Укладено два Меморандуми у молочній галузі між Мінагрополітики та катарськими компаніями

03-вер-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України та катарські компанії Baladna (QPSC), WIDAM FOOD COMPANY (QPSC) уклали два Меморандуми про взаєморозуміння.

Про це повідомляється на сайті Мінагрополітики.

 2 вересня 2021 року, у приміщенні Клубу Кабінету Міністрів України відбулося друге пленарне засідання спільної комісії з економічного, торговельного та технічного співробітництва між Урядом України та Урядом Держави Катар.

Результатом попередніх напрацювань, реалізації інвестиційних проектів в Україні та обговорення питань співробітництва у сфері агропромислового комплексу стало укладення двох Меморандумів про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та катарськими компаніями: Baladna (QPSC), WIDAM FOOD COMPANY (QPSC).

Сторони домовилися співпрацювати та здійснювати обмін інформацією у сфері інвестиційних агропроектів в Україні.

Також сторони підтвердили зацікавленість у розвитку молочної галузі, зокрема, молокопереробної. 

Укладення Меморандумів сприятиме інноваційно-інвестиційному розвитку сфери молочного виробництва України та забезпеченню продовольчої безпеки в цілому.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький підкреслив, що попередні домовленості, досягнуті під час візиту Президента України Володимира Зеленського та Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка до Катару у квітні цього року, знаходять практичну імплементацію.

«Сьогодні ми підписали меморандум з однією із найбільших компаній Катару, яка має дуже гарну експертизу, знання про технології. Приміром, середній надій на корову на їхніх підприємствах у Катарі становить 40 літрів на день і є одним із найвищих у світі. Тому важливо, що катарські технології будуть залучені в розвиток молочного поголів’я в Україні», – резюмував Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що це, перш за все, надасть нові робочі місця в сільській місцевості та сприятиме збільшенню доданої вартості.

Більше новин
Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький
22-квіт-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Детальніше
З'явився гібрид, який подовжить вікно заготівлі якісного силосу
25-лист-2021

Наступного сезону в портфелі компанії LNZ Group буде представлено новий гібрид силосної кукурудзи S3477/EXPG601 з ФАО 340, який дасть можливість розширити вікно заготівлі якісного силосу залежно від потреб господарства.

Про це AgroPortal.ua розповів директор Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

«Гібрид S3477/EXPG601 відповідає всім вимогам до силосних гібридів. Однією з основних передумов для виведення нового силосного гібриду на ринок була відсутність у силосній лінійці бренду UNIVERSEED гібридів з ФАО 320-350», — зазначає Олександр Хмелюк.

За його словами, гібрид S3477/EXPG601 буде особливо доречним для північних регіонів, де гібриди з ФАО 400 і вище не отримують достатньої для повноцінного визрівання кількості сонячної енергії.

AgroPortal.ua 

Детальніше
АЧС: нові випадки в Черкаській та Одеській областях
27-черв-2018

Станом на 26 червня 2018 року в Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, поблизу села Олянино (Кам’янський район, Черкаська область) виявили два трупа домашніх свиней.

Крім того, захворювання та загибель свиней зареєстрували в особистому підсобному господарстві громадянина в м. Ізмаїл (Ізмаїльський район Одеська область) та в прикордонній смузі на о. Репіда (Матросянська сільська рада, Ізмаїльський район) серед диких свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу встановили діагноз АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Детальніше
М'ясо птиці в цьому році не подешевшає
12-бер-2018

 У 2018 році на ринку м'яса птиці не очікується різких цінових коливань, в той же час вартість курятини зростатиме пропорційно інфляції і витратам на виробництво. Про це заявили в Асоціації "Союз птахівників України", передає УНН.

"На ціну виробника постійно впливає на собівартість виробництва, яка в свою чергу завжди знаходиться під тиском ціноутворення на її складові. Будь-яке підвищення ціни на складову або збільшення курсу національної валюти має ланцюгову реакцію і провокує зростання відпускних, а далі і роздрібних цін.

Сьогодні спостерігається певна стабілізація внутрішніх цін на м'ясо птиці. За січень споживчі ціни збільшилися лише на 2,2%, в той час як індекс витрат на виробництво тваринницької продукції зріс за цей період на 5,6% ", - пояснили в Асоціації.

Крім внутрішніх факторів, вартість курятини в Україні залежить від експортних цін виробників, які в січні цього року продемонстрували зростання.

"Експортні ціни майже завжди більш стабільні і привабливі через їх формування в іноземній валюті і, як правило, вищий рівень від внутрішньої ціни", - відзначили в Асоціації і додали, що ціна, за якою поставляється продукція за кордон, є результатом спільної згоди продавця і покупця.

"Експортна ціна завжди враховує особливості ринку", - відзначили фахівці.

Нагадаємо, Україна прогнозують ключову роль на ринку курятини в ЄС. Як відзначають міжнародні дослідники, "навіть при значних імпортних зборах ціна пропозиції філе грудки з Бразилії і України дорівнює або нижче ціни пропозиції виробників ЄС".

www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок