Набрав чинності Порядок ідентифікації та реєстрації свиней

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

Китай та ще 14 азіатсько-тихоокеанських держав підписали найбільшу в світі угоду про вільну торгівлю. Вона охоплює 2,2 мільярда людей.

Китай уклав найбільшу у світі угоду про вільну торгівлю з 14 азіатсько-тихоокеанськими країнами. Її підписали у неділю, 15 листопада, під час віртуального саміту країн Південно-Східної Азії (Asean) у столиці В'єтнаму Ханої. Підписанню цієї угоди передували вісім років переговорів між країнами-учасницями.

Угоду «Регіональне, всебічне економічне партнерство» (RCEP) уклали Китай, В'єтнам, Сінґапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, Японія, Австралія, Південна Корея та Нова Зеландія. Вона охоплює 2,2 мільярда людей та близько третини світового економічного виробництва.

Завдяки цьому документу країни домовилися про зниження тарифів і встановлення загальних для усіх учасників угоди правил торгівлі. Домовленості стосуються торгівлі, послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації та авторських прав.

На думку експертів, угода сприятиме економічній інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та протидіятиме протекціоністським тенденціям, пише dpa. Крім того, цей пакт є великим успіхом для Пекіна на тлі триваючої торговельної війни із США.

До кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, країни RCEP становили 29 відсотків від світового обсягу торгівлі - трохи менше, ніж ЄС, який складав 33 відсотки. Тепер експерти очікують, що частка спільноти RCEP збільшиться.

«RCEP перекроє економічну та стратегічну карту Індо-Тихоокеанського регіону», — сказав Джеффрі Вілсон з Австралійського інституту стратегічної політики і припустив, що угода «дасть поштовх» зусиллям з відновлення економіки після пандемії.

Угоді передував 31 раунд переговорів та 18 зустрічей міністрів. Терміни її укладення зривалися шість разів. Згодом її доля залежала від Індії, керівництво якої виступало проти низки пунктів угоди. Утім, наприкінці 2019 року Індія відмовилась від переговорів і шлях до угоди був відкритий.

dw.com

Виробники соціально значущих продуктів викупили увесь обсяг природного газу, виставлений сьогодні, 17 січня, на продаж на Українській енергетичній біржі.

Загальний обсяг реалізованого газу склав — 1,346 млн м³, говориться у повідомленні біржі.

У перших торгах до продажу ресурс представили 6 компаній-ініціаторів, а саме: «Природні ресурси», СГС, ЕСКО-ПІВНІЧ, «Косул», «Нафтогазвидобування», «Укргазвидобуток».

Ціни продажу видобувних компаній перебували в діапазоні від 6153,60 грн/тис. м³ до 17769,91 грн/тис.м³ з ПДВ. Середньозважена ціна, що сформувалась в результаті торгів, становить 11599,43 грн/тис. м³.

«Право на участь у біржових торгах з метою купівлі природного газу можуть отримати суб’єкти господарювання, які внесені до переліку покупців, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу та мають укладені із споживачами договори постачання природного газу з метою його використання виключно для виробництва з метою споживання на території України продовольчих товарів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 “Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення” та забезпечення потреб внутрішнього ринку», — нагадали на біржі.

У третій декаді жовтня ціни на ринку живця продовжили зниження, констатують в Асоціації «Свинарі України».

Торги минулої п’ятниці знову скорегували ціни закупівлі свиней забійних кондицій у бік пониження на 1,5-4 грн/кг проти показників попереднього тижня. Зокрема, цього тижня закупівлю свиней у Центрі переважно здійснювали по 70-72 грн/кг, на Заході ціни коливалися в межах 68-70 грн/кг. Найбільший ціновий діапазон спостерігався у східних регіонах — від 68 до 72 грн/кг. Середньозважена ринкова позначка змістилася на 3,9% проти попереднього тижня та склала 69,42 грн/кг.

Причиною вагомої розбіжності цін у східних областях є обмеженість пропозиції свиней забійних кондицій, що підтримує ціни на підвищеному рівні, тоді як нижній поріг цін відображає зміну споживчої активності через посилення міграції населення із посиленням військової агресії. Крім цього, як і в решті областей, істотні складнощі для реалізації свинини створюють часті повітряні тривоги та віялові відключення електропостачання. За свідченнями м’ясопереробників, роздрібна торгівля охолодженим м’ясом з тижневих замовлень переорієнтувалася на 2-3 денні обсяги закупівлі, а вимушені «паузи» в роботі істотно ускладнюють формування та дотримання графіків поставок.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України»