Відновлення експорту стає все більш актуальним для українських виробників молочної продукції

У той час як у липні-вересні 2017 року світові ціни на експорт свинини сягнули піку, наразі знову переважає тенденція до зниження.

У червні цього року середня вартість експортної свинини сягнула позначки 2,82 дол./кг, що найбільше починаючи з 2014 року (спираючись на ціни у чотирьох найбільших країнах-експортерах: ЄЄ, США, Канада та Бразилія). Проте у вересні вартість зменшилася до 2,71 дол./кг (-4%).

Читайте також: Ринок живця: послаблення цін триває

Така зміна напрямку на ринку експорту свинини відбулася через зменшення обсягів продажу впродовж 2017 року. У липні-вересні загальна вага відвантажень з найбільших країн-виробників сягнула 1,24 млн тонн, що на 4% менше показника попереднього кварталу та на 7% менше, ніж в аналогічний період минулого року. На це вплинув млявий попит з боку Китаю, через нарощення внутрішнього виробництва.

Виробництво свинини у США до кінця жовтня збільшилося на 3%, а в Канаді — на 2%, порівняно з аналогічним періодом 2016 року. В той же час, обсяги виробництва м’яса свиней в ЄС рухаються у боковому коридорі.

PigUA.info за матеріалами pork.ahdb.org.uk

Під час планового дослідження великої рогатої худоби у селі Кумарі на Миколаївщині виявили наявність вірусу лейкозу імунологічним методом (ІФА).

Згідно звіту про результати дослідження біологічного матеріалу № 889 п.м./19 від 05 квітня 2019 року було виявлено п’ятнадцять позитивних результатів.

На даний час хворі тварини виділені із основного стада у окреме приміщення та найближчим часом будуть направлені на забій. З метою оздоровлення неблагополучного стада проведено повторний забір крові у всього поголів'я ВРХ старше шести місяців для дослідження на лейкоз, такі процедури будуть проводитись кожні 30−45 днів до отримання двох поспіль негативних результатів по стаду.

Також проводяться всі організаційно-господарські та ветеринарно-санітарні заходи затверджені планом основних заходів з оздоровлення даного господарства.

milkua.info за матеріалами vsesvit-news

Дійні корови зазвичай продукують молоко приблизно 305 днів, вслід за цим іде 60-денний сухостійний період, під час якого корови готуються до отелення, воно і є початком відліку наступної лактації. Розробка і втілення успішної програми годівлі сухостійних корів — пріоритетне завдання виробників молока.

Організація плавного і успішного переходу від сухостою до лактації має надзвичайно важливе значення для здоров’я корів, тривалості її продуктивного життя і прибутковості ферми. Незважаючи на багаторічні дослідження, спеціалісти з годівлі, виробники і ветеринари все ще намагаються чітко визначити оптимальні раціони для сухостійних корів.

Надлишкове споживання енергії у сухостійний період веде до накопичення зайвого жиру, інсулінової нечутливості і потенційного погіршення метаболічних процесів, пов’язаних із продукуванням глюкози і жирового обміну. Надлишкове споживання енергії у сухостійний період асоціюється з такими розладами, як кетоз та синдром жирної печінки. Дослідження, проведені в Університеті штату Іллінойс та інших установах, показали, що помірне споживання енергії, згодовування раціонів із високим вмістом грубих кормів полегшують перехід до лактації після отелення.

Грубі корми слугують основою хорошого раціону для сухостійних корів; проте, на даний час мало досліджені джерела грубих кормів для сухостійних корів. Вважається, що грубий корм повинен мати невисоку енергетичну цінність, має бути смачним, хорошої якості і мати відповідний профіль мінералів.

Перед виробниками і спеціалістами з годівлі стоїть завдання скласти раціон із інгредієнтів, що є на фермі, і при цьому не перевищити потреби в енергії сухостійних корів. Грубі корми, що згодовуються дійним коровам, часто містять багато енергії, крохмалю і мінеральних речовин (калій), що не підходить коровам сухостійного періоду. Грубі корми із високим вмістом калію потрібно використовувати в обмеженій кількості, щоб мінімізувати ризик молочної лихоманки.

Не існує єдиного бездоганного грубого корму для сухостійних корів. Кукурудзяний силос — загально прийнятий недорогий інгредієнт, смачний, із помірним вмістом білка, низьким вмістом кальцію та калію, однак, сам по собі має високий вміст енергії та крохмалю, і має низький фактор наповнення рубця. Корови, яким згодовують раціон із високим вмістом кукурудзяного силосу, споживають багато енергії, стають жирними і можуть страждати від метаболічних розладів після отелення.

Менш енергетичні грубі корми такі, як солома пшениці, трав’яне сіно, силос сорго і стебла кукурудзи можна використати, щоб «розбавити» енергетичну цінність раціону. Корови, які споживають раціон із високим вмістом грубих кормів, що містить приблизно 50% НДК (нейтрально детергентної клітковини), наситяться до того, як зможуть спожити надлишкову енергію.

Ще один нюанс — об'ємисті грубі корми потрібно ретельно готувати до згодовування, щоб корови не мали можливості перебирати і поїдати більш смачні корми із раціону. Грубі корми варто нарізати, щоб фрагменти були довжиною менше 5 см, і ретельно перемішувати у кормо суміші, тоді корови поїдатимуть їх. Якщо корови можуть легко вибирати із кормо суміші більш смачні інгредієнти, само собою зрозуміло, що вони поїдатимуть не той раціон, який для них призначався — це може призвести до метаболічних розладів. До того ж, «розбавляючи» енергетичну поживність раціону об'ємистими грубими кормами такими, як, наприклад, солома пшениці, ми також сприяємо поліпшенню м’язового тонусу рубця, підтримуємо кормову поведінку і жування жуйки, які будуть ідентичні кормовій поведінці під час наступної лактації.

Дослідження, пов’язані із вивченням раціонів на основі соломи пшениці і грястиці збірної для сухостійних корів, нині проводяться в Навчально-дослідному центрі молочного скотарства Університету штату Мінесота.

milkua.info за матеріалами Hoard's

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

2. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

3. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

4. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

5. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

6. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

7. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.