На Миколаївщині у корів виявили лейкоз

Рентабельність виробництва тваринницької продукції в 2017 р. в Україні прогнозується на рівні 14,6%, що майже вдвічі перевищить показник 2016 року (7,7%).

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, йдеться в повідомленні ННЦ «ІАЕ».

За його словами, в цьому році прибутковим буде виробництво великої рогатої худоби, свинини, птиці та молока.

Очікується, що вперше за час незалежності України стане рентабельним виробництво м'яса ВРХ. За попереднім прогнозом вчених Інституту аграрної економіки, внаслідок різкого зростання цін на внутрішньому ринку його рентабельність в 2017 р. може скласти 6,7% проти торішнього показника в -24,8%.

Буде зберігатися тенденція збільшення прибутковості виробництва м'яса птиці (без промислової переробки). Його рентабельність зросте до 17,3% - майже в 3,5 рази проти 5% в минулому році, а також прибутковість свинини, виробництво якої в минулому році була збитковою (-4,5%), в 2017 р складе 13,4%, вважає експерт.

Крім того, рентабельність виробництва молока збільшиться до 20,6% проти 18,2% в минулому році.

«Внаслідок прогнозованого зростання собівартості яєць на 20% при незначному зменшенні (-2,1%) ціни їх реалізації виробництво цього виду тваринницької продукції в 2017 р. стане збитковим. Його рентабельність прогнозується на рівні 13,2%. Це перший з 2006 р. випадок збитковості виробництва яєць. Тоді його рентабельність склала -6,8%», — зазначив Лупенко.

milkua.info

Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області долучається до реалізації Програми контролю сирого молока на ІТ-платформі «Молочний модуль».

Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

«Сьогодні Чернігівщина — серед лідерів в Україні за валовим виробництвом молока та кількістю доїльних зал, де виробляється сировина екстракласу, — зазначив начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен. — 72 державні ветеринарні інспекторі та 194 уповноважені ветеринари в змозі забезпечити належний державний контроль виробництва молока, в тому числі швидкий і якісний відбір зразків».

За інформацією координатора пілотного проекту в регіоні, начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Віктора Кульбака, у Чернігівській області дві лабораторії Держпродспоживслужби акредитовані в ISO 17 025, що дозволяє їм здійснювати дослідження молока у відповідності до вимог українського та європейського законодавств.

Одна з них — Чернігівська регіональна лабораторія — вже зареєстрована у «Молочному модулі». Також на ІТ-платформі «Молочний модуль» в якості адміністратора й обласного інспектора зареєстроване Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області. Наступними етапи стануть реєстрація виробників молока та районних інспекторів.

4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин (№ 2042). Цей Закон є значним кроком у реформуванні системи державного контролю безпечності харчових продуктів, її наближенні до європейських принципів здійснення контролю, що є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Документ розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією. Як зазначають фахівці та експерти галузі, йдеться про нову систему контролю коли держава лише контролює, щоб продукція, що випускається підприємствами, була безпечною для людини.

Закон передбачає перевірку інспекторами підприємств без попередження заздалегідь, окрім аудиту системи НАССР — аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше, ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідних пакет документів та забезпечення участі в цьому процесі всіх відповідальних працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

Ще одна новація стосується перевірок: вони стануть ризик-орієнтованими, а їх періодичність буде достатньою для досягнення цілей цього закону — підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей. Також інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики. Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потраплятиме в категорію недобросовісних. Такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві. Також, у перевірках зі сторони суб’єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

Крім того, Закон передбачає відеофіксацію інспекторами заходів контролю без згоди суб’єктів господарювання. При цьому право проводити відеофіксацію має й сам суб’єкт господарювання. Така норма дозволяє зробить процес перевірок більш прозорим.

За порушення нового Закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тис. гривень — залежно від скоєного правопорушення. Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3723 гривні), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу на оператора ринку. 

Зміни очікують і на імпортерів харчових продуктів та кормів — це стосується облаштування прикордонних постів, переліку супровідних документів під час перевезення продукції, порядок і частота перевірки, підстави для відбору зразків і їх лабораторного дослідження в рамках фізичної перевірки.

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити щодо усунення порушень.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Котирування ф’ючерсів зернових культур, за результатами минулого тижня на світовій американській біржі СВОТ мало неоднозначну тенденцію. Внаслідок даних кроп-туру по південних, східних і центральних районах штату Північної Дакоти, де урожайність пшениці знаходиться на рівні 32%, що нижче середніх показників за 5 років, а також через знижений прогноз виробництва пшениці в світі на 1 млн тонн за даними Міжнародної Ради, ф’ючерси на пшеницю зросли до 528,5 дол/т (+7,2 дол/т). У свою чергу котирування кукурудзи на початку торгового тижня знизилось, але під кінець тижня ф’ючерси відновились до значення минулої пятниці – 215,4 дол/т. Факторами цього стало погіршення стану посіві кукурудзи за даними USDA, негативні погодні умови в Бразилії, які погіршують урожайність зернової культури  та хороші темпи експорту зерна з США.

На світовому ринку EuroNext котирування ф’ючерсів розвивалось в позитивному напрямку. Ціна на пшеницю зросла до 223,25 євро/т (+11,25 євро/т) через негативні погодні умови в Аргентині, позитивну динаміку цін пшениці на американській біржі та прогнози зниження виробництва зернової культури в основних конкурентах країн-виробників ЄС – в США та Канаді. Котирування кукурудзи підвищилось до рівня 284 євро/т (+25 євро/т). Головним фактором росту став низький імпорт кукурудзи країнами ЄС.

Експортні ціни FOB, за результатами минулого тижня зросли. Котирування пшениці 11,5% та пшениці фураж підвищилось до 245 дол/т (+4 дол/т) та 238 дол/т (+5 дол/т). Чинниками ціноутворення стали результати Єгипетсько тендеру, де було закуплено українську та румунську пшеницю, а також зростання ф’ючерсів на світових біржах. Ціна на кукурудзу залишилась без змін – 269 дол/т. Коливання ціни стримують низький попит від іноземних країн та сумнівні перспективи виробництва кукурудзи в США, Аргентині та Бразилії. Ячмінь зріс в ціні до 225 дол/т (+5 дол/т) через підвищення ціни на пшеницю та підвищений попит від країн-імпортерів.

На внутрішньому ринку України, котирування цін на базисі СРТ-порт розвивалось вслід за експортним ринком. Ціни на пшеницю 3 клас та пшеницю фураж зросли до 7000 грн/т (+200 грн/т) та до 6800 грн/т (+300 грн/т) відповідно. Попит на зернову культуру високий. Додатковим фактором росту стало подорожання ф’ючерсів на світових біржах та безпосередньо на експортному ринку України. У свою чергу ціна на кукурудзу не змінилась – 7500 грн/т. Ячмінь підвищився в ціні до 6600 грн/т (+400 грн/т) через ріст котирувань на експортному ринку та не достатню пропозицію зерна від аграрних підприємств.
Внутрішні ціни пропозицій EXW за результатами минулого тижня розвивались різнонаправлено. Котирування продовольчої та фуражної пшениці зросло до 6350 грн/т (+100 грн/т) та 6200 грн/т (+150 грн/т) відповідно. Головними факторами росту ціни стали високий попит на зернову та підвищення котирувань пшениці на експортному ринку України. Середні ціни від виробників на кукурудзу знизились до 7100 грн/т (-100 грн/т) через знижений попит від покупців. Ціна на ячмінь зросла до 6050 грн/т (+300 грн/т). Виробники підвищували ціни на свою продукцію через високий попитом трейдерів та переробних заводів.

agravery.com