціації тваринників України

За підсумками січня-квітня 2017 року Україна експортувала 36,4 тис. тонн молочних продуктів на суму 63,7 млн дол. У натуральному виразі це на 33% більше, ніж за аналізований період  2016-го, а в грошовому — на 81%.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ.

Найбільше зростання продовжує демонструвати масло. За аналізований період його продажі в натуральному виразі зросли на 232,6%, а в грошовому — на 319,5%. Загалом за перші 4 місяці було експортовано 5,5 тис. тонн масла на загальну суму 20 млн дол. Зокрема у квітні було експортовано майже 2 тис. тонн масла, що на 17% більше, ніж у березні та на 293%, ніж у квітні минулого року. Найбільше масла поставляли до Марокко (4,5 млн дол., за 4 місяці), Казахстану (2,6 млн дол.) та Молдови (2,3 млн дол.).

Експорт молока та вершків незгущених від початку року склав 2,6 тис. тонн, що на 27,7% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі продажі склали 1,7 млн дол. (-9,3%). Найбільшими ринками збуту залишаються Молдова (761 тис. дол.), Грузія (478 тис. дол.) та Саудівська Аравія (233 тис. дол.)

Експорт згущеного молока та вершків у січні-квітні склав 13,9 тис. т. (+6,1%) на суму 24,5 млн дол. (+35,1 млн дол.). Це найбільша експортна група вітчизняної молочки. Торгували найбільше з Казахстаном (4,8 млн дол.), Туркменістаном (3,3 млн дол.) та Бангладеш (2,4 млн дол.).

Торгівля кисломолочними продуктами, як і свіжими показує падіння, в порівнянні з минулим роком. За підсумками 4 місяців на зовнішні ринки було поставлено лише 841 тонна (-26,1%) продукту на суму 829 тис. дол. (-17,4%). Основним ринком збуту залишається Молдова. Туди постачають більше 50% всієї кисломолочної продукції.

Молочна сироватка стоїть на другому місці за експортними обсягами. За чотири місяці було експортовано близько 12 тис. тонн (+91%) продукту. У вартісному виразі це 8,3 млн дол. (+145,2%). В тому числі, у квітні на зовнішні ринки було продано 3,2 тис. тонн продукту на суму 2,5 млн дол. Основними імпортерами були: Китай — 4,2 млн дол., Індія — 641 тис. дол. та В’єтнам — 448 тис. дол.

Експортні показники сиру показують позитивні зрушення. За чотири місяці їх обсяг зріс на 16,5% — до 2,5 тис. тонн, та приніс Україні 8,5 млн дол. (+38,2%). У квітні було експортовано 928 тонн продукту, що на 37,5% більше, ніж у березні та на 19,4% більше, ніж у квітні 2016. Основними покупцями вітчизняного сиру були Казахстан (4,2 млн дол.) Молдова (2,4 млн дол.), та Єгипет (997 тис. дол.).

Експорт масла у 2016-2017 р.

 Грузія оновила умови ввезення м’яса птиці. Щоб українські виробники цієї продукції могли здійснювати торгівлю з країною, вони мають врахувати перелік спеціальних вимог, які наразі опубліковані, зокрема на порталі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

«До уваги українських виробників-експортерів продукції! Компетентні органи Грузії оприлюднили вимоги до експорту м’яса птиці у свою країну. Ознайомитися з вимогами щодо ввезення продукції до Грузії можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво».

Нагадаємо, минулого тижня Єврокомісія опублікувала рішення щодо поновлення імпорту м’яса птиці з України та транзит такої продукції. Причиною такого рішення стало те, що Євросоюз вперше застосував режим зонування до України у контексті спалаху грипу птиці.

Meat-Inform

У свіжому звіті аналітичної платформи IFCN, учасником якої є Аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ), оприлюднено дані про ТОП-20 молокопереробних підприємств світу.

«Цікаво, що два підприємства із ТОП-3 — це кооперативи! Як і переважна більшість всього топ-списку», — зазначають господарства-учасники АВМ.

Сприятливі умови для створення та функціонування кооперативів особливо важливі у галузях, що мають довгий термін окупності, зокрема для молочної галузі.

Віцепрезидентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк підкреслює, що влітку було прийнято оновлену редакцію закону № 819-IX «Про сільськогосподарську кооперацію». Вчора Президент підписав Закон № 3295 «Про державну підтримку сільського господарства України», згідно якого с/г кооперативи зможуть бути реципієнтами будь-якої програми державної підтримки. Проте ці інструменти підтримки створення та функціонування сільськогосподарських кооперативів будуть неповними без змін у податковій політиці щодо кооперативів.

«Асоціація виробників молока вітає схвалення Урядом закону „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів“, котрий нарешті дасть можливість виробникам об'єднуватися в ефективні кооперативи, отримувати більші прибутки та інвестувати їх у розвиток», — наглошує Ганна Лавренюк.

Зміни до ПКУ включають:

• заміна термінів «сільськогосподарський виробничий кооператив» та «сільськогосподарський обслуговуючий кооператив» на терміни «сільськогосподарський кооператив, що діє без мети отримання прибутку», та «сільськогосподарський кооператив, що діє з метою отримання прибутку»;
• запровадження нового терміну «патронажні дивіденди сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою отримання прибутку»;
• додається положення, згідно з яким не сплачується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з коштів, отриманих фізичною особою-членом кооперативу, який діє без мети отримання прибутку, що повертаються йому як надлишково сплачена ним вартість наданих кооперативом послуг. Також не сплачується ПДФО з частки члена кооперативу у статутному капіталі і поворотного цільового внеску, що повертаються йому після припинення членства у кооперативі;
• визначаються особливості 3-х річного перехідного періоду до діючих сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів, а також кооперативних об'єднань, а саме приведення їх установчих документів у відповідність до вимог Закону № 819.

Про Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів» на офіційному сайті Мінекономіки читайте тут.

avm-ua.org