У Франції пташиний грип вплинув на кормову промисловість

Незабаром Україна отримає шанс збільшити експорт курятини в Європу. Це станеться, якщо Європарламент схвалить домовленість сторін про зміну угоди про зону вільної торгівлі. Від позитивного рішення ЄП виграє європейський споживач, який отримає великий вибір продукту за низькою ціною. Про це заявила представник "Центру вибору споживача" (Consumer Choice Centre) Марія Чапля, передає УНН з посиланням на Food and Drink International.

Згідно з попередньою угодою, Єврокомісія планує збільшити імпортну квоту на українську курятину - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, нагадала Чапля.

"Не дивлячись на те, що цифри здаються багатообіцяючими, малі тарифні квоти по своїй суті шкідливі і обмежують вибір споживачів. Обмежуючи кількість імпорту курячої грудки, що надходить на ринок ЄС, ЄС створює спотворення на ринку, що призводить до зниження добробуту споживачів.

Простіше кажучи, вільна торгівля - це обмін, який дозволяє кожній стороні використовувати свою перевагу і отримувати вигоду з переваги іншої", - заявила вона.

Вигоду від збільшення імпортних квот отримають європейські споживачі, говорить Чапля.

"Європейські споживачі можуть отримувати значно більший запас курячих грудок за нижчою ціною", - наголошує вона.

У той же час, результатом угоди можуть бути незадоволені європейські птахівники, каже представник Центру.

"І тут дуже важливо не дозволити їм перешкодити цим переговорам", - зазначила вона.

В ідеалі, ЄС не повинен вводити торгові обмеження у вигляді тарифних квот, так як це б'є по споживачах.

"Замість цього потрібно сприяти вільному обміну", - резюмувала Чапля.

Джерело: УНН

Верховна Рада України сьогодні може розглянути в першому читанні законопроект про приведення вимог до маркування харчової продуккції у відповідність із стандартами ЄС, згодом документ може бути прийнятий в цілому.

Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з аграрних питань Олександр Бакуменко.

За його словами, законопроект підготовлений і внесений на розгляд парламенту в рамках зобов’язань України за угодою про асоціацію з ЄС синхронізувати власне законодавство з европейськими законами. Він підкреслив, що документ підтримує Євросоюз і уряд.

«Це питання ми обговорювали з представниками бізнесу протягом півтора року. Має бути баланс між інтересами бізнесу, між захистом прав споживачів і системою державного контролю, яка забезпечує цей захист. Закон має розглядатися в парламенті, якщо він буде поставленний на голосування він може бути прийнятим в першому читанні», — сказав Бакуменко.

За словами нардепа, законопроект уніфікує правила щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. При цьому виробникам забороняється використовувати на упаковці інформацію, яка може ввести споживача в оману — данні мають бути точними і зрозумілими рядовому громадянину.

Також в проекті містяться вимоги до розбірливості інформації на етикетці і мінімального розміру шрифту. Виробники також будуть зобов’язані надавати інформацію про алергени в продукції, а також сповіщати, чи піддавався продукт заморозці чи розморозці. Також запроваджуються нові терміни придатності продукції, що швидко псується.

За словами Бакуменко, від прийняття закону виграють всі гравці ринку харчових продуктів. «Оператори ринку матимуть уніфіковані правила, щодо надання споживачам інформації, що дозволить забезпечити правову визначенність і зменшити адмінтиск на операторів ринку. Споживачі зможуть робити свідомий вибір, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних і етичних міркувань. Вони матимуть захист від шахрайських і оманливих практик», — зазначив політик.

agronews

Однією із основних причин розповсюдження вірусу АЧС в Україні є відсутність відповідальності за поширення хвороби. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Асоціації свинарів України.

Так, в АСУ наголосили, що на сьогодні окрім ліквідації тварин, на власника не поширюються жодні «санкції».

«А якщо мова про промислового виробника, тут теж далеко не всі дбають про налагодження системи біобезпеки в умовах підвищеного епізоотичного ризику», — пояснили в асоціації.

В асоціації зазначили, що, як правило, жертвами АЧС в Україні стають малі підприємства.

«Із 2012 року АЧС було уражено близько 40 господарств, 80% із яких — малі підприємства. Пояснити чому саме вони стали жертвами АЧС не складно. Вони не впроваджували необхідні заходи біобезпеки, а в нинішніх умовах це неприпустимо», — додали в АСУ.

В АСУ нагадали, що АЧС поширюється в Україні з 2012 року. Проте, проблема недоінформованості населення щодо хвороби лишається актуальною.

«Простір для дій необмежений — починаючи від роздаткових матеріалів ( для населення, промислових виробників і навіть представників компетентних ветеринарних органів), закінчуючи організацією спеціалізованих заходів: симуляційних вправ, тренінгів, конференцій національного і міжнародного масштабу, аудитів господарств», — зазначили в Асоціації.

Нагадаємо, з 2016 року в Україні лише офіційно утилізовано 77 838 голів свиней. Найбільше знищено у Хмельницькій області — майже 21,4 тис голів.

Читайте також: Україна та Угорщина спільно боротимуться з поширенням АЧС

За два неповні роки було зафіксовано 185 спалахів хвороби, а збитки епідемії перевищують 1 млрд грн.

У Верховній Раді, тим часом, переконані, що кроків на захист фермерів від АЧС як не було, так і немає.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

За підсумками трьох кварталів поточного року, на переробні підприємства надійшло 2 млн 427,4 тис. т молока, що на 10,9% менше, ніж за відповідний період минулого року, — повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Загалом:

• закуплено було 2 млн 305,7 тис. т (-9,3%),
• на давальницьких засадах отримано 108, тис. т (-34,5%),
• власно виробленого — 12,8 тис. т (-15,1%).

Структура купленого молока розподілилася наступним чином: 80,5% від промислових господарств та 19,5% — від господарств населення.

Динаміка надходження молока від промислового сектору погіршується. В порівнянні з відповідним періодом минулого року, поставки скоротилися на 4,7% та склали 1 млн 856,8 тис. т. Це обумовлено загальним скорочення виробництва молока.

В той же час, втрати надходження молока від домогосподарств ще більші — 448,9 тис. т, тобто -24,4% проти аналогічного періоду 2020-го року.

При цьому, з графіка видно, що сільськогосподарські підприємства на переробку передають майже 90% всього виробленого молока. Натомість, господарства населення, за даними офіційної статистики, — лише близько 10%.

«Очевидно, молоко нікуди не зникло, а ще більше стало продаватися на стихійних ринках або ж за сірими схемами потрапляти на переробку як промислове», — коментує аналітик АВМ Яна Лінецька.

Пресслужба Асоціації виробників молока